номер провадження справи 10/73/15
14.05.2015 Справа № 908/1961/15-г
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп", м. Маріуполь, Донецька область.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка, Донецька область.
про стягнення 56 730, 83 грн.
Суддя: Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача - Уколова М.В., на підставі довіреності б/н від 14.01.2015 р.;
від відповідача - не з'явився.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп", м. Маріуполь із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка про стягнення заборгованості за Договором поставки № 127/13-ДрМЗ від 01.10.2013 р. в розмірі 56 730, 83 грн., яка складається з основного боргу в сумі 45959, 10 грн., пені в сумі 4569, 89 грн., інфляційних втрат в сумі 5815, 55 грн. та 3 % річних в сумі 386, 29 грн.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., відповідно до довідки автоматичного розподілу справи між суддями від 25.03.2015 р., справу 908/1961/15-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду від 26.03.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1961/15-г. Справі присвоєно номер провадження № 10/73/15, її розгляд призначено на 20.04.2015 р.
Представник позивача у судове засідання 20.04.2015 р. не з'явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідач у судове засідання 20.04.2015 р. не з'явився , відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце проведення судового засідання сторонни були повідомлені належним чином.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.
Беручи до уваги надане клопотання про відкладення розгляду справи та у зв'язку із неявкою сторін, ненаданням відзиву на позовну заяву судом було відкладено розгляд справи на 14.05.2015 р. о 11:20 год.
Представник позивача у судове засідання 14.05.2015 р. надав заяву про припинення провадження по справі, в якій просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 45 959, 10 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог. Суд заяву про припинення провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу прийняв та задовольнив.
Представник відповідача до суду 14.05.2015 р. не з'явився та направив на адресу суду 27.04.2015 р. письмовий відзив, в якому просить суд частково відмовити в задоволенні основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних витрат.
Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.
Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні 14.05.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 14.05.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані позивачем, суд
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОНБАС ПРОМ ОІЛ», з 13.01.2015 року перейменованим в ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕНТ ГРУП» на підставі Протоколу Загальних зборів учасників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОНБАС ПРОМ ОІЛ» (ІК 33320092) від 05.01.2015 р. № 05/01, (Постачальник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГІРНИЧІ МАШИНИ-ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (Покупець) був укладений Договір №127/13-ДрМЗ від 01.10.2013 р. з Протоколом розбіжностей від 01.10.2013 р., за яким Постачальник зобов'язався передати в обумовлені цим договором строки Покупцю продукцію та/або Товар (далі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти вказаний Товар і сплатити за нього узгоджену суму. Кількість, ціна та асортимент Товару визначається Специфікаціями, які є складовими і невід'ємними частинами цього До говору (п.п.1.1., 1.2. Договору).
За цим Договором та відповідно до Специфікації № 9 від 19.09.2014 р. та Специфікації № 10 від 06.10.2014 р. Постачальником поставлено, а уповноваженим представником Покупця прийнято Товар за наступними накладними:
- № ПРН+У571982 від 03.10.2014 р. на суму 18684, 60 грн. з урахуванням ПДВ,
- № ПРН+У573271 від 12.11.2014 р. на суму 11556, 86 грн. з урахуванням ПДВ,
- № ПРН+У573202 від 12.11.2014 р. на суму 15717, 64 грн. з урахуванням ПДВ.
Всього на суму 45959, 10 грн. з урахуванням ПДВ.
Пунктом 4.3. договору встановлений наступний порядок оплати: відстрочення платежу - 40 (сорок) календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару.
Таким чином, кінцевими датами оплати за Товар, поставлений за вищевказаними накладними є наступні:
- за накладною № ПРН+У571982 від 03.10.2014 р. - 12 листопада 2014 р.,
- за накладною № ПРН+У573271 від 12.11.2014 р. - 22 грудня 2014 р.,
- за накладною № ПРН+У573202 від 12.11.2014 р. - 22 грудня 2014 р.
Але в порушення договірних зобов'язань на день подання позову до суду заборгованість за поставлений товар в сумі 45959, 10 грн. відповідачем не була сплачена.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають в тому числі з договорів. Аналогічні положення встановлені в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Враховуючи правову природу укладеного між Позивачем та Відповідачем договору та кореспондуючі права та обов'язки сторін цього договору, спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем регулюються нормами законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.
Як встановлено ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 256 Господарського кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику за поставлений товар певну грошову суму.
В силу приписів ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 265 Господарсько го кодексу України до правовідносин поставки застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які також передбачають обов'язок покупця сплатити продавцю за придбаний товар певну суму грошових коштів (ст. 655, ч. 1 ст. 691 ЦК України).
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем Договір № 127/13-ДрМЗ від 01.10.2013 р. з Протоколом розбіжностей від 01.10.2013 р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених умовами договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умовам договору, відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору до виконання сторонами.
Отже, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 127/13-ДрМЗ від 01.10.2013 р. є порушенням зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені в ст. ст. 216,217 Господарського кодексу України. При цьому несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько - правової відповідальності.
Згідно приписів ст. 230 Господарського кодексу України пенею є штрафна санкція у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як встановлено ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 5.9. Договору (в редакції протоколу розбіжностей) встановлено, що у разі порушення Покупцем строку оплати за Товар, він зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого у строк Товару, за кожен день порушення строку оплати. Тобто позивачем та відповідачем досягнуто домовленості про застосування пені у разі порушення строків оплати в розмірі, що відповідає вимогам ст.ст. 1, З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Таким чином, в межах періоду стягнення пені, визначеному ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України Відповідачеві була нарахована до сплати пеня в сумі 4569,89 грн.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
У зв'язку з тим, що Відповідач не здійснив оплату за товар у встановлений Договором строк, він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Тому, Відповідач повинен сплатити Позивачу суму боргу - 45959, 10 грн., інфляційні втрати в сумі 5815, 55 грн. та 3% річних в сумі 386, 29 грн.
Таким чином, Відповідач порушив зобов'язання за Договором поставки № 127/13-ДрМЗ від 01.10.2013 р..
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного.
Згідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу
Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
14.05.2014 р представник позивача надав до суду заяву про припинення провадження по справі. Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 01 квітня 2015 року відповідачем було частково сплачено заборгованість за поставлений товар по Договору №127/13-ДрМЗ від 01.10.2013 р. в сумі 18684, 60 грн. з урахуванням ПДВ.
20 квітня 2015 року Відповідачем було сплачено заборгованість за поставлений товар по Договору №127/13-ДрМЗ від 01.10.2013 р. в сумі 27274,50 грн. з урахуванням ПДВ.
Таким чином, Відповідачем погашено заборгованість за товар, поставлений за Договором № 127/13-ДрМЗ від 01.10.2013 р. відповідно до накладних № ПРН+У571982 від 03.10.2014 р., № ПРН+У573271 від 12.11.2014 р., №ПРН+У573202 від 12.11.2014 р., та станом на 25.04.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем по Договору № 127/13-ДрМЗ від 01.10.2013 р. відсутня.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 22, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі № 908/1961/15-г в частині стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГІРНИЧІ МАШИНИ- ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» суми основного боргу за договором в розмірі 45959, 10 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідач 27.04.2015 р. направив на адресу суду письмовий відзив, в якому просить суд частково відмовити в задоволенні основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних витрат. Свої письмові заперчення відповідач обгрунтовує тим, що Пунктом 4.3 Договору був передбачений порядок оплати: відстрочення платежу - 40 (сорок) календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару, такі самі умови оплати передбачені у специфікаціях № 9 та № 10.
На виконання умов договору Позивач 12 листопада 2014 р. поставив відповідачу товар на підставі:
- специфікації № 9 від 19.09.2014 р. та видаткової накладної № ПРН+У573271 на суму 11 556, 86 грн.,
- специфікації № 10 від 06.10.2014 р. та видаткової накладної № ПРН+У573202 на суму 15 717,64 грн.,
Відповідач враховуючи п. 4.3 Договору повинен був оплатити отриманий товар до 22 грудня 2014 р.
Тобто прострочення виконання грошового зобов'язання по специфікаціям № 9, 10 у Відповідача почало свій перебіг тільки з 23.12.2014 р.
З огляду на викладене, суд не може погодитися із розрахунками позивача стосовно нарахувань інфляційних, оскільки у позовній заяві він просить стягнути з Відповідача інфляційні витрати у сумі 5 815,55 грн., у тому числі по видатковим накладним № ПРН+У573271 від 12.11.2014р. та №ПРН+У573202 від 12.11.2014р. в сумі 3 218,39 грн.:
- по видатковій накладній № ПРН+У573271 від 12.11.2014 р. за період з грудня 2014р. по лютий 2015р. з суми боргу 11 556, 86 грн. в розмірі 1 363,71 грн.;
- по видатковій накладній № ПРН+У573202 від 12.11.2014р. за період з грудня 2014р. по лютий 2015р. з суми боргу 15 717,64 грн. в розмірі 1 854,68 грн., а треба було нарахувати інфляцію по цім видатковим накладним у сумі 2 335,87 грн., згідно наступного контрозрахунку:
- по видатковій накладній № ПРН+У573271 від 12.11.2014р. за період з січня 2015р. по лютий 2015р. в розмірі 989,76 грн., згідно слідуючому розрахунку:
11 556,86 грн. (борг) х 103,1% (січень 2015р) х 105,3% (лютий 2015р) = 12 546,62 грн. - 11 556,86 грн., так як строк оплати настав 23.12.2014р.;
- по видатковій накладній № ПРН+У573202 від 12.11.2014р. за період з січня 2015р. по лютий 2015р. в розмірі 1 346,11 грн., згідно слідуючому розрахунку:
15 717,64 грн. (борг) х 103,1% (січень 2015р) х 105,3% (лютий 2015) = 17 063.75 грн. - 15 717,64 грн., так як строк оплати настав 23.12.2014р.
Всього по трьом видатковим накладним (специфікації №№ 9, 10) треба було нарахувати інфляцію у сумі 4 933, 03 грн.
Отже, в результаті припинення провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 45959,10 грн., а також перерахуванні інфляційних втрат заявлених позивачем за Договором поставки від 01 жовтня 2013 року у відповідача перед позивачем на час розгляду справи по суті залишилась заборгованість в розмірі 9 889, 21 грн., яка складається з 3% річних у розмірі 386, 29 грн., суми інфляційних у розмірі 49 33, 03грн., суми пені у розмірі 45 69, 89 грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Згідно розпорядження Голови Вищого господарського суду від 02.09.2014 № 28-р, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, розгляд господарських справ, підсудних господарському суді Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.
Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги договору поставки № 127/13-ДрМЗ від 01 жовтня 2013., а також норми чинного законодавства.
Згідно п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд частково задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп", м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка про стягнення заборгованості за Договором поставки № 127/13-ДрМЗ від 01.10.2013 р. в розмірі 9 889, 21 грн., яка складається з 3% річних у розмірі 386, 29 грн., суми інфляційних у розмірі 49 33, 03грн., суми пені у розмірі 45 69, 89 грн.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі № 908/1961/15-г в частині стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГІРНИЧІ МАШИНИ- ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» суми основного боргу за договором в розмірі 45959, 10 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.
Керуючись ст. 22, 44, 49, п.1-1 ст. 80, 82, 84, ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп", м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка задовольнити частково.
Припинити провадження у справі в частині стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГІРНИЧІ МАШИНИ- ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» суми основного боргу за договором в розмірі 45959, 10 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГІРНИЧІ МАШИНИ-ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (84205, м. Дружківка, Донецька область., вул. Леніна, 7, п/р 26005013005496 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, Код ЕДРПОУ 37696092) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕНТ ГРУП» (87514, м. Маріуполь, Донецька область., Володарське шосе, 1, Адреса для листування: пр. К. Маркса, 88 а, м. Дніпропетровськ, 49000, Код за ЄДРПОУ 33320092, № 26009300754901 в АКБ «НОВИЙ», МФО 305062) пеню в сумі 4569 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 89 коп., інфляційні втрати в сумі 4 933(чотири тисячі дев'ятсот тридцять три) грн 03 коп.. та 3% річних в сумі 386 (триста вісімдесят шість) грн. 29 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення підписане 15.05.2015 р.