номер провадження справи 10/84/15
14.05.2015 Справа № 908/2199/15-г
за позовом: Маріупольського міжрайонного відділу управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області, м. Маріуполь
до відповідача: Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернат 1-3 ступенів № 2 Донецької обласної ради, м. Маріуполь
про стягнення 39712 грн.
Суддя: Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача - Підопригор В.В., на підставі довіреності б/н від 07.11.2014 р.;
від відповідача - не з'явився.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До господарського суду Запорізької області звернувся Маріупольський міжрайонний відділ управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області, м. Маріуполь до Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату 1-3 ступенів № 2 Донецької обласної ради, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 39712 грн. за договором охорони № 3199/Мр від 22.10.2014 р.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., відповідно до довідки автоматичного розподілу справи між суддями від 02.04.2015 р., справу 908/2199/15-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду від 03.04.2015 р. порушено провадження у справі № 908/2199/15-г. Справі присвоєно номер провадження № 10/84/15, її розгляд призначено на 14.05.2015 р.
Представник позивача у судове засідання 14.05.2015 р. надав заяву про уточнення позовних вимог. Суд заяву позивача про уточнення позовних вимог прийняв та задовольнив. Відповідач у судове засідання 14.05.2015 р. не з'явився , відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце проведення судового засідання представник позивача був повідомлений належним чином.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.
Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні 14.05.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 14.05.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані позивачем, суд
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 22 жовтня 2014 року був укладений договір на фізичну охорону об'єктів Державною службою охорони при МВС України № 3 199/Мр між Маріупольським МВ УДСО при ГУМВС України в Донецькій області (Позивач, за Договором «Виконавець») та МАРІУПОЛЬСЬКОЮ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЮ ШКОЛОЮ - ІНТЕРНАТОМ І-ІІ СТУПЕНІВ №2 ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (Відповідач, за Договором «Замовник»), надалі по тексту - Договір.
Відповідно до п. 1.1. Договору "Виконавець" починаючи з « 22» жовтня 2014 р. приймає під охорону відокремлені приміщення Відповідача, внесені до Дислокації (додаток № 1 до Договору), а «Замовник» зобов'язується здійснювати оплату замовлених послуг у порядку, визначеному цим Договором.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що оплата замовлених послуг здійснюється «Замовником» шляхом щомісячних виплат сум вказаних в Дислокації (додатки № 1 до Договору) і п. 3.1. Договору. Зобов'язання «Замовника» здійснювати оплату «Виконавцю» не знаходиться в залежності від наявності коштів, отримання рахунків, актів виконаних робіт, тощо.
Згідно з п. 3.4. Договору. «Замовник» зобов'язаний здійснювати оплату за надані послуги в продовж 10 банківських днів після закінчення місяця в якому були надані послуги. Пункт 3.5. Договору зазначає, що форма розрахунків - безготівкова, оплата здійснюється у гривні.
Пунктом 3.6. Договору передбачено - датою оплати (датою виконання «Замовником» зобов'язань) є дата зарахування грошей на рахунок «Виконавця».
Позивачем надані Відповідачу охоронні послуги про що свідчать підписані без зауважень та заперечень акти виконаних робіт за листопад 2014 року та грудень 2014 року.
На момент подання позову до суду Відповідач не оплатив гроші за надані охоронні послуги в розмірі 19 312 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і а вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підставі домовленості між Сторонами Договору (п.п. 7.2 Договору) та приписів статтею 549-552 Цивільного кодексу України, статей 217, 230-237 Господарського Кодексу України Позивачем були нараховані Відповідачу штрафні санкції за неоплату наданих охоронних послуг у розмірі 20400 гривень.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають в тому числі з договорів. Аналогічні положення встановлені в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умовам договору, відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань за Договором охорони № 3199/Мр від 22.10.2014 р. є порушенням зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 216, 217 Господарського кодексу України, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько - правової відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного.
Згідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу
Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
14.05.2014 р представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог. Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було частково сплачено заборгованість за листопад 2014 р. по Договору охорони №3199/Мр від 22.10.2014 р. в сумі 3 262, 39 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 16 049,61 грн. та суму штрафних санкцій в розмірі 20 400 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже враховуючи ряд об'єктивні причини, не залежних від відповідача внаслідок яких у нього утворилась заборгованість перед позивачем та складну економічну ситуацію в країні, а також користуючись своїм правом, суд зменшує розмір пені до 2 грн.
Таким чином, Відповідачем погашено частинну заборгованість за послуги охорони, за Договором охорони № 1399/Мр від 22.10.2014 р в сумі 3 262, 39 грн., а судом відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України зменшено розмір штрафних санкцій до 2 грн.
Отже враховуючи заяву позивача про уточнення суми позовних вимог та зменшення судом суми штрафних санкцій, заборгованість відповідача перед позивачем по Договору охорони № 3199/Мр від 22.10.2014 р. складає 16 051, 61 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 16 049, 61 грн. та штрафних санкцій в сумі 2 грн.
Відповідач 14.05.2015 р. в судове засідання не з'явився, на адресу суду письмовий відзив не направив.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Згідно розпорядження Голови Вищого господарського суду від 02.09.2014 № 28-р, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, розгляд господарських справ, підсудних господарському суді Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.
Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги договору охорони № 3199/Мр від 22 жовтня 2014., а також норми чинного законодавства.
Згідно п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.
Відповідач в судове засідання 14.05.2015 р. не з'являвся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши надані докази та враховуючи заяву позивача про уточнення розміру позовних вимог, суд частково задовольняє позов Маріупольського міжрайонного відділу управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області, м. Маріуполь до Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату 1-3 ступенів № 2 Донецької обласної ради, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 16 051 грн. 61 коп. за договором охорони № 3199/Мр від 22.10.2014 р., яка складається з суми основного боргу в розмірі 16 049, 61 грн. та штрафних санкцій в сумі 2 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.
Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, п. 3ст. 83, ст. 84, ГПК України, суд
Позовні вимоги Маріупольського міжрайонного відділу управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області, м. Маріуполь до Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату 1-3 ступенів № 2 Донецької обласної ради, м. Маріуполь задовольнити частково.
Стягнути з МАРІУПОЛЬСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ-1НТЕРНАТА 1-ІІ СТУПЕНІВ № 2 ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (МАРІУПОЛЬСЬКА ЗОШІ №2 ОБЛАСНОЇ РАДИ) 87526, Донецька область., місто Маріуполь, ВУЛИЦЯ АЗОВСТАЛЬСЬКА, будинок 150, код ЄДРПОУ 21969797) на користь Маріупольського міжрайонного відділу Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, 84, КОД 37885304, р/р. 260034979 в ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851, ЕДРПОУ банку 14282829) - 16 049 (шістнадцять тисяч сорок дев'ять) грн. 61 коп. суму основного боргу, суму штрафу в розмірі 2 (дві) грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення підписане 15.05.2015 р.