19 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1419/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Д'якова В.І.,
за участю секретаря - Воєдило Л.П.,
представника позивача - Єреп В.В.,
представника третьої особи - Барінцева І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом в.о. прокурора Козелецького району Чернігівської області до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дочірнього підприємства «Лугове» про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
В.о. прокурора Козелецького району Чернігівської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - Козелецька РДА), за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дочірнього підприємства «Лугове» (далі - ДП «Лугове»), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження Козелецької РДА від 28.09.2011 № 486 «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ДП «Лугове», в частині надання дозволу ДП «Лугове» на складання технічної документації із землеустрою щодо надання земельних ділянок, невитребуваних земельних часток (паїв), загальною площею 151,79 га, в короткострокову оренду, до часу витребування їх власниками строком не більше 5 років та проектних доріг орієнтовною площею 75,6 га в оренду строком на 5 років із земель колективної власності колишнього КСП «Промінь» на території Олбинської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що частиною 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право прокурора на звернення до суду з адміністративним позовом у разі порушення інтересів держави. Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Оскільки у спірних правовідносинах інший орган державної влади або місцевого самоврядування не наділений правом на звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів держави, то в даному випадку прокурор, з метою захисту інтересів держави, виступає позивачем по справі.
Прокурор посилається на те, що оскаржуваним розпорядженням Козелецької РДА від 28.09.2011 № 486 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ДП «Лугове», загальною площею 151,79 га, в короткострокову оренду, до часу витребування їх власниками строком не більше 5 років та проектних доріг орієнтовною площею 75,6 га в оренду строком на 5 років, із земель колективної власності колишнього КСП «Промінь» на території Олбинської сільської ради. Водночас, договір оренди земельної ділянки загальною площею 227,39 га, в тому числі проектних доріг площею 75,6 га., ДП «Лугове» з Козелецькою РДА не укладено, зазначена земельна ділянка з вересня 2011 року до цього часу не використовується. Внаслідок не використання земельної ділянки за цільовим призначенням її природні характеристики погіршилися, вона перебуває у незадовільному стані, захаращена та поросла бур'янами. Кошти, які б за звичайних обставин могли надходити до бюджету за використання землі, не сплачуються, а наявність не скасованого розпорядження Козелецької РДА щодо земельної ділянки унеможливлює вирішення питання про надання її у користування інших осіб, з метою оплатного та ефективного використання. Вказане стало підставою для звернення в.о. прокурора Козелецького району Чернігівської області до суду з адміністративним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним, надіслав на адресу суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що адміністративний позов в.о. прокурора Козелецького району Чернігівської області ґрунтується лише на інформації наданої відділом Держземагентства у Козелецькому районі, Олбинською сільською радою та Козелецького ОДПІ щодо укладених договорів оренди на території району. Органом прокуратури не надано доказів щодо відсутності факту розроблення технічної документації із землеустрою з боку ДП «Лугове», а також не доведено факт погіршення характеристик земельної ділянки, перебування її в незадовільному стані. Враховуючи те, що розпорядження в.о. голови Козелецької РДА від 28.09.2011 № 486 має вичерпну дію та ДП «Лугове» виконало вимоги рішення, позовні вимоги в.о. прокурора Козелецького району є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що розпорядження Козелецької РДА від 28.09.2011 № 486 є протиправним та підлягає скасуванню.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Розпорядженням в.о. голови Козелецької РДА від 28.09.2011 № 486 надано дозвіл ДП «Лугове» на складання технічної документації із землеустрою щодо надання земельних ділянок, не витребуваних земельних часток (паїв), загальною площею 151,79 га в короткострокову оренду до часу витребування їх власниками, строком не більше 5 років та проектних доріг, орієнтовною площею 75,6 га. в оренду терміном на 5 років із земель колективної власності колишнього КСП «Промінь» та земельних ділянок, не витребуваних земельних часток (паїв), загальною площею 565,44 га в короткострокову оренду, до часу витребування їх власниками, строком не більше 5 років та проектних доріг, орієнтовною площею 114,24 га в оренду терміном на 5 років, із земель колективної власності колишнього КСП «Зоря» на території Олбинської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.17).
ДП «Лугове» було укладено договори з Козелецьким районним виробничим відділом Чернігівської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на складання кадастрового плану земельної ділянки №172 від 20.09.2011 (а.с.55), на складання обмінного файлу у форматі ХМL №74-10-10-0229 від 31.10.2011 (а.с.56) та на складання кадастрових планів на земельної ділянки №74-10-10-0309 від 24.02.2012 (а.с.57).
Відповідно до виставлених рахунків №25.10-172 від 20.09.2011, №25.10-228 від 28.10.2011 та платіжних доручень №1 від 22.09.2011, №6 від 19.10.2011, №10 від 27.11.2011, №14 від 15.12.2011 ДП «Лугове» перерахувало Козелецькому районному виробничому відділу Чернігівської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» кошти в загальній сумі 32800,00 грн. за виконання певних робіт, а саме: складання технічної документації з землеустрою, що посвідчують право оренди земельних ділянок та складання кадастрових планів та обмінних файлів на земельної ділянки (а.с. 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54).
В судовому засіданні встановлено, що незважаючи на укладені договори та оплату послуг, виконавцем до теперішнього часу технічна документація не виготовлена. Станом на день розгляду справи договір оренди земельної ділянки загальною площею 227,39 га, в тому числі проектних доріг площею 75,6 га., ДП «Лугове» з Козелецькою РДА не укладено.
Вважаючи, що вказані дії таким, що порушують інтереси держави в.о. прокурора Козелецького району Чернігівської області звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає наступне.
На підставі частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Земельного Кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Приписами статті 17 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 13 Закону України від 09.04.1999 №589-ХІV «Про місцеві державні адміністрації» (із змінами та доповненнями) до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.
Так, відповідно до частин 1, 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) зокрема закріплено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 13 Закону України від 05.06.2003 № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власникам державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження. До моменту отримання державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай), дані земельні частки (паї) є не витребуваними, а власники вважаються такими, що відсутні, а тому дані землі можуть бути передані райдержадміністрацією в користування на умовах оренди фізичним або юридичним особам.
Так, розпорядженням в.о. голови Козелецької РДА від 28.09.2011 № 486 надано дозвіл ДП «Лугове» на складання технічної документації із землеустрою щодо надання земельних ділянок, не витребуваних земельних часток (паїв), загальною площею 151,79 га в короткострокову оренду до часу витребування їх власниками, строком не більше 5 років та проектних доріг, орієнтовною площею 75,6 га. в оренду терміном на 5 років із земель колективної власності колишнього КСП «Промінь» та земельних ділянок, не витребуваних земельних часток (паїв), загальною площею 565,44 га в короткострокову оренду, до часу витребування їх власниками, строком не більше 5 років та проектних доріг, орієнтовною площею 114,24 га в оренду терміном на 5 років, із земель колективної власності колишнього КСП «Зоря» на території Олбинської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (із змінами та доповненнями) визначено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваннями чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Таким чином, з'ясуванню підлягає доцільність оскаржуваного розпорядження, його економність та ефективність за очікуваннями чи фактичними результатами.
В.о. прокурора Козелецького району Чернігівської області в позовний заяві посилається на те, що не скасування розпорядження Козелецької РДА від 28.09.2011 № 486 перешкоджає надходженню коштів до бюджету за використання землі, оскільки унеможливлює вирішення питання про надання її у користування іншим особам, з метою оплатного та ефективного використання.
Проте, позивачем не надано суду доказів звернення інших осіб до Козелецької РДА із заявою про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо надання вказаної земельної ділянки в оренду.
Також, позивач у позовні заяві зазначає, що в наслідок не використання земельної ділянки за цільовим призначенням її природні характеристики погіршилися, вона перебуває у незадовільному стані, захаращена та проросла бур'янами.
Разом з тим, в.о. прокурора Козелецького району Чернігівської області не надано суду жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Судом встановлено, що не виготовлення до цього часу технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ДП «Лугове» виникло не з вини відповідача та свідчить про неналежне виконання договорів Козелецьким районним виробничим відділом Чернігівської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
Крім того, чинне законодавство України не містить вимог щодо строків виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельних ділянок та фактичного строку виконання розпорядження Козелецької РДА.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження Козелецької РДА від 28.09.2011 № 486 є правомірним та винесене на підставі Конституції та законів України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Констктуцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно частини 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з частин 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач, при винесенні оскаржуваного розпорядження, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 9, 69-71, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
В задоволенні адміністративного позову в.о. прокурора Козелецького району Чернігівської області відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя підпис В.І. Д'яков
З оригіналом згідно.
Суддя В.І. Д'яков