18 травня 2015 року справа № 823/602/15
м. Черкаси
11 год. 20 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Орленко В.І.,
при секретарі - Дудці Г.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 - особисто,
представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - за довіреністю,
представника третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - за договором,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Держземагентства у Черкаському районі, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Черкаська регіональна філія державного підприємства "Центр ДЗК", про визнання недійсним та скасування рішення,
16.03.2015 до Черкаського окружного адміністративного суду з Черкаського районного суду Черкаської області надійшла за підсудністю адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до управління Держземагентства у Черкаському районі, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішення.
В позовній заяві ОСОБА_1, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:
- скасувати рішення управління Держземагентства у Черкаському районі №РВ 7100028682013 від 05.07.2013 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру;
- зобов'язати управління Держземагентства у Черкаському районі вчинити певну дію, а саме: належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 та внести відомості до Державного реєстру стосовно земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, обґрунтовуючи їх тим, що управління Держземагентства у Черкаському районі неправомірно відмовило у внесенні до Державного земельного кадастру інформації про належну їй на праві власності земельну ділянку та присвоєнні їй відповідного кадастрового номеру, вказавши при цьому, як на підставу відмови у проведенні державної реєстрації, на факт накладення меж земельної ділянки позивача із іншими земельними ділянками.
Представник позивача також наголошував, що, на вимогу суду, доказів перетину земельної ділянки ОСОБА_1 з іншими земельними ділянками відповідачем не надано. Для здійснення державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1 подано усі необхідні документи, у тому числі і розроблену землевпорядною організацією документацію із землеустрою щодо її земельної ділянки.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, до суду надав письмові заперечення. Відповідно до письмових заперечень відповідача, державний кадастровий реєстратор за результатами перевірки поданої позивачем заяви, доданих до неї документів та електронного документу, встановив, що земельна ділянка ОСОБА_7 розташована в межах іншої земельної ділянки, у зв'язку із чим і прийняв рішення про відмову у її державній реєстрації. Стверджував, що розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини є підставою для відмови у державній реєстрації такої ділянки. У цих же запереченнях вказав, що позивач подала державному кадастровому реєстратору документи, передбачені п. 110 Порядку ведення земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.
Представник третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечує проти заявленого адміністративного позову, мотивуючи це тим, що у позивача є можливість досудовим шляхом врегулювати свою проблему щодо реєстрації земельної ділянки в управлінні Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області, а саме: враховуючи ст. 37 Закону України «Про державний земельний кадастр» позивачка, виявивши помилку в реєстрації земельної ділянки, повинна була письмово звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Представник третьої особи Черкаської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК" належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, до суду надіслав письмові пояснення, в яких просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника третьої особи. З письмових пояснень третьої особи вбачається, що згідно вимог чинного законодавства Черкаська регіональна філія Центру ДЗК не має можливості та правових підстав для доступу до відомостей Державного земельного кадастру. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Центр ДЗК є адміністратором Державного земельного кадастру, здійснює технічні роботи, спрямовані на створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру і відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі.
Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин - Державним агентством земельних ресурсів України - та його територіальними органами.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 21 серпня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_9 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_10. Спадщина складалася із земельної ділянки, розташованої на території Дубіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, площею 1,61 га (кадастровий номер НОМЕР_1), наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За схемою розміщення земельної ділянки, успадкована ділянка рахувалася за НОМЕР_2.
У 2010 році ОСОБА_1 та ОСОБА_9 вирішили поділити в натурі належну їм земельну ділянку та в подальшому отримати право власності на окремі земельні ділянки. Сторони в письмовому вигляді погодили розподіл та межі своїх земельних ділянок, підписавши заяву та акти розподілу земельної ділянки.
21.08.2010 ОСОБА_1 та ОСОБА_9 звернулися до Черкаського міськрайонного виробничого відділу Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки гр. ОСОБА_10 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,61 га, яка знаходиться на території Дубіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області і передана їм на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21.08.2008 №2-3189 та №2-3186 по 1/2 частини кожному.
На замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_9, Черкаським міськрайонним виробничим відділом Черкаської регіональної філії підприємства «Центр Державного земельного кадастру» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка належить гр. ОСОБА_10 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,6132 га, та розташована: Черкаська область, Черкаський район, Дубіївська сільська рала, за межами населеного пункту в рівних долях на земельні ділянки: площею 0,8066 гр. ОСОБА_1, площею 0,8066 гр. ОСОБА_9.
У подальшому, проект документації із землеустрою разом із заявою та електронним документом було подано до Управління Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області для державної реєстрації земельної ділянки площею 0,8066 га у Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номеру.
15 липня 2013 року державним кадастровим реєстратором управління Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області прийнято рішення №РВ 7100028682013 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, відповідно до якого за наслідками розгляду заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 05.07.2013 (реєстраційний №ЗВ-7100454302013) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав: знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; перетин ділянок з ділянками за кадастровими номерами: НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI (далі - Закон №3613-VI) державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки (ст. 9 Закону №3613-VI).
Згідно вимог статті 11 Закону №3613-VI відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
За нормами статті 15 Закону №3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку тощо.
За змістом статті 16 Закону №3613-VI земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер; кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
За приписами статті 21 Закону №3613-VI відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.
Як передбачає стаття 23 Закону №3613-VI документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру. Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді.
Відповідно до частини 6 ст. 9 Закону №3613-VI державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.
У відповідності до частин 1, 2 статті 24 Закону №3613-VI державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа (частина 4 статті 24 Закону №3613-VI).
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації (ч. 5 ст. 24 Закону №3613-VI).
Частина 6 статті 24 Закону №3613-VI визначає, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Аналогічні вищенаведеним приписам містяться та деталізовані у Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051.
Так, у випадку, який розглядається, підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі вказано знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Судом встановлено, що ухвалою Черкаського районного суду від 17.02.2015 відповідача зобов'язано було надати до суду копії документів, на підставі яких прийнято рішення №РВ-7100028682013 від 15.07.2013 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 (після передачі справи за підсудністю) витребувано від управління Держземагентства у Черкаському районі належним чином завірені копії технічної документації із землеустрою стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6.
Вимоги ухвал судів щодо подання документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення відповідачем не виконано, докази знаходження в межах земельної ділянки ОСОБА_1 іншої ділянки або її частини - не подано; на вимогу суду, представник відповідача в судове засідання не з'явився для надання пояснень у справі. У той же час, у письмових запереченнях відповідач погодився, що позивач подала державному кадастровому реєстратору необхідні для проведення державної реєстрації земельної ділянки документи.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідно до Списку громадян, яким передається у власність земельні частки (паї) в адмінмежах Дубіївської сільської ради (Додаток до розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 25.12.2003 №466), ОСОБА_10 була землевласником земельної ділянки (паю) НОМЕР_2 площею 1,61 га; ОСОБА_11 був землевласником земельної ділянки (паю) НОМЕР_7 площею 1,42 га.
Згідно схеми розташування земельних ділянок (паїв) в адмінмежах Дубіївської сільської ради Черкаського району, земельні ділянки НОМЕР_2 та НОМЕР_7 розташовані далеко одна від одної та не перетинаються.
За нормами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Разом із тим, у спірному випадку відповідачем не доведено правомірності свого рішення та дотримання положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Предметом адміністративного позову в даній справі є скасування оскарженого Позивачем рішення Відповідача, а відповідно до п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування, тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком саме визнання його протиправним, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів Позивача за межі позовних вимог та визнання оскарженого Позивачем рішення Відповідача протиправним і його скасування.
Стосовно вимоги про зобов'язання управління Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 та внести відомості до Державного реєстру стосовно земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80) 2 «Щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-му засіданні заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Питання державної реєстрації земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера - є виключно дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень (державного кадастрового реєстратора управління Держземагентства). Тому, адміністративні суди позбавлені правомочності втручатися в роботу державного органу при прийнятті ним рішень.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що під час розгляду цієї справи суд встановив протиправність оскаржуваного рішення відповідача, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, для належного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати управління Держземагентства у Черкаському районі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2013 (реєстраційний номер №ЗВ-7100454302013) разом з доданими до неї документами, та вирішити питання про внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,8066 га, розташованої за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Дубіївська сільська рада (за межами населеного пункту), з урахування висновків суду у цій справі.
За нормами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Держземагентства у Черкаському районі №РВ 7100028682013 від 05.07.2013 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
Зобов'язати управління Держземагентства у Черкаському районі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2013 (реєстраційний номер №ЗВ-7100454302013) разом з доданими до неї документами, та вирішити питання про внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки ОСОБА_7 площею 0,8066 га, розташованої за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Дубіївська сільська рада (за межами населеного пункту).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 54 (п'ятдесят чотири) грн. 81 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.І. Орленко
Повний текст постанови виготовлений 21.05.2015.