15 травня 2015 рокусправа № 804/13003/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю представників:
позивача: - не з'явився,
відповідача: - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року
у справі № 804/13003/14
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до товариства з обмеженою відповідальністю «Восток- Руда»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
У серпні 2014 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1092189,30 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 327,66 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів здійснено позапланову невиїзну перевірку правильності розрахунків в звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» за 2013 рік на підставі звіту, за результатами якої складено акт від 06 березня 2014 року № 48.
Перевіркою встановлено, що відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, не розраховано суму адміністративно-господарських санкцій, не вірно розраховано середньорічну заробітну плату штатного працівника та запропоновано перерахувати адміністративно-господарські санкції в розмірі 1092189,30 грн.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до звіту товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік наданого Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 1081. З них, робота 741 працівника пов'язана з видобутком і збагаченням корисних копалин, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих. Кількість працівників, які працюють в умовах не пов'язаних з впливом небезпечних виробничих факторів, становить 340 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність за 2013 рік - 14 осіб, що становить 4% від чисельності 340 чоловік.
Вказаний факт визнаний Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів як невиконання нормативу та став підставою для нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» адміністративно-господарських санкцій та пені.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з частиною 3 статті 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що норми чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів передбачають, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування.
Так, з матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» є видобуток шахтним способом, в підземних умовах залізної руди з наступною її переробкою. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107, підприємство належить до категорії об'єктів підвищеної небезпеки, а також, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року, є підприємством з високим ступенем ризику.
З метою виконання Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» підприємство виконує заходи і проводить політику мінімізації ризиків, пов'язаних з роботою персоналу в зоні дії об'єктів підвищеної небезпеки. До таких заходів належать: працевлаштування працівників, які по здоров'ю і психофізіологічному стану є професійно придатними для роботи в даних умовах.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» при працевлаштуванні інваліда стан здоров'я інваліда: не повинен перешкоджати виконанню професійних обов'язків; не повинен створювати загрозу здоров'ю і безпеці інших працівників; не повинен створювати загрозу здоров'ю самого інваліда.
Судом встановлено, що загальна чисельність працівників на підприємстві на 31 грудня 2013 рік становила 1081 осіб. Середньооблікова чисельність штатних працівників за 2013 рік - 1081 чоловік. При цьому, робота 741 працівника пов'язана з видобутком і збагаченням корисних копалин, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих. Кількість працівників, які працюють в умовах не пов'язаних з впливом небезпечних виробничих факторів, становить 340 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність за 2013 рік - 14 осіб, що становить 4% від чисельності 340 чоловік. Тобто кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на таких робочих місцях і фактична кількість працюючих на підприємстві інвалідів збігаються.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» до Жовтоводського міського центру зайнятості протягом 2013 року подавалися звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій».
Листом Жовтоводського міського центру зайнятості від 19 червня 2014 року № 657 підтверджено, що протягом 2013 року підприємством надавалися звіти за формою № 3-ПН. За цей період запропоновано працевлаштування на приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» 17 особам, з них одна працевлаштована, інші або відмовились від працевлаштування, або не відповідали за станом здоров'я.
Таким чином, доказів відмови відповідача у працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів не надано.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що позивачем неправомірно застосовані адміністративно-господарські санкції до відповідача, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» вжито усіх залежних від нього заходів щодо забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: О.О. Круговий