19 травня 2015 рокусправа № П/811/2048/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області до Комунального підприємства «Помічнянська житлово-експлуатаційна контора № 2» про зобов'язання вчинити певні дії, -
ДФІ в Кіровоградській області звернулась з вищезазначеним адміністративним позовом суду в якому просила зобов'язати відповідача виконати пункт 2 листа-вимоги від 23 травня 2013 року №06-14/676 та усунути фінансові порушення на загальну суму 37000,16 грн., виявлені під час проведення ревізії та відображені в акті ревізії від 21 травня 2013 року №06-10/44.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач не виконує вказану вимогу в добровільному порядку.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДФІ в Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період З 29 березня 2013 року по 17 травня 2013 року посадовими особами Новоукраїнської міжрайонної державної фінансової інспекції Кіровоградської області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Помічнянська житлово-експлуатаційна контора №2» за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2013 року, результати якої викладено в Акті №06-10/44 від 21 травня 2013 року.
На підставі вказаного акту Новоукраїнською міжрайонною державною фінансовою інспекцією Кіровоградської області було направлено на адресу Комунального підприємства «Помічнянська житлово-експлуатаційна контора №2» вимогу від 23 травня 2013 року №06-14/676 «Про усунення порушень і недоліків».
За наслідками проведеної ревізії, позивач дійшов висновку, що в порушення рішення сесії Помічнянської міської ради від 23.12.2010 року №58 «Про встановлення базових ставок орендної плати за приміщення спільної власності територіальної громади міста Помічна» внаслідок застосування при обрахунку розміру орендної плати занижених базових ставок по договору оренди №4 від 01.10.2002 року, укладеного з Помічнянською дистанцією сигналізації та зв'язку Одеської залізниці загальна площа наданого в оренду майна становить 54,6м2 протягом періоду з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року КП «Помічнянська ЖЕК №2» недоотримала орендної плати в сумі 37000,16 грн., а саме: за 2010 рік -10746,79 грн.; 2011 рік - 11618,41 грн., 2012 рік - 11713,60 грн. та січень-березень 2013 року - 2921,36грн. Перевіркою встановлено, що розмір завданої матеріальної шкоди (збитків) "ЖЕК №2" складає 37000,16 грн. Дане порушення допущено з вини начальника КП «Помічнянська ЖЕК №2» ОСОБА_1, який укладав договора оренди на нежитлові приміщення. Внаслідок вищезазначеного порушення в рядку 060 Звіту про фінансові результати (ф№2) за 2010 занижено розмір інших операційних доходів на загальну суму 10850,70 грн., за 2011 рік занижено на 11618,41 грн., за 2012 рік занижено на 11713,60 рік та за І кв.2012 року занижено на 2921,36 грн. та на відповідну суму занижено розмір дебіторської заборгованості в рядку 160 ф№1 Баланс, чим порушено вимоги ч.1 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІУ.
На підставі рішення сесії Помічнянської міської ради від 08.12.2008 року №506 «Про розгляд заяви ФОП ОСОБА_2» п.1 встановлено розмір орендної плати приміщення для розміщення фотоательє в м. Помічна по вул. Перемоги,66 ФОП ОСОБА_2 згідно договору оренди майна укладеного 06.08.2008 з КП «Помічнянська ЖЕК №2» в розмірі 2,5 грн. за 1 кв.м. та відповідно до рішення сесії Помічнянської міської ради від 23.12.2010 №58 «Про встановлення базових ставок орендної плати за приміщення спільної власності територіальної громади міста Помічна» п.2 зазначено залишити розмір орендної плати за орендоване приміщення для розміщення фотоательє ОСОБА_2 на попередніх умовах, згідно договору оренди майна від 06.08.2008 року в розмірі 2,5 грн. за 1 кв.м.
Відтак, пунктом 2 листа-вимоги від 23 травня 2013 року №06-14/676 відповідача зобов'язано усунуто виявлені ревізією порушення, а саме:
- керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України ініціювати внесення змін до договору оренди в частині підвищення розміру орендної ставки в частині підвищення орендної ставки;
- відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість орендарів;
- в разі відмови орендарем - внести зміни до договору та вжити заходів щодо розірвання або внесення змін в судовому порядку;
- в іншому випадку - стягнути з осіб, винних у заниженні орендних ставок, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання пункту 2 листа-вимоги КП «Помічнянська ЖЕК №2» листом від 19 червня 2013 року повідомило орендаря (Помічнянську дистанцію сигналізації та зв'язку) про необхідність відшкодування недоотриманої суми орендної плати та запропонувало внесення змін до договору оренди в частині підвищення розміру орендної ставки.
Натомість орендар відмовився від підписання додаткової угоди та запропонував укласти новий договір оренди.
04 липня 2013 року відповідач направив орендареві відповідний договір, однак відповіді не отримав, у зв'язку з чим листом від 20 серпня 2013 року звернувся до Помічнянської дистанції сигналізації та зв'язку з листом про надання інформації щодо підписання вказаного договору.
Крім того, протягом липня, вересня, листопада 2013 року та січня-квітня 2014 Помічнянська дистанція сигналізації та зв'язку здійснила часткове відшкодування коштів, недоотриманих КП «Помічнянська ЖЕК №2».
Розглядаючи питання про можливість стягнення матеріальної шкоди, про яку йдеться у пункті 2 вимоги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (Положення) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії.
При цьому оскаржувана вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряється судом, який розглядає такий позов, а не шляхом пред'явлення позову до підконтрольної установи про виконання вимоги.
Тому цей позов в частині зобов'язання виконати вимоги Інспекції про стягнення шкоди (збитків) задоволенню не підлягає.
За змістом Положення Інспекція наділена правом звернутися до суду у разі, коли підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень з питань збереження і використання активів.
Колегія суддів звертає увагу, що законодавець надав Інспекції право на таке звернення для забезпечення примусового стягнення незаконно відчужених активів (що є неможливим на підставі самої лише вимоги).
При цьому похідні вимоги Інспекції самі по собі є обов'язковими в силу положень статті 10 Закону № 2939-ХІІ, тому вирішення питання про зобов'язання виконати їх в судовому порядку не є правильним способом захисту порушених прав держави.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України,суд, -
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський