Ухвала від 20.05.2015 по справі 233/1710/15-а

Головуючий у 1 інстанції - Бєлостоцька О.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. справа №233/1710/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2015 року у справі № 233/1710/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення управління № 5186/04 від 05 травня 2014 року про відмову у призначенні позивачу пенсії а віком на пільгових умовах; зобов'язання управління зарахувати позивачу до пільгового стажу період його праці з 20 вересня 1993 року по 03 серпня 1997 року в ДП «Костянтинівське спеціалізоване управління «Донбасдомнаремонт» ТОВ «Древко» на пільгових умовах по Списку № 1 за професією газорізальника; зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про визнання причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (а.с.2-8).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та відсутності підстав для поновлення цього строку (а.с. 31).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2015 року у справі № 233/1710/15-а та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 34-37).

Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 03 лютого 2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

05 травня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області прийняло рішення, яким відмовлено ОСОБА_2 у призначенні пенсію за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 20-21).

02 квітня 2015 року позивач звернувся до суду із даним позовом (а.с. 2-8).

У позовній заві позивач просить суд визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. В якості поважності пропущення цього строку позивач зазначив, що про спірне рішення він дізнався значно пізніше після його прийняття, у зв'язку з тим, що в цей період частина Донецької області була під контролем незаконних бандитських угрупувань та проводилась антитерористична операція. З цієї причини та з метою збереження життя та здоров'я членів родини, він був змушений виїхати на тривалий час за межі Донецької області (а.с. 2-3).

Суд першої інстанції не визнав причини пропуску строку звернення до суду поважними та залишив позовну заяву позивача без розгляду (а.с. 31).

Згідно ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з ч. 4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Як вже зазначалось раніше, 05 травня 2014 року відповідачем прийнято рішення про відмову позивачем у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 20-21).

Відповідно до реєстраційного штампу вхідної кореспонденції, що міститься на першому аркуші адміністративного позову, позивач звернувся до суду даним позовом 02 квітня 2015 року (а.с. 2).

Згідно з ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Разом із цим, відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При вирішенні питання щодо поважності/неповажності пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об'єктивно та істотно перешкоджали його зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення.

У позовній в якості поважності пропущення цього строку позивач зазначив, що про спірне рішення він дізнався значно пізніше після його прийняття, у зв'язку з тим, що в цей період частина Донецької області була під контролем незаконних бандитських угрупувань та проводилась антитерористична операція. З цієї причини та з метою збереження життя та здоров'я членів родини, він був змушений виїхати на тривалий час за межі Донецької області (а.с. 2-3).

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням встановлених обставин, враховуючи положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до увагу складну ситуацію на території Донецької області, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про поважність причин пропуску звернення до суду із позовом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи та прийнято ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду з порушенням норм процесуального права, що, в свою чергу, зумовлює необхідність скасування ухвали про залишення позовної заяви без розгляду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 199, 204, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2015 року у справі № 233/1710/15-а - а - задовольнити.

Скасувати ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2015 року у справі № 233/1710/15-а та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: І.В.Геращенко

Т.Г.Арабей

Г.М. Міронова

Попередній документ
44314294
Наступний документ
44314296
Інформація про рішення:
№ рішення: 44314295
№ справи: 233/1710/15-а
Дата рішення: 20.05.2015
Дата публікації: 26.05.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: