18 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1230/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Циганій С.І.,
при секретарі: Чернієнко М.В.,
за участю представника позивача - Сафонової Р.В., представника відповідача - Куліди А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
встановив:
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" (надалі - відповідач, ПАТ"Бериславський машинобудівний завод"), у якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 86038,41 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 430,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачені адміністративно-господарські санкції та пеня у розмірі та порядку, передбаченому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за невиконання у 2014р. нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Згідно з даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, поданого відповідачем, та відповідно до розрахунку Фонду середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 487 осіб, з цього розрахунку установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 19 робочих місць, з яких 16 працівників працевлаштовані. За 3 робочі місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2015р. повинен був самостійно сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 86038,41 грн. Пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій становить 430,20 грн. Заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 86468,61 грн. відповідачем не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував мотивуючи свої заперечення тим, що ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" було вжито всіх необхідних заходів для недопущення правопорушення щодо працевлаштування інвалідів, а саме відповідачем було подано до Бериславського районного центру зайнятості належні звіти про попит на робочу силу (вакансії) про наявність вільних посад для інвалідів. ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" вважає, що ним вжито всіх належних заходів щодо виконання нормативу працевлаштування інвалідів, а тому правових підстав для сплати ним адміністративно-господарських санкцій та пені немає. У задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2015р. відповідачем подано до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014р. №127, відповідно до якого середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 487 осіб. Виходячи з даного розрахунку, установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" становить 19 місць. За даними звіту середньооблікова кількість незайнятих робочих місць для штатних працівників підприємства, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 16 робочих місць. У зв'язку з невиконанням нормативу працевлаштування інвалідів відповідачеві нараховано адміністративно-господарські санкції у розмірі 86038,41 грн. Листом від 16.03.2015р. №03-05/2389 ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" повідомлено про обов'язкову сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 86038,41 грн. внаслідок невиконання нормативу працевлаштування інваліда. За порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" нарахована пеня на суму 430,20 грн.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ) слідує, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.18 Закону №875-ХІІ).
Пунктом 2.1. Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 31 травня 2013 року №316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за №988/23520, визначено, що форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст.20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що законодавством встановлюється обов'язковий для підприємств норматив робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також передбачається сплата підприємствами адміністративно-господарських санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для інвалідів.
Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих).
Відповідно до матеріалів справи, середньооблікова кількість штатних працівників в ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" в 2014р. становила 487 особи, відтак, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для підприємства позивачем вірно розраховано в кількості 19 осіб. Відповідачем теж вірно розраховано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 19 осіб, що підтверджено зданим до позивача звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014р. форми №10-ПІ.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.20 ЗУ «Про зайнятість населення» підприємства зобов'язані щомісячно подавати центрам зайнятості за місцем їх реєстрації адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що про потребу в працівниках, відповідач щомісяця звертався до державної служби зайнятості шляхом подання звітності форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" щодо працевлаштування інвалідів на посади: інженер-технолог, майстер, налагоджувальник верстаків з програмним керуванням, фрезерувальник, токар, токар-розточувальник, що підтверджується звітами №3-ПН: вих.№015/03 від 09.01.2014р., вих.№015/11 від 03.02.2014р., вих.№015/44 від 03.03.2014р.,вих.№015/68 від 03.04.2014р., вих.№015/82 від 05.05.2014р., вих.№015/112 від 03.06.2014р., вих.№015/121 від 02.07.2014р., вих.№015/136 від 01.08.2014р., вих.№015/153 від 01.09.2014р., вих.№015/168 від 01.10.2014р., вих.№015/187 від 01.11.2014р., вих.№015/199 від 01.12.2014р.
Також, відповідачем самостійно було вжито заходів по пошуку інвалідів. А саме, ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" давало оголошення в місцевій газеті "Маяк" щодо запрошення на постійну роботу інвалідів, що підтверджується копіями оголошень у газеті "Маяк" від 09.05.2014р. №19, від 09.08.2014р. № 32, від 11.10.2014р. №41, від 15.11.2014р. №46.
Суд зазначає, що ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" є підприємством з важкими умовами праці, на більшості посад якого інваліди працювати не можуть.
Так, згідно зі ст.17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів і з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях з звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів, а також займатися індивідуальною і трудовою діяльністю, не забороненою Законом.
Відповідно до ст.5, ч.1 ст.12 Закону України "Про охорону праці" умови трудового договору не можуть містить положень, що суперечать Законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Не можна працівнику пропонувати роботу, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.
Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Наведені норми законодавства, чітко передбачають можливість працевлаштування інвалідів лише на тих підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях де існують звичайні умови праці.
Вищевикладене дає підстави зробити висновок про те, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, оскільки ним виділено та створено робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомлено службу зайнятості у встановленому законом порядку про наявність такої вакансії.
Отже, на ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами інвалідів для працевлаштування.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
За приписами ст.18-1 Закону №875-ХІІ інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Таким чином, пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
Відтак, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.
Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів.
Суд враховує, що роботодавець вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення та приходить до висновку, що у задоволенні позову Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо стягнення з ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 86468,61 грн. слід відмовити.
Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 травня 2015 р.
Суддя Циганій С.І.
кат. 10.3.4