21 травня 2015 рокусправа № 401/4007/14-а Провадження №2-а/401/5/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Торубари Т.В.
представника третіх осіб КП «Житлосвіт-2012» та КП «Житловсервіс-2012: Новака Ю.П.
третьої особи: ОСОБА_4
представника третьої особи ОСОБА_5: ОСОБА_6
представника третьої особи ОСОБА_7: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 та Світловодської міської ради Кіровоградської області
на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2015 року у справі № 401/4007/14-а (провадження №2-а/401/5/15) за позовом ОСОБА_1 до Світловодської міської ради Кіровоградської області, треті особи: Комунальне підприємство «Житлосвіт-2012», Комунальне підприємство «Житлосервіс-2012», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання рішення незаконним і протиправним та його скасування, -
09.09.2014р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним і протиправним та скасувати з дати прийняття рішення відповідача Світловодської міської ради від 28.02.2012 року № 470 «Про створення комунальних підприємств та затвердження статутів»; зобов'язати відповідача, Світловодську міську раду, невідкладно, після вступу постанови суду у законну силу, у разі задоволення позовних вимог, опублікувати у відповідному місцевому засобі масової інформації, інформацію про визнання судом незаконним та протиправним, з дати прийняття, його рішення від 28.02.2012р. №470 «Про створення комунальних підприємств та затвердження статутів» та у тижневий строк надати суду звіт про виконання постанови суду.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що спірне рішення є регуляторним актом, а тому відповідач, при його прийнятті, повинен був дотримуватися вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та опублікувати проект рішення в друкованих засобах масової інформації, чого зроблено не було. З цих підстав, позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки відповідач позбавив права громадян міста у тому числі позивача брати участь у його прийнятті згідно Закону.
Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Також
позивач зазначає, що в процесі судового розгляду як відповідач так і треті особи КП «Житлосвіт-2012», КП «Житлосервіс-2012» у поданих до суду заявах визнали позов, але судом не було зазначено мотивів, з яких ним не було взято до уваги зазначені обставини.
Світловодська міська рада також подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем було визнано позов, з підстав, викладених позивачем.
У судовому засіданні ОСОБА_1, Світловодська міська рада, КП «Житлосвіт-2012», КП «Житлосервіс-2012» підтримали апеляційні скарги, просили їх задовольнити, постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову.
ОСОБА_4 та представники третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_7 проти задоволення апеляційних скарг заперечували, просили відмовити у їх задоволенні, а постанову суду залишити без змін.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Світловодської міської ради від 28.02.2012 року № 470 «Про створення комунальних підприємств та затвердження статутів» створено комунальні підприємства «Жилосвіт 2012» та «Житлосервіс 2012», затверджено Статути комунальних підприємств.
Вважаючи, що відповідачем при прийнятті вказаного рішення, як регуляторного акту, було порушено норми Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що органи місцевого самоврядування наділені правом самостійно в межах повноважень вирішувати питання місцевого значення, а рішення Світловодської міської ради від 28.02.2012 року № 470 «Про створення комунальних підприємств та затвердження статутів» не є регуляторним актом оскільки не відповідає ознакам, визначеним ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Зі статті 78 Господарського кодексу України вбачається, що органи місцевого самоврядування мають право створювати комунальні підприємства на базі відокремленого майна.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами владними повноваженнями в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
У відповідності до п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що створення комунальних підприємств та затвердження статутів законом віднесено до компетенції відповідної ради.
З огляду на суть спірних правовідносин, вирішальним питанням, в межах розгляду даної справи, є наявність чи відсутність підстав вважати спірне рішення регуляторним актом.
Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт це:
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Отже, з аналізу наведених норм можна виокремити такі ознаки акта, який є регуляторним: він має встановлювати, змінювати чи скасовувати норми права, застосовуватися неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і бути спрямованим на правове регулювання господарських відносин.
Як вбачається з оскарженого рішення, ним не встановлюються, змінюються чи скасовуються норми права. Вказане рішення прийнято у відповідності з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, якими відповідно і встановлено спосіб та порядок створення комунальних підприємств. Тобто оскаржене рішення не містить норм права, якими встановлюється порядок та спосіб створення комунальних підприємств.
Рішення відповідача №470 від 28.02.2012р. не направлено на регулювання господарських відносин, ним лише визначається перелік комунальних підприємств, які створюються, що також свідчить про те, що оскаржуване рішення, фактично, має характер одноразового застосування та не стосується невизначеного кола осіб.
Посилання позивача на те, що рішення носить неодноразовий характер, з огляду на те, що в подальшому відповідач при прийнятті рішень, зокрема, про визначення виконавця послуг посилався на спірне рішення, є безпідставними, оскільки посилання на рішення, в якості підстави створення комунального підприємства, яке визнають виконавцем послуг, не може бути визнано як неодноразове правове застосування спірного рішення.
В даному випадку, одноразовий характер оскарженого рішення полягає в тому, що воно вичерпало свою дію фактом створення комунальних підприємств.
Таким чином, рішення Світловодської міської ради №470 від 28.02.2012р. «Про створення комунальних підприємств та затвердження статутів» не є регуляторним актом в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Безпідставними також є посилання позивача на те, що спірне рішення фактично спрямоване на правове регулювання господарських відносин між суб'єктами господарювання, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб. Зокрема ліквідуються ЖЕКи №1,2,3,4,5, а їх основні фонди передаються новоствореним комунальним підприємствам, які до того визнаються виконавцями послуг для невизначеного кола споживачів, окрім того новостворене КП «Житлосвіт 2012» визначається балансоутримувачем усього житлового фонду міста.
Колегія суддів зазначає, що зі спірного рішення не вбачається ані ліквідації ЖЕКів, ані передачі основних фондів новоствореним комунальним підприємствам, ані визнання їх виконавцями послуг для невизначеного кола споживачів. Не вбачається також і того, що новостворене КП «Житлосвіт 2012» визначається балансоутримувачем усього житлового фонду міста. Тобто, вказані доводи позивача свідчать про його незгоду з іншими рішеннями відповідача та виконавчого комітету, які не є предметом спору у даній справі.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем ні в позові, ні в апеляційній скарзі не зазначено обставин, які б свідчили, що спірним рішенням порушені його права та інтереси. Спірне рішення вже виконано, комунальні підприємства створені та є діючими, а питання якості надання ними послуг чи можливі інші питання, пов'язані з їх господарською діяльністю, не є предметом спору у даній справі.
Отже, посилання позивача на порушення процедури прийняття оскарженого рішення як регуляторного акту і відповідно на порушення прав позивача, які визначено Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», є безпідставними.
Щодо посилання позивача на подання Світловодського міжрайонного прокурора від 22.04.2014 №2-1317 вих-14, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з вказаного подання, прокурор, керуючись ст.23 Закону України «Про прокуратуру» запропонував наступне: розглянути питання із вжиттям заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; внести на розгляд сесії міської ради розгляд питання про скасування рішення Світловодської міської ради №498 від 30.03.2012 року та рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради №№259,260 від 10.04.2013 року як незаконних; вжити заходів щодо скасування укладених комунальними підприємствами «Житлосвіт 2012» та «Житлосервіс 2012» договорів про надання послуг з управління та утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій з ТОВ «Сервіспромексперт» та ТОВ «ЯРК-комфорт»; вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради ОСОБА_10 та спеціаліста з розгляду звернень громадян Світловодської міської ради ОСОБА_11 (а.с.86-91)
Тобто, вказане подання не свідчить про протиправність рішення відповідача №470 від 28.02.2012р., яке є предметом спору у даній справі. Та обставина, що в поданні міститься посилання на спірне рішення, яке стало підставою для створення комунальних підприємств, не свідчить про порушення відповідачем при його прийнятті Закону України «Про засади «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Та обставина, що відповідачем та третіми особами - комунальними підприємствами було визнано позов, не є безумовною підставою для задоволення позову, оскільки відповідно до ч.4 ст.112 КАС України, суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси. В даному випадку, суд першої інстанції вірно не прийняв визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки, по-перше, визнання відповідачем позову суперечить закону з викладених вище підстав, а по-друге, визнання відповідачем позову може порушити права осіб, які в подальшому після прийняття спірного рішення, укладали договори із новоствореними підприємствами.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено вірне по суті рішення, у зв'язку з чим вважає, що підстав для його скасування, в межах доводів апеляційних скарг, не існує.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Світловодської міської ради Кіровоградської області залишити без задоволення.
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2015 року у справі № 401/4007/14-а (провадження №2-а/401/5/15) залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
(Ухвалу у повному обсязі складено 22.05.2015р.)
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов