Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.
Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.
20 травня 2015 року справа №805/5263/14
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі № 805/5263/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії та визнання недійсною податкової вимоги,-
25 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» звернулось до суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії відповідача щодо визначення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2 699 334,00 грн; визнання недійсною податкову вимогу № 378-25 від 26 березня 2014 року на суму податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 699 334,00 грн; зобов'язання відповідача здійснити коригування в картці особового рахунку позивача шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2 699 334,00 грн (а.с. 24-27, 59-65).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі № 805/5263/14 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкову вимогу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області форми "Ю" № 378-25 від 26 березня 2014 року про повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська" про податковий борг станом на 25 березня 2014 року за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 2 699 334,00 грн; зобов'язано відповідача внести до інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» як платника податку на прибуток підприємств зміни шляхом зменшення абсолютного значення податкового боргу на суму 2 699 334,00 грн. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 1-3).
Не погодившись з судовим рішенням, 22 січня 2015 року Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі № 805/5263/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 20.1 ст. 20, п. 153.3 ст. 153, п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України та ст. 159 КАС України.
Крім того, апелянтом зазначено, що зарахування суми авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів можливе виключно у рахунок зменшення суми податку на прибуток, обчисленої у податковій декларації за той звітний (податковий) період, протягом якого було здійснено таку виплату. Декларація з податку на прибуток подається один раз на рік та для врахування податку на прибуток необхідні дані щодо доходів та витрат платника у продовж звітного періоду. Тобто, тільки після визначення суми нарахованого податку за підсумками 2014 року, платник податку зможе врахувати попередньо сплачені суми авансових внесків у зменшення нарахованого податкового зобов'язання. Отже, до надання річної декларації платник не має можливості заповнити рядок 13 декларації з податку на прибуток, та зменшити суму зобов'язання на суму авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів (а.с. 5-7, 8-10).
Постановою Донецького окружного адміністртаинвого суду від 24 березня 2015 року відновлено повністю втрачене провадження в данній адміністративній справі (а.с. 165-168).
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
20 травня 2015 року до канцелярії суду представником позивача надано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адмінстративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Щахта 1-3 «Новогродівська» (ідентифікаційний код юридичної особи 37909199) 27 лютого 2012 року зареєстровано Новогродівською міською радою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа № 1 275 102 0000 000222; місцезнаходження: 85483, Донецька обл., м.Новогродівка, вул.Гагаріна, буд.3 (а.с. 85-86, 87-88); діє на підставі статуту ,перебуває на обліку в Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податку на прибуток підприємств(а.с. 68-84).
Позивачем в повному обсязі сплачені авансові внески з податку на прибуток підприємств за 2013 рік в сумі 2 165 950,00 грн ., що підтверджується платіжними дорученнями: № 529 від 10 січня 2013 року на суму 100 000,00 грн (а.с. 105), № 542 від 10 січня 2013 року на суму 265 400,00 грн (а.с. 106), № 629 від 20 лютого 2013 року на суму 365 400,00 грн (а.с. 114), № 1143 від 27 вересня 2013 року на суму 244 023,00 грн (а.с. 115), № 34 від 29 жовтня 2013 року на суму 437 935,00 грн (а.с. 116), № 110 від 29 листопада 2013 року на суму 437 935,00 грн (а.с. 117), № 195 від 27 грудня 2013 року на суму 122 000,00 грн (а.с. 118), № 205 від 30 грудня 2013 року на суму 315 935,00 грн (а.с. 119).
Згідно платіжного доручення № 622 від 18 лютого 2013 року на суму 2 821 500,00 грн., позивачем в повному обсязі також сплачені авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за 2012 рік, (а.с. 112).
Податок на прибуток підприємств за 2013 рік сплачено товариством платіжним дорученням № 1314 від 04 березня 2014 року на суму 122 166,00 грн (а.с. 122).
28 лютого 2014 року позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку товариством подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, відповідно до якої податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню - 2 410 794,00 грн; зменшено нарахований податок (1/9 січень-лютий 2013 року та 1/12 березень-грудень 2013 авансові внески по податку на прибуток за 2012 рік) на суму 5 110 128,00 грн, податок на прибутое, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду - "мінус" 2699334,00 гривень, нарахований авансовий внесок при виплаті дивідендів в сумі 2 821 500,00 грн. Сума недоплати по податку на прибуток за 2013 рік становить 122 166,00 грн. Відповідно до додатку ЗП на зменшення нарахованої суми податку на прибуток віднесені авансові внески у зв'язку із виплатою дивідендів у 2013 році в сумі 2 821 500,00 грн (а.с. 137-140).
25 березня 2014 року відповідачем сформована податкова вимога форми «Ю» № 378-25 щодо сплати податкового боргу у сумі 2 699 334,0 грн, який виник у зв'язку з несплатою позивачем податку на прибуток (а.с. 92).
За даними зворотного боку інтегрованої картки платника податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) станом на 25 березня 2015 року за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 2 699 334,00 грн згідно "Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік" (а.с. 50),а також враховується переплата в сумі 2 699 765,94 грн (а.с.87).
Спірним питанням у справі, є можливість зменшувати податок на прибуток на суму авансових внесків з податку на прибуток, які заздалегідь сплачуються платником податків, чи є щомісячні авансові платежі з податку на прибуток, податком на прибуток звітного періоду, який відповідно до пункту 153.3. статті 153 ПК України, може бути зменшений.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що авансові платежі з податку на прибуток, які сплачуються протягом звітного річного періоду, є складовою частиною податку на прибуток того звітного періоду, протягом якого вони сплачуються та який визначений для сплати в розрахунку щомісячних авансових платежів у складі річної декларації, для яких встановлено особливі умови обчислення та сплати у порівнянні з загальними положеннями.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до абз. 4 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Відповідно до абз. 9 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
Статтею 33 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним у абз. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до абз. 4 -10 ст. 57 Податкового кодексу України нарахування та сплата податку на прибуток платників (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) відбувається за особливими правилами нарахування та сплати податку на прибуток. Зокрема, звітним податковим періодом, встановленим для нарахування податку на прибуток, відповідно до абз. 3 ст. 57 Кодексу, є річний податковий період, а звітним податковим періодом, встановленим для сплати податку на прибуток, є місячний податковий період.
Як вбачається з податковій декларацій з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, позивач визначив розмір авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний рік), що підлягатиме сплаті у березні-грудні 2013 року, січні-лютому 2014 року у розмірі 437 935 гривень (рядок 34 декларації), а тому зазначені суми є узгодженими сумами грошового зобов'язання (а.с. 123-125).
Оскільки авансові платежі з податку на прибуток є узгодженою сумою податкових зобов'язань з податку на прибуток 2013 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та твердженням позивача, що авансові внески з податку на прибуток, які підлягають сплаті протягом звітного року, є саме податком на прибуток, що розрахований на підставі розрахунку щомісячних авансових внесків у складі річної декларації та підлягає обов'язковій сплаті протягом звітного періоду. На суму авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів зменшаться податкові зобов'язання з податку на прибуток у декларації за 2013 рік.
Згідно з п. 153.3. статті 153 Податкового кодексу України, емітент корпоративних прав нараховує і вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п.151.1. ст. 151 ПКУ, нарахованої на суму виплачуваних дивідендів, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Платник податку зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, що заздалегідь сплачується впродовж такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів. У разі, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
Відповідно до картки особового рахунку позивача за платежем 110024000 авансові внески з податку на прибуток станом на 25 березня 2015 року мається переплата у сумі 2 699 765,94 грн, яка виникла у зв'язку з виплатою дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2012 рік, а тому мається достатньо підстав для зарахування надмірно сплачених сум на сплату податку на прибуток.
В решті постанова суду першої інстанції апелянтом не оскаржувалась.
Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі № 805/5263/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді Т.Г.Арабей
І.В.Геращенко
А.А.Блохін