21 травня 2015 рокусправа № 804/3098/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі №804/3098/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську про стягнення заборгованості у розмірі 302,37грн., -
23.02.2015 року управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська звернулося до суду із позовом, в якому просило стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 302,37грн. за грудень 2014 року на виплату та доставку допомоги на поховання, виплаченої сім'ї померлого (ОСОБА_1.) або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду, управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована обов'язком Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати витрати на виплату та доставку допомоги на поховання.
У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що, у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1, який отримував пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, позивачем були понесені витрати по виплаті сім'ї померлого допомоги на поховання у розмірі 300,00 грн. та витрати на доставку вказаної допомоги у розмірі 2,37 грн., а всього 302,37 грн.
Зазначена сума була включена позивачем до Акту щомісячної звірки витрат за грудень 2014 року.
У зв'язку з відсутністю документального підтвердження причинного зв'язку смерті ОСОБА_1 з одержаним ним раніше трудовим каліцтвом, спірна сума не була прийнята відповідачем до заліку.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заявлених вимог про стягнення витрат у вигляді допомоги на поховання особи, яка отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до ч.8 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів (абз. 2 ч. 9 ст. 34 Закону № 1105-ХІV).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 826 «Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» із змінами та доповненнями, передбачено, що витрати на поховання проводяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Встановлення причинного зв'язку смерті інвалідів з наслідками раніше отриманого каліцтва чи професійним захворюванням покладено на медико - соціальні експертні комісії (п.1.1 ч. 1 Порядку встановлення медико - соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 № 212).
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що допомога на поховання відшкодовується Фондом тільки у тому випадку, якщо смерть настала за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджено висновками спеціальних медичних закладів.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Акту про нещасний випадок на виробництві, ОСОБА_1 отримав травму ока (а.с.14-15). Згідно акту огляду МСЕК, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, причина: трудове каліцтво (а.с.17)
Проте, згідно довідки про причину смерті НОМЕР_1 (форма 106/о для поховання), причина смерті ОСОБА_1 - хронічна ішемічна хвороба серця (а.с.12).
Таким чином, смерть ОСОБА_1 не пов'язана з отриманим нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Про такі обставини не заперечував і позивач, який у своєму листі від 24.03.2015 року № 803/09/18 повідомив суд про те, що смерть пенсіонера ОСОБА_1 не пов'язана з отриманим ним трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням.
Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження причинного зв'язку смерті інваліда з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, то суд першої інстанції обґрунтовано вказав на відсутність правових підстави для відшкодування понесених витрат на поховання інваліда за рахунок відповідача.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції у повному обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровськазалишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі №804/3098/15 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов