19 травня 2015 рокусправа № 208/5015/14-а(2-а/208/154/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
14 червня 2014 року ОСОБА_1 (Далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (Далі - відповідач), в якому просила визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області призначити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 13 березня 2014 року.
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 - неправомірною. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області призначити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 13 березня 2014 року.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що позивач, проживаючий в державі Ізраїль, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція України і пенсійне законодавство України не допускають обмеження на соціальний захист зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання громадянина України.
Не погодившись із постановою суду Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області подало апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в силу положень ст.ст. 1, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відсутні правові підстави для призначення пенсій громадянами, які виїхали на постійне проживання в держави, з якими Україною не укладено міжнародні договори, що врегульовують питання пенсійного забезпечення таких осіб (крім пенсій, призначених внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання).
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість постанови в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, яка у вересні 2000 році виїхала на постійне місце перебування до Ізраїлю, де 12 червня 2011 року досягла пенсійного віку згідно із законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
13 березня 2014 року представник позивача звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою призначення пенсії за віком.
Листом від 25 березня 2014 року №1285/04-23 Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для призначення та виплати пенсії посилаючись на те, що діюче законодавство України пов'язує виникнення права на пенсію для іноземців та осіб без громадянства з умовою їх постійного проживання а території України або укладенням України з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення.
На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми ст.ст. 19, 124 Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003.
У статті 24 Конституції України зазначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного га соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 46 Конституції України проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.
Згідно з частиною другою ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Отже, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.
Базовим законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п. 2 частини першої ст. 49 Закону України №1058-ІV (в редакції, чинній до 07.10.2009) виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України
Відповідно до ст. 51 Закону України №1058-ІV у випадку виїзду пенсіонера за межі України, пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера, може бути виплачена йому за 6 місяців перед виїздом, рахуючи з місяця, який настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.
07.10.2009 рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 у справі №1-32/2009 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, речення другого статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Зазначені положення Закону України 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.
Отже, після прийняття рішення Конституційним Судом України Законом №1058-ІV не встановлено підстав для припинення пенсії в разі перебування пенсіонера за кордоном.
Таким чином, позивач обґрунтовано звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 жовтня 2014 року - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова