ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
13 травня 2015 року № 826/7485/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І., суддів Данилишин В.М. Качура І.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"
до Державної фіскальної служби України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Міндоходів у Львівській області
провизнання протиправним та скасування рішення від 19.05.2014
Державне підприємство лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення від 19.05.2014 №000162.
Позов обґрунтовано тим, що висновки акту про результати проведення фактичної перевірки дотримання вимог законодавства щодо відвантаження спирту ДП «Укрспирт» від 17.04.2014 №13/56/2100/37199618 є необґрунтованими та протиправними, що свідчить про протиправність прийнятого на їх підставі рішення.
Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору заперечували проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
В судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
На підставі наказу Головного управління Міндоходів у Львівській області від 15.04.2014 №311 та направлень від 15.04.2014 №115, №116 проведено фактичну перевірку дотримання вимог законодавства щодо відвантаження спирту ДП «Укрспирт» за адресою місця провадження діяльності: Львівська область, Золочівській район, с. Струтин, вул. Солтівського 2, за результатом якої складено акт від 17.04.2014 №13/56/2100/37199618 (далі акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п. 230.15 ст. 230 Податкового кодексу України, ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п. 3, 6 постанови «Про затвердження порядку виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом» від 29.08.2002 №1266.
На підставі акту перевірки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 19.05.2014 №000162, яким згідно з абзацами 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивача застосовано штраф у розмірі 33 100 023,9 грн.
Щодо доводів позивача, що наказ від 15.04.2014 №311 «Про проведення фактичної перевірки ДП «Укрспирт» є протиправним, суд зазначає наступне.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 23.06.1997 №2-зп по справі №3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернення до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Також, в п. 5 рішення Конституційного суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, оскаржуваний наказ, який є актом індивідуальної дії на час вирішення справи реалізовано (проведено перевірку), тобто такий наказ вичерпав свою дію, а відтак ймовірна протиправність такого наказу не є безумовною ознакою протиправності рішення від 19.05.2014 №000162
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. №481, (надалі - Закон №481), постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 №1266 "Про затвердження Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом"
Як встановлено матеріалами справи, постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 672 утворено Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (ДП "Укрспирт") на базі майна Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт"), державних підприємств і об'єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Струтинське МПД є структурним підрозділом позивача, на території якого останній здійснює частину своєї господарської діяльності.
Судом встановлено, що позивачем допущено неналежне оформлення товарно-транспортних накладних на відвантаження спирту, зокрема: відсутня відмітка про погодження відпуску шляхом проставляння штампа „Виїзд дозволено" та особистого підпису представника органу державної податкової служби при відвантаженні спирту до місця зберігання спирту ДП „Укрспирт", а саме: спирт етиловий «люкс» відвантажено до МПД Лопатин ДП «Укрспирт» у загальній кількості 6000 дал ТТН від 11.02.2014 №26/22, від 13.02.2014 №26/23, №26/25 відповідно до наказу від 10.02.2014 №46; спирт етиловий вищої очистки відвантажено до МПД Хоростків ДП «Укрспирт» відповідно до наказу від 20.01.2014 у загальній кількості 9185,76 дал ТТН №26/11, №26/6, №26/3; спирт вищої очистки відвантажено до МПД Мартинівка ДП «Укрспирт» відповідно до наказу від 12.01.2014 №56 в кількості 3100 дал ТТН №26/26 від 14.01.2014; сприт ЕАФ відвантажено до МПД Борок ДП «Укрспирт» в загальній кількості 6098,83 дал відповідно до наказу від 21.02.2014 №70 ТТН №26/30, №26/34 від 28.02.2014.
Частиною шостою статті 14 Закону України від 19.12.1995 № 481-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481) встановлено, що відвантаження спирту етилового з акцизного складу здійснюється на підставі дозволу, виданого уповноваженим представником органу доходів і зборів на такому акцизному складі. Форма та порядок видачі дозволу на відвантаження спирту етилового встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Зазначене кореспондується з положеннями пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1266 „Про затвердження Порядку визначення виробників і покупців спирту та контролю за його обігом" (далі - Постанова № 1266), яким передбачено, що відвантаження спирту етилового з акцизного складу здійснюється на підставі дозволу, виданого уповноваженим представником органу державної податкової служби на цьому складі.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 11 наказу ДПА України від 11.01.2011 № 14 „Про затвердження Порядку роботи представників органів державної податкової служби на акцизних складах та податкових постах", зареєстрованого Мін'юстом України 09.02.2011 за № 160/18898 (далі - Наказ № 14), який був чинним на час прийняття оскарженого рішення, при відвантаженні спирту на заповненій товарно-транспортній накладній представник органу державної податкової служби робить відмітку про погодження його відпуску шляхом проставляння штампу "Виїзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження спирту.
Стосовно перевезення спирту між структурними підрозділами позивача слід зазначити, що діючим законодавством передбачено надання дозволу саме при вивезенні спирту з акцизного складу (ст. 14 Закону № 481, ст. 230 Податкового кодексу України).
Також, пунктом 8 Постанови № 1266 встановлено, що на відпущений спирт, незалежно від напрямів його використання, постачальником заповнюється товарно-транспортна накладна, а у разі транспортування спирту автомобільним транспортом - спеціальна товарно-транспортна накладна встановлених зразків.
Крім того, відповідно до пункту 10 зазначеної постанови забороняється транспортування спирту без товарно-транспортних накладних.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.04.2005 №154 (зареєстровано в Мін'юсті України 28.07.2005 за № 817/11097) "Про затвердження Інструкції про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв" затверджено товарно-транспорту накладну на переміщення спирту етилового, форм № 1-ТН /спирт/ та Інструкція про їх застосування.
Згідно з пунктом 1.4 зазначеної Інструкції перевезення продукції автомобільним транспортом у межах України здійснюється за умови наявності оформленої належним чином відповідної товарно-транспортної накладної встановленого зразка форми № 1-ТН /спирт/, № 1-ТН /вкд/ або № 1-ТН /алкогольні напої/.
Таким чином, у разі переміщення спирту з місць зберігання до споживачів або в межах одного підприємства суб'єкт господарювання повинен виписувати товарно-транспортні накладні за встановленою формою. Тобто, належним чином оформлена товарно-транспортна накладна (з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі) є документом, який підтверджує дозвіл на відпуск спирту з місця його зберігання.
Отже, актом перевірки встановлено порушення позивачем положень статті 14 Закону № 481, пункту 6 Постанови № 1266 в частині відвантаження спирту без дозволу представника органу державної податкової служби на акцизному складі.
Згідно з абзацом 16 статті 17 Закону № 481 за вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній без погодження відпуску до платників податків застосовуються фінансові санкції у розмірі 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.
З огляду на викладене, до ДП „Укрспирт" за порушення положень Закону № 481 згідно з рішенням від 19.05.2014 №000162 правомірно застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 33 100 023,9 грн.
Частиною четвертою статті 17 Закону № 481 визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону № 481, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим, виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
При цьому приписи статті 17 Закону № 481 не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Такі норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок). Додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Суд зазначає, що зазначений Порядок не скасований, тому у Міндоходів відсутні підстави для прийняття рішень про застосування фінансових санкцій у вигляді податкових повідомлень-рішень (з урахуванням положень Податкового кодексу України) замість рішень за формою, затвердженою Порядком № 790.
Водночас, слід звернути увагу на те, що Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначив, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Отже, хоча й відповідачем допущено порушення порядку призначення перевірки, проте оскільки факт наявності порушення п. 230.15 ст. 230 Податкового кодексу України, ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п. 3, 6 постанови «Про затвердження порядку виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом» від 29.08.2002 №1266 знайшов підтвердження під час судового вирішення справи, суд дійшов висновку про правомірність оскарженого рішення.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскарженого рішення у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Державного підприємства лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя В.І. Келеберда
Судді В.М. Данилишин
І.А. Качур