22 квітня 2015 рокусправа № 804/370/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Управління Пенсійного фонду України в м. Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому просило зобов'язати відповідача включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.08 року за період вересень - листопад 2012 року в розмірі 151 301,48 грн., витрати на її доставку в розмірі 431,08 грн.; зобов'язати відповідача включити до акту щомісячної звірки суми пенсій виплачених ОСОБА_1 за період за вересень - листопад 2012 року в сумі 389,58 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтями 8 і 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд,
поряд з іншими надходженнями формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.
Відповідно до ст. 26 "Основ законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є страхувальником у сфері пенсійного забезпечення.
У відповідності до статті 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтями 21 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи її потерпілому або особам, які перебували на його утриманні, та пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання або пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Збір та акумулювання страхових внесків відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статей 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Встановлено, що протягом вересня-листопада 2012 року позивачем понесено витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, допомоги на поховання сім'ї померлого, та витрати з виплати і доставки вищезазначених пенсій, всього на суму 389, 58 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в тому числі: сума боргу, яка підтверджується на підставі списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території країн СНД (ОСОБА_1) та не прийнято до заліку за період з 01.09.2012 року по 30.11.2012 року, всього на суму 389,58 грн.; сума боргу, яка підтверджується на підставі списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території України, та не прийнято до заліку за вересень-листопад 2012 року всього на суму 151 733,28 грн. : державна адресна допомога на суму 151 301,48 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 + витрати на доставку державної адресної допомоги на суму 431,08 грн..
Частиною 2 п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105 -ХІV передбачено, що у разі, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування ним витрат.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону №1105 -ХІV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
У пункті "а" ст.. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ передбачено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії призначаються: по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання - незалежно від стажу роботи.
16.05.2003 року Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 року, якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок).
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Згідно з пунктами 5, 6 і 7 Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вказаної довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Встановлено, що УПФУ в м. Синельниковому та Синельниківському районі обраний спосіб захисту права у вигляді зобов'язання включити до актів звірки витрати, які понесені у зв'язку з виплатою пенсій, пов'язує з порядком відшкодування таких витрат, який встановлено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Мінюсті України від 16.05.2003 року за № 376/7697.
Натомість, вказаний Порядок не регулює спірні правовідносини, які виникли в межах цієї справи, оскільки встановлене цим Порядком правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору.
У разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду, що має місце у спірному випадку, вимоги про стягнення таких сум мають вирішуватись шляхом пред'явлення органами ПФУ позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 28.11.2011 року (справа №21-366а11).
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай