13 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/474/15-а
15 год. 37 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
встановив:
ОСОБА_3 (позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (відповідач), в якому позивач просить визнати нечинним рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 27.01.15 № 000005/21-22-21/НОМЕР_1 про застосування 22000 грн. штрафу, в тому числі 5000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижче за встановлені мінімальні 5000 грн., за торгівлю без ліцензії 17000 грн., посилаючись на порушення порядку проведення фактичної перевірки, відсутністю доказів продажу в об'єкті торгівлі позивача алкогольних напоїв. Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та пояснили, що 11.12.2014 шість невідомих осіб, які представилися як працівники Державної фіскальної служби у Херсонській області, проте відмовились пред'являти службові посвідчення, зайшли до приміщення, де позивач здійснює свою господарську діяльність та почали стверджувати, що в приміщенні здійснюється незаконний продаж алкоголю. Тільки одна особа надала для огляду направлення №5 від 10.12.2014 на проведення фактичної перевірки з 10.12.2014 по 19.12.2014 та посвідчення ГДРІ РП та МС - ІІІ рангу ОСОБА_4 Інша особа, яка була вказана в направленні, ОСОБА_5 зазначила, що своє службове посвідчення залишила в кабінеті та вийшла з приміщення. Направлення №5 від 10.12.2014 року не містить посилання, як того вимагає стаття 81 Податкового кодексу України, та реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, та має інші порушення щодо його оформлення. Акт перевірки складено самостійно лише ОСОБА_4 без другого інспектора, зазначеного в акті. Підприємцю не було надано акт для ознайомлення та повідомлено, що вказаний акт позивач отримає поштою. Зміст акту містить лише припущення фіскальної служби щодо продажу алкогольного напою, сам факт продажу алкогольного напою продавцем позивача не підтверджується належними доказами.
Головне управління ДФС України в Херсонській області (відповідач) заперечує проти позову, посилаючись на законність рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 27.01.15 № 000005/21-22-21/НОМЕР_1 про застосування 22000 грн. штрафу, та підтвердження факту порушень вимог при проведені перевірки Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що ОСОБА_3 31.01.2002 зареєстрована виконавчим комітетом Херсонської міської ради як фізична особа - підприємець.
Рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 27.01.15 про застосування 22000 грн. штрафу., в тому числі 5000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижче за встановлені мінімальні 5000 грн., за торгівлю без ліцензії 17000 грн., яке є предметом спору, було прийняте за наслідками фактичної перевірки суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 щодо дотримання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
10.12.2014 начальником Головного управління ДФС у Херсонській області керуючись ст.75, п.п. 80.2.3, п.п. 80.2.5, п.80.2 ст.80 та ст. 81 Податкового кодексу України виданий наказ №83 про проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 щодо дотримання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". У направленні № 5 від 10.12.2014 року на проведення фактичної перевірки терміном з 10.12.2014 по 19.12.2014 склад перевіряючих у кількості двох посадових осіб ГУ ДФС у Херсонській області : головних державних ревізорів-інспекторів відділу контролю ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Позивачу до початку проведення перевірки було вручено копію наказу про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки, що підтверджується розпискою ОСОБА_3 ( міститься в матеріалах справи), отже, позивачем було допущено посадових осіб ГУ ДФС до проведення перевірки.
Суду надана копія акту про результати фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 від 11.12.2014 №4/21/НОМЕР_1, зі змісту якого вбачається, що перевірку здійснено в присутності ОСОБА_3 та продавця ОСОБА_7, в ході перевірки було встановлено здійснення розрахункової операції із споживачем, якому було продано 50 грамів горілки за ціною 3 грн. 50 коп. В порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в кафе реалізуються алкогольні напої без наявної ліцензії. Також, встановлено продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін. Знаходилась одна відкрита пляшка горілки «Пшенична» 0.5 л 40 градусів за ціною 35 грн. та одна пляшка ємністю 1,5 л з горілкою. В акті зазначено, що перевірка проводилась в присутності працівників міліції Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області. До акту також додано письмове пояснення гр.-на ОСОБА_9 про те, що він відпочивав 11.12.14 в кафе з літнім майданчиком «Чернігов», розташованому за адресою м. Херсон, вул. Судозаводська, де придбав 50 грам горілки «Пшенична» за ціною 3 грн. 50 коп., чек йому не видали.
Акт про результати фактичної перевірки від 11.12.2014 року №4/21/НОМЕР_1 не підписаний позивачем та продавцем, посадовими особами ГУ ДФС в Херсонській області складено акти від 11.12.2014 року про відмову від підписання та від отримання акту перевірки.
За висновками перевірки керівником ГУ ДФС у Херсонській області було прийнято рішення від 27.01.15 № 000005/21-22-21/НОМЕР_1, яким до позивача був застосований штраф в сумі 5000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижче за встановлені мінімальні ціни та штраф в сумі 17000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії. Рішення було прийнято на підставі ст. 17 Закону України України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (абзаци 5, 11) .
Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 75.1.3 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Згідно ст. 80 ПК України вбачається, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Зі змісту положень ст. 81 Податкового кодексу України вбачається, що незгода платника податків із проведенням перевірки повинна реалізовуватись у такий спосіб. Платник податків зобов'язаний отримати від представників податкового органу направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Якщо ж платник податків заперечує наявність підстав для проведення перевірки, такий платник податків може не допустити представників податкового органу до проведення перевірки. Крім того, він не позбавлений права оскаржити у судовому порядку рішення керівника податкового органу про проведення перевірки, яке оформлене наказом.
Судом встановлено, що фактична перевірка господарської діяльності позивача проведена для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, однією з яких є контроль за додержанням законодавства у цій сфері, тобто у відповідності приписів підпункту 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України.
Перевірка суб'єкта господарювання здійснювалася на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 10.12.2014 №83 та направлень на проведення перевірки від 10.12.2014 № 5. ФОП ОСОБА_3 було вручено копію наказу про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки, що підтверджується розпискою, отже, посадових осіб ГУ ДФС було допущено до проведення перевірки, за наслідками якої було складено наведений вище акт фактичної перевірки. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.01.15 по справі № 821/4851/14 підтверджено факт допуску позивачем до перевірки посадових осіб ГУ ДФС України у Херсонській області.
Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення, нести відповідальність, передбачену Законом. Згідно зі ст. 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності виключно за наявності ліцензій. За здійснення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - застосовується штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (ст.. 17 Закону № 481/95-ВР).
Згідно статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою та лікеро-горілчаними виробами за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень. Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2014 р. N 177 "Про внесення змін у додаток до постанови КМУ від 30.10.2008 року N 957". З 1 серпня мінімальна роздрібна ціна на горілку та лікеро-горілчані вироби становить 199,5 грн. за1 літр 100 %-го спирту.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року N 790. Відповідно до пункту 5 наведеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідач надав суду докази на підтвердження реалізації алкогольних напоїв в об'єкті позивача, а саме:
- документальне обґрунтування підстав проведення перевірки - наказ про проведення перевірки, направлення № 5 від 10.12.14, розписка ФОП ОСОБА_3 в їх отриманні,
- копія акта перевірки від 11.12.14 з додатками: актом відмови від підписання акта перевірки, актом відмови від отримання акта перевірки, письмовими поясненнями гр.-на ОСОБА_9 про те, що 11.12.14 він відпочивав в кафе з літнім майданчиком «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованим за адресою АДРЕСА_1 де придбав 50 грам горілки «Пшенична» за ціною 3 грн. 50 коп., чек йому не видали.
- письмове пояснення ОСОБА_9, відібране 11.12.14 співробітником Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області про те, що 11.12.14 близько 13 години в червоному наметі з написом «ІНФОРМАЦІЯ_1» за АДРЕСА_1, напроти заводу «Палада» у дівчини, яка стояла за прилавком, придбав 50 грам горілки за ціною 3 грн. 50 коп., горілку налили з пластикової баклажки ємністю 1,5 літра , наявність етикетки не пам'ятає. Після чого зайшли співробітники податкової інспекції та запитали в як ціну він купив дану рідину;
- письмове пояснення продавця ОСОБА_7, відібране 11.12.14 співробітником Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, в якому вона відмовляється від давання показів;
- письмове пояснення ОСОБА_3, відібране 11.12.14 співробітником Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, в якому вона відмовляється від давання показів;
- пояснення допитаного в якості свідка в судовому засіданні 22.04.15 головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_4, яка повідомила, що при прибутті на перевірку побачила, що в палатці, яка належить ФОП ОСОБА_3, знаходився продавець та споживач, який сидів за столиком та пив горілку з пластикового стакану та повідомив, що горілку купив безпосередньо у продавця. Сама ОСОБА_4 не підходила до споживача, а з останнім спілкувались працівники податкової міліції, які прибули разом з ревізорами-інспекторами. На прилавку знаходилась відкрита пляшка горілки «Пшеничної». Оскільки 50 грам горілки споживач придбав за 3 грн.50 коп., вартість всієї пляшки становить 35 грн., що менше мінімальної ціни, яка повинна становити 39,90 грн. Супроводження перевірки працівниками податкової міліції не заборонено ПКУ. Оскільки акт перевірки позивач не захотів підписувати, копія акту не була залишена, складено акт про відмову від підписання акту перевірки та акт про відмову в отриманні акту перевірки, копія акту перевірки надіслана підприємцю поштою;
- пояснення допитаного в якості свідка в судовому засіданні головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_5, яка пояснила, що при прибутті на перевірку в об'єкті торгівлі позивача за столиком сидів споживач, в подальшому назвався ОСОБА_9, та пив горілку з пластмасового стаканчика. Продавець та ОСОБА_3 відмовились допускати до перевірки та надавати будь-які документи, ліцензії, посилаючись на необхідність почекати юриста. Щодо відсутності службового посвідчення свідок пояснила, що строк посвідчення закінчився, а внаслідок реорганізації податкової служби у ДФС, не видали своєчасно службове посвідчення, тому вона пред'явила довідку від 11.12.14 № 43/21-22-04-72 ГУ ДФС про те, що з 28.10.14 працює на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Херсонській області. Юрист Бєла Є.Ю. зробила їй зауваження, що довідка не є документом, що дає право на перевірку, тому ОСОБА_5 поїхала за паспортом, а потім повернулась на місце перевірки.
- довідка від 11.12.14 № 43/21-22-04-72, видана ОСОБА_5 начальником відділу персоналу ГУ ДФС у Херсонській області, в тому, що вона з 28.10.14 працює на посаді головного державного ревізор-інспектора відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Херсонській області.
- постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 22.01.15 по справі № 821/4851/14 (набрала законної сили) про відмову в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС України в Херсонській області № 83 від 10.12.2014 та визнання незаконними та протиправними дій працівників ГУ ДФС України в Херсонській області при проведенні перевірки 11.12.14.
Натомість позивачем в якості доказів того, що перевірка була проведена з порушеннями, було надано:
-копія листа ДФС України від 23.02.15 на скаргу ОСОБА_3 від 22.01.15 на дії посадових осіб ГУ ДФС у Херсонській області, з якої вбачається, що посадовими особами Головного управління ДФС України при проведені перевірки були допущені окремі порушення вимог ПКУ;
-відповідь Комсомольського РВ ХМС УМВС України в Херсонській області від 11.02.15 про відсутність протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3;
-копію протоколу про адміністративне правопорушення серія ХН 017556 від 09.02.15 відносно ОСОБА_7 щодо порушення ч.8 ст. 156 КУпАП;
-копію постанови Комсомольського районного суду м. Херсона від 26.03.15 по справі № 667/1159/15-п про закриття провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
-покази допитаної в якості свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що працювала у підприємця продавцем, коли 11.12.14 до кіоску прийшли перевіряючі податкової служби, повідомивши, що вони є податковими інспекторами, але не пред'явивши ніяких документів. Оскільки одразу приїхала ФОП ОСОБА_3, то подальшої участі ОСОБА_7 у перевірці не приймала, ніяких документів, як то наказу, направлення, акту перевірки їй на підпис та ознайомлення не пред'являли. ОСОБА_7 заперечує продаж алкоголю, наявність в кіоску та наметі алкогольних напоїв, та зазначає, що викликана працівниками фіскальної служби міліція не виявила ніяких алкогольних напоїв в об'єкті торгівлі.
-пояснення позивача ОСОБА_3 в усній формі, наданими в судовому засіданні про те, що 11.12.14 вона прибула до свого об'єкта торгівлі - кіоск з палаткою, де вже знаходилось чотири особи (дві жінки та два чоловіка), які назвались працівниками податкової інспекції, тільки одна жінка представилася, надавши для огляду направлення №5 від 10.12.2014 року на проведення фактичної перевірки. Згідно вказаного направлення склад перевіряючих: ГДРІ відділу контролю ОСОБА_4 та ГДРІ відділу контролю ОСОБА_5 На прохання пред'явити посвідчення, лише одна жінка надала для ознайомлення таке посвідчення: ГДРІ РП ОСОБА_4. Інша особа, ОСОБА_5 зазначила, що своє службове посвідчення залишила в кабінеті та вийшла з приміщення та більше не появлялась. Оскільки ФОП ОСОБА_3 почувалась погано, то заявила, що буде чекати свого адвоката, тому податківці викликали працівників міліції, які прибули, оглянули торгівельний об'єкт, відбирали пояснення у продавця та ОСОБА_3 При прибутті адвоката підприємець розписалась в направленні на перевірку. Акт перевірки був складений самостійно лише ОСОБА_4 без другого інспектора, зазначеного в акті. Копія акту не була залишена позивачу, повідомлено, що вказаний акт позивач отримає поштою.
-пояснення представника позивача - адвоката ОСОБА_1, наданими в судовому засіданні, з яких вбачається, що вона прибула на місце перевірки після 14 годині, застала тільки інспектора ОСОБА_4., яка писала папери, другого інспектора не бачила, був також оперуповноважений РВ УМВС ОСОБА_10 та ще два міліціонери-стажери. Акт перевірки складався інспектором ОСОБА_4., був наданий тільки для підписання, але коли хотіла його прочитати, то ОСОБА_4 не надала часу для прочитання акту, заявивши, що на це немає часу, та повідомивши про надіслання акту поштою. Алкогольних напоїв не виявили ні працівники фіскальної служби, ні міліціонери, хоч оглядали всі шухляди, холодильники.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України). В даному спорі відповідачем не доведено факти порушення позивачем Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не надано відповідні докази підтвердження факту продажу продавцем позивача в об'єкті торгівлі ФОП ОСОБА_3 алкогольних напоїв.
Досліджуючи докази по справі, суд встановив, що перевірка фактично не відбулася, відтак акт перевірки складений не у законодавчо визначений спосіб, що виключає його як доказ про допущене з боку позивача порушення Закону № 481/95-ВР. Акт перевірки з додатками складений особами, які не мали на час здійснення такої перевірки службових посвідчень, які б підтверджували, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є працівниками Головного управління ДФС України в Херсонській області.
Посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку зазначаються в направленні на перевірку та ці відомості мають відповідати даним, наведеним у службовому посвідченні кожного із перевіряючих. Службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, слугують для персональної ідентифікації службовців, які проводитимуть перевірку. Здійснювати фактичну перевірку можуть лише ті особи, які вказані в направленні на перевірку, тож для того, щоб переконатися, що до підприємця прийшли на перевірку завітали саме ті особи фіскальнолї служби, які зазначені в направленні, підприємець має право ознайомитись із службовими посвідченнями.
Довідка, видана ОСОБА_5 начальником відділу персоналу ГУ ДФС у Херсонській області , не замінює службове посвідчення, до того ж по цій довідці неможливо ідентифікувати особу внаслідок відсутності фотографії, паспорта ОСОБА_5 при собі не мала. Наявність у начальника відділу персоналу ГУ ДФС у Херсонській області повноважень на видачу таких довідок відповідачем не підтверджено. Доводи ОСОБА_5 про відсутність її вини в тому , що їй не видали службового посвідчення внаслідок закінчення строку попереднього посвідчення та реорганізації податкової служби у ДФС, суд не приймає до уваги, оскільки ці обставини не змінюють встановлений ПКУ порядок проведення передвіки. В ст.81.1 ст.81 ПКУ зафіксовано, що відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред'явлення службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Крім того, ОСОБА_5 не заперечує факт того, що вона не мала при собі паспорту, покинула місце проведення перевірки, не чекаючи її закінчення.
Що стосується інспектора ОСОБА_4., то вона здійснювала перевірку також на підставі посвідчення, яке підтверджує її посаду в неіснуючому органі - службова особа регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в Херсонській області, отже, суд вважає, що її повноваження як співробітника ГУ ДФС України в Херсонській області не були підтверджені належним чином. Така установа як Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у Херсонській області ще в березні 2013 року було реорганізоване шляхом приєднання до новоутвореного територіального органу Міністерства доходів та зборів згідно Постанови КМУ від 20.03.2013 № 229 . В подальшому КМУ постановою від 6 серпня 2014 р. № 311 утворив територіальні органи Державної фіскальної служби, в тому числі Головне управління ДФС у Херсонській області, до якого приєднано реорганізоване Головне управління Міндоходів у Херсонській області.
Надані суду позивачем письмові пояснення ОСОБА_9 суд оцінює критично, оскільки пояснення, які були додані до акту перевірки, та пояснення, які були відібрані оперуповноваженим міліції, містять суперечності щодо адреси місця торгівлі, де він споживав алкогольні напої, виду пляшки з якої йому наливав продавець алкоголь. Крім того, даний громадянин не несе ніякої відповідальності за завідомо неправдиві свідчення.
Покази інспекторів, надані ними в якості свідків, суд оцінює з урахуванням того, що дані особи виявили правопорушення, та мають особисту зацікавленість в результатах розгляду та вирішення справи. Разом з тим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що вони не бачили моменту придбання споживачем алкогольного напою у продавця, а коли прийшли в об'єкт торгівлі, даний споживач вже сидів за столиком та пив якусь рідину зі стаканчика. Інспектора не підходили та не перевіряли, що саме пив ОСОБА_9, безпосередньо з ним не спілкувались. Доводи інспекторів про те, що з споживачем спілкувались та опитували його працівники податкової міліції, які супроводжували перевіряючих осіб, суд не приймає до уваги, оскільки міліціонери не були уповноважені приймати участь в проведенні перевірки та встановлювати конкретні обставини порушення, це мали робити особи, які були зазначені в направленні на перевірку. Та обставина, що в стаканчику була горілка «Пшенична» саме 50 грам і вартість її була 3 грн.50 коп. встановлено зі слів споживача, є припущеннями, а не достовірно встановленим фактом. До того ж заперечується продавцем. Крім того, в одному з письмових пояснень споживач зазначає, що горілка наливалась з невідомої пластмасової пляшки 1,5 л без етикетки.
Під час складання акту перевірки службовими особами відповідача та викликаними співробітниками міліції не виявлено залишків алкогольної продукції в кіоску.
Виходячи з принципу змагальності відповідач, якщо він бажає домогтися судового рішення на свою користь зобов'язаний вказати або надати докази, які мають суттєве значення для справи, а також зробити інші передбачені законом процесуальні дії , спрямовані на те, щоб переконати суд у своїй правоті. Відповідач не надав переконливих доказів на свою користь. Через невиконання обов'язку із доказування суд має право вважати факт неіснуючим, що тягне за собою задоволення позовних вимог.
У разі складання акту перевірки з порушенням порядку її проведення, результати перевірки не можуть вважатись правомірними не залежно від того, чи були виявлені порушення законодавства. Виключно правомірні дії посадових осіб суб'єктів владних повноважень є юридичними фактами в адміністративній процедурі. В діяльності суб'єкта владних повноважень, існує принцип ланцюга юридичних фактів, який означає, що всі дії, рішення органу влади, які в силу закону передують певному рішенню, мають бути правомірними, у випадку неправомірності будь-якої з дій/рішень у суб'єкта владних повноважень не виникає право на вчинення наступної дії в ланцюгу, а тому остаточне рішення в будь-якому разі є неправомірним, так як не відповідає ч.2 ст. 19 Конституції.
Приймаючи до уваги викладене, рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області № 000005/21-22-21-2508908880 є неправомірним.
Позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Задовольнити позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області № 000005/21-22-21-2508908880 від 27 січня 2015 року про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій в сумі 22000 грн.
Відшкодувати з Державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( іден. код НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 грн. (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 травня 2015 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.3.5