Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
14 травня 2015 р. №820/1955/15
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.
редставників : позивача - Чорного І.Т., Кузьменко Т.М., Троян В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії ,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" , з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 03.02.2015 р. № 7-25, якою Товариству з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" визначена сума податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням 21 971 802,78 грн., у тому числі: авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств - 21 333 129 грн., пеня - 638 673,78 грн.; зобов'язати відповідача вчинити дії щодо зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених товариством з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" при виплаті дивідендів за період 2013-2014 рр. у сумі 42815028,80 грн., в рахунок сплати сум авансових внесків з податку на прибуток, які повинні були сплачуватися відповідно до приписів статті 57 ПК України з урахуванням положень останньої; зобов'язати відповідача вчинити дії, необхідні для коректного відображення податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" з податку на прибуток у зв'язку із зарахуванням авансових внесків з податку на прибуток, що сплачувалися товариством з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" протягом 2013-2014 рр. при виплаті дивідендів згідно статті 153 ПК України, в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток, сплата яких передбачалася ст. 57 ПК України з урахуванням положень останньої.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наразі не має податкового боргу, податкові зобов'язання виконував повністю, належним чином та у строки, передбачені законодавством України. Більш того, стверджує, що за наслідками 2013 року він має переплату з податку на прибуток в сумі 25569500,00 грн. (рядок 14 Декларації за 2013 рік), яка утворилася крім іншого у зв'язку із виплатою дивідендів і що вказана декларація була прийнята відповідачем без зауважень, камеральна перевірка не провадилася. Також посилається на акт звірки від 29.04.2014 року з якого вбачається, що сума переплати частково врахована при розрахунках з бюджетом та станом на 01.04.2014 року зафіксовано переплату з податку на прибуток в сумі 18458457,00 грн. також на підтвердження своєї позиції позивачем надані копії листів, які ним направлялися на адресу відповідача та з яких вбачається, що позивач неодноразово ставив питання щодо зменшення сум авансових внесків з податку на прибуток, які ним мали б сплачуватися щомісячно, відповідно до приписів статті 57 Податкового кодексу України, на суми авансових внесків з податку на прибуток, які сплачувалися позивачем у зв'язку із виплатою дивідендів, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями.
Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську надала суду свої заперечення на позовну заяву, датовані 23.03.2015 року за № 748/10/28-05-10-013, а також додаткові пояснення по справі від 07.04.2015 року за № 894/10/28-05-19 з додатками, з яких вбачається, що відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ".
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на задоволенні позову.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
З наданих позивачем декларацій з податку на прибуток за 2013 та 2014 роки вбачається, що позивач є платником податків, який згідно приписам статті 57 Податкового кодексу України має сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток, які обраховуються математично, оскільки він відповідає критеріям, наведеним у абз. 4 п. 57.1. статті 57 Податкового кодексу України. Розмір щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у період з березня 2014 року по лютий 2015 року становив 7111043,00 грн.
Згідно уточнюючої декларації позивача з податку на прибуток за 2013 рік, податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 11) - дорівнює 85332518,00 грн. Зменшення нарахованої суми податку дорівнює 110902018,00 грн. (рядок 13), у зв'язку з чим податок на прибуток за звітний період (2013 рік) дорівнює -25569500,00 грн. (рядок 14).
Представниками позивача в судовому засіданні зазначалося, що сума переплати з податку на прибуток станом на 01.01.2014 року утворилася внаслідок сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, адже у 2013 році ТОВ "КУБ-ГАЗ" сплатило до бюджету 80528617,00 грн. в якості щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (стаття 57, п. 57.1 ПК), а також 30373400,00 грн. в якості авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів (згідно п. 153.3. статті 153 ПК), коли податкове зобов'язання з податку на прибуток за рік становило 85332518,00 грн.
Наявність вищезазначеної суми переплати з податку на прибуток не оспорюється відповідачем, однак з наданих відповідачем заперечень на позов вбачається, що Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську вважає, що ТОВ "КУБ-ГАЗ" мало б перенести суму переплати, яка утворилася внаслідок сплати Позивачем авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів протягом 2013 року, до складу наступних податкових періодів, а також вважає, що сума не врахованого у зменшення нарахованої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток залишку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді не формує надміру сплачену суму податку у звітному періоді згідно п.п. 14.1.115 п. 14.1. статті 14 та п. 153.3.4. п. 153.3. статті 153 Податкового кодексу України, а акумулюється у декларації звітного періоду та переноситься на зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток у наступних податкових періодах.
Дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази та пояснення, суд приходить до висновку, що спір виник у зв'язку із різним тлумаченням приписів Податкового кодексу України, що регламентують сплату авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів та щомісячних, математично обрахованих, авансових внесків з податку на прибуток, які зобов'язані сплачувати платники податку, що відповідають критеріям, наведеним у абз. 4 п. 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу була направлена податкова вимога.
Відповідно до приписів статті 14 (п.п. 14.1.153.) податковою вимогою є письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, тобто вимога про погашення суми узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, а також пені, нарахованої на суму такого грошового зобов'язання.
Грошовим зобов'язанням платника податків, відповідно до приписів п.п. 14.1.39. п. 14.1. статті 14 ПК України є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 ПК України визначає, що податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до приписів підпункту 14.1.115. п. 14.1. статті 14 ПК України надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями платника податків є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток ТОВ "КУБ-ГАЗ" за 2013 рік становила 85332518,00 грн., сплачено - 110902018,00 грн., у зв'язку з чим за наслідками 2013 року позивач має надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 25569500,00 грн., яку, як вбачається з листування з відповідачем, позивач неодноразово намагався використати на зменшення сум авансових внесків з податку на прибуток, які ним мали б сплачуватися щомісячно, відповідно до приписів статті 57 ПК України.
За 2014 рік сума податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток складає 95429924,00 грн., при цьому протягом року позивачем шляхом сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів та щомісячних авансових внесків з податку на прибуток було сплачено 80723667,00 грн., що з урахуванням суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток у 2013 році в сумі 25569500,00 грн. дозволяє стверджувати, про наявність у ТОВ "КУБ-ГАЗ" переплати з податку на прибуток підприємств в сумі 10863243,00 грн.
Так, під час судового засідання було встановлено наявність надміру сплаченого податку на прибуток за наслідками 2013 року в сумі 25569500,00 грн., яку позивач неодноразово просив зарахувати у зменшення сум щомісячних, математично обрахованих, авансових внесків з податку на прибуток, які останній мав сплачувати відповідно до приписів статті 57 ПК України.
Відповідно до підпункту 153.3.1 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.
Підпунктом 153.3.2 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України передбачено, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої.
Відповідно до підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
В силу положень підпункту 153.3.8 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів).
Законом України від 04.07.2013 р. N 403-VII, що набрав чинності 04.08.2013 р., до Податкового кодексу України було внесено зміни, які прямо дозволили платникам податків враховувати сплату авансового внеску під час виплати дивідендів в оплату щомісячних авансів з податку на прибуток.
Так, у зміненій згаданим Законом редакції Податкового кодексу України абзацами п'ятим та шостим пункту 57.1 статті 57 встановлено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ПКУ, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
Таким чином, внесені до Податкового кодексу України зміни прямо дозволяють зменшити щомісячні аванси з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів як в поточному, так і в попередніх періодах.
Стаття 87 ПК України передбачає, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (п. 87.1. статті 87 ПК України). Враховуючи той факт, що згідно статті 9 ПК України в Україні запроваджено лише податок на прибуток підприємств (п. 9.1.1.), а авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплата яких передбачається статтями 153 та 57 ПК України, є по суті податком на прибуток підприємств, який сплачується наперед, приймаючи до уваги приписи статті 57 ПК України (в редакції, що діяла на момент сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів та приписи п. 9 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України в редакції закону від 28.12.2014 року № 71- VIII), де вказано, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 ПК України (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, сплата яких передбачена п. 57.1. статті 57 ПК України і що якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 ПК України, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених пунктом 57.1. статті 57 ПК України, сума перевищення зараховується у зменшення щомісячних авансових внесків, визначених пунктом 57.1. статті 57 ПК України, у наступних звітних місяцях до повного її погашення, отже суд вважає необґрунтованим твердження відповідача та вважає, що позивачем правомірно були враховані суми авансових внесків з податку на прибуток, які ним були сплачені протягом 2013-2014 років при виплаті дивідендів у зменшення суми щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств, сплата яких передбачена пунктом 57.1. статті 57 ПК України.
Крім цього суд вважає за потрібне зазначити, що по відношенню до платників податків, які згідно приписам пункту 57.1. статті 57 ПК України зобов'язані сплачувати щомісячні, математично обраховані, авансові внески з податку на прибуток, пункт 57.1. статті 57 ПК України є нормою спеціальною порівняно з приписами підпункту 153.3.4 пункту 156.3. статті 153 ПК України, оскільки в ньому прямо зазначено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України і що таке зменшення відбувається також і у наступних звітних місяцях, до повного погашення суми перевищення (яка утворилася внаслідок сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до приписів п. 153.3. статті 153 ПК України).
Також слід зазначити, що під час судового засідання судом встановлено, що ТОВ "КУБ-ГАЗ" авансові внески з податку на прибуток, які сплачувалися позивачем у 2014 році при виплаті дивідендів, у сумі 50524594,00 грн. були перераховані до Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 11024000. Представники позивача під час судового засідання зазначили, що це було зроблено виходячи з приписів статті 57 ПК України, в п. 57.1. ПК України якої зазначено, що щомісячні, математично обраховані, авансові внески з податку на прибуток зменшуються на суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств, що сплачуються при виплаті дивідендів відповідно до приписів п. 153.3. статті 153 ПК України.
Відповідно до приписів частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач заперечував проти задоволення позову, однак жодних доказів, які б свідчили про правомірність направлення спірної податкової вимоги відповідачем надано не було. Суд вважає, що направлення оскаржуваної податкової вимоги від 03.02.2015 року за № 7-25 вчинено внаслідок невиконання відповідачем приписів статті 57 ПК України та статті 87 ПК України.
Враховуючи вищенаведене, а також зважаючи на приписи п. 57.1. статті 57 та на приписи п. 4.1.4. статті 4 ПК України, якими закріплений принцип правомірності рішень платника податку і виходячи з того, що позивачем належним чином виконані зобов'язання перед Державним бюджетом України та своєчасно сплачені авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів у 2014 році на суму 67770123,00 грн., з яких 17245528,00 грн. було сплачено за кодом бюджетної класифікації 11021000, а 50524594,00 грн. - за кодом бюджетної класифікації 11024000, а також наявна переплата з податку на прибуток підприємств в сумі 25569500,00 грн., яка утворилася за наслідками сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів у 2013 році, суд приходить до висновку щодо можливості зобов'язати Відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів вчинити дії щодо зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених товариством з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" при виплаті дивідендів за період 2013-2014 рр. у сумі 42815028,00 грн., в рахунок сплати сум авансових внесків з податку на прибуток, які повинні були сплачуватися відповідно до приписів статті 57 ПК України з урахуванням положень останньої, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач не виконує приписи статті 57 ПК України щодо зменшення сум щомісячних, математично обрахованих, авансових внесків з податку на прибуток на суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які сплачувалися Товариством при виплаті дивідендів протягом 2013 та 2014 років не зважаючи на заяви, які була направлені на його адресу позивачем.
Відповідно до приписів статті 191 (пункт 191.1.1.) ПК України податкова, як контролюючий орган має здійснювати адміністрування податків, зборів, платежів. Згідно підпункту 14.1.11. пункту 14.1. статті 14 ПК України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом, а отже є всі підстави стверджувати, що відповідач має забезпечити організацію та контроль за сплатою податку на прибуток підприємств позивачем відповідно до порядку, встановленому ПК України (в даному випадку - з урахуванням приписів п. 57.1. статті 57 ПК України).
Надані відповідачем документи свідчать, що під час адміністрування податку на прибуток підприємств в розрізі позивача, відповідач не дотримав імперативного припису п. 57.1. статті 57 ПК України щодо зменшення щомісячних, математично обрахованих, авансових внесків з податку на прибуток на суму авансових внесків з податку на прибуток, сплачених позивачем при виплаті дивідендів протягом 2013-2014 років, що, в свою чергу призвело до безпідставного направлення на адресу позивача податкової вимоги № 7-25 від 03.02.2015 року.
У зв'язку з наведеним суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача та зобов'язати відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів вчинити дії, необхідні для коректного відображення податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" з податку на прибуток у зв'язку із зарахуванням авансових внесків з податку на прибуток, що сплачувалися товариством з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" протягом 2013-2014 рр. при виплаті дивідендів згідно статті 153 ПК України, в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток, сплата яких передбачалася ст. 57 ПК України з урахуванням положень останньої.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 статті 94 КАС України, присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору до Державного бюджету України.
Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 94,160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 03.02.2015 р. № 7-25, якою Товариству з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" визначена сума податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням 21 971 802,78 грн., у тому числі: авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств - 21 333 129 грн., пеня - 638 673,78 грн.
Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів вчинити дії щодо зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" при виплаті дивідендів за період 2013-2014 рр. у сумі 42815028,80 грн., в рахунок сплати сум авансових внесків з податку на прибуток, які повинні були сплачуватися відповідно до приписів статті 57 ПК України з урахуванням положень останньої.
Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів вчинити дії, необхідні для належного відображення податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" з податку на прибуток у зв'язку із зарахуванням авансових внесків з податку на прибуток, що сплачувалися Товариством з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" протягом 2013-2014 рр. при виплаті дивідендів згідно статті 153 ПК України, в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток, сплата яких передбачалася ст. 57 ПК України з урахуванням положень останньої.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБ-ГАЗ" (адреса: 61068, м.Харків, пр. Московський б. 179-Б оф. 604, код ЄДРПОУ 30694895) судовий збір в сумі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 28 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 18 травня 2015 року.
Суддя Волошин Д.А.