12 травня 2015 рокусправа № 804/115/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
представника позивача: Денисенко Тетяни Миколаївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Принт"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2014 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Принт" до відповідачів: Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Київській області, Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відображення контролюючим органом в інформаційних базах даних результатів податкового контролю не є зміною показників податкової звітності, а є лише відображенням відомостей (податкової інформації) щодо фактів, які мали місце при перевірці, звірці; при цьому дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків.
Не погодившись з постановою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані підприємством у декларації з податку на додану вартість, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси підприємства, оскільки така невідповідність може мати негативні наслідки: погіршення ділової репутації, як належного платника податків, відмова контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій.
На апеляційну скаргу подані заперечення. Податковий орган вважає рішення суду суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Посилається на ст. 72 ПКУ, зазначає, що податкова інформація, зібрана, відповідно до Податкового кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби. При цьому зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовується для виконання покладених на органи податкової служби функцій та завдань, згідно ст.. 74 ПКУ. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник податкового органу в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.09.2014р. податковим органом було складено довідку №127/10-08-22-01/37496188 про проведення зустрічної звірки. Інформація викладена в довідці внесена податковим органом до інформаційних баз.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про інформацію".
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.
Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПКУ).
Відповідно до статті 71 ПКУ інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
У пункті 74.1 статті 74 ПКУ зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Механізм проведення органами податкової служби зустрічних перевірок регламентується Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних перевірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (далі - Порядок).
Дана інформація є відображенням дій податкового інспектора, і не породжує правових наслідків для платника податків, тому такий акт не порушує прав платника податків.
Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації, яка відображена в акті, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПКУ колегія суддів апеляційної інстанції дійшла такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. У цьому випадку безпосереднє викладення ДПІ суб'єктивного оціночного судження щодо наявності з боку платника податків порушень податкового законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту.
Внесення податковим органом до електронної бази інформації, вказаної в акті є службовою діяльністю працівників ДПІ з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. Оскільки права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються, то позовні вимоги є безпідставними.
Дана правова позиція також висловлена в рішенні Верховного Суду України від 09.12.2014 року у справі № 21- 511а14.
Згідно матеріалів справи, будь-яких актів перевірок не складалося та будь-яких податкових повідомлень-рішень відносно позивача у вересні 2014р. не приймалось.
Позивач оспорює дії податкового органу - Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Київській області) щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок", зокрема, до її підсистеми "Аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на підставі акту перевірки від 03.09.2014р. коригувань самостійно задекларованих позивачем показників податкового кредиту за період червень-липень 2014р., при цьому, просить зобов'язати відповідача-2 (Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) відновити показники податкової звітності позивача посилаючись на те, що вказані дії податкового органу щодо коригування показників податкової звітності без винесення відповідного податкового повідомлення-рішення є протиправними.
Слід зазначити, що підпунктом 14.1.171 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".
Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
За приписами ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; дані перевірок платників податків.
Експлуатація інформаційних баз даних здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012р. №1198, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків. ІС "Податковий блок" містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем (АІС), серед яких: "Реєстрація платників податків", "Обробка податкової звітності та платежів", "Облік платежів","Податковий аудит", а також "Скарга" та "Суди".
Інформація з вказаних підсистем в автоматичному режимі відображається в аналітичній системі ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - "Аналітична система" за допомогою якої можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту.
Працівники територіальних органів Міндоходів за спеціальною процедурою отримують права доступу користувача до компонентів системи (ролі) та інформаційних ресурсів відповідно до повноважень кожного окремого працівника. При цьому, Тимчасовим регламентом для кожної підсистеми визначено конкретні процедури, які можуть виконуватися, терміни та періодичність їх виконання, а також підрозділи на конкретному рівні (районний, центральний) щодо кожної окремої процедури, які відповідальні за внесення, актуалізацію та обробку даних в ІС "Податковий блок".
Отже, в ІС "Податковий блок" спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо кожного окремого платника податків вносяться об'єктивні дані - податкова інформація: відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.
Інформація з ІС "Податковий блок" використовується територіальними органами Міндоходів, в тому числі під час проведення перевірок та звірок.
Такі дані (інформація) містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Порядок з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.
Таким чином відображення співробітниками контролюючих органів в інформаційних базах даних результатів податкового контролю щодо платників податків не є зміною показників податкової звітності з податку на додану вартість платника податків, а є лише відображенням відомостей ( податкової інформації) щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, звіти, її результати, при цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків.
Слід також зазначити, що складання довідки про проведення зустрічної звірки та внесення вказаної довідки до інформаційних баз даних не породжує для позивача будь-яких правових наслідків, обов'язкових для виконання позивачем.
Отже, внесення до інформаційних електронних базах даних контролюючих органів відомостей (податкової інформації) щодо проведення перевірок та звірок є лише збиранням податкової інформації, які не впливають на права та обов'язки позивача, оскільки не змінюють майнового стану платника податків без прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного податкового повідомлення-рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Принт" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Принт" до відповідачів: Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Київській області, Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна