Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
22 травня 2015 р. № 820/4345/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Сагайдак В.В., розглянувши порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ТРАНС" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "С-ТРАНС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0018451500 від 23.12.2014 року на суму 7651,50 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що підприємством не було вчинено заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2014 року, так як до декларації було подано заяву зі скаргою на ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» про відмову надати податкову накладну, оскільки останній знаходиться на території АТО.
У судове засідання, призначене на 22.05.2015 року представники сторін не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи. При цьому представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «С-ТРАНС» 09.04.1998 року пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи, з ідентифікаційним номером 25466691, а також перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області ( а.с.23).
Контролюючим органом на підставі пп. 75.1.1 п. 75.1. ст. 75, ст.76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ТОВ «С-ТРАНС» (код 25466691), результати якої викладно в акті від 09.12.2014 року № 2661/15/25466691 (а.с. 6-9).
Висновками зазначеного акту перевірки встановлено, що суб'єктом господарювання неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 5101 грн. Ця сума податкового кредиту була сформована позивачем внаслідок купівлі товарів /послуг без отримання податкової накладної і її відсутності.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0018451500 від 23.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 7651,50 грн., у тому числі за основним платежем - 5101,00 грн., за штрафними ( фінансовими) санкціями - 2550,5 грн. ( а.с. 10).
Перевіряючи обґрунтованість висновків Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, викладених в акті перевірки від 09.12.2014 року № 2661/15/25466691, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд встановив наступне.
Між ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» та ТОВ «С-ТРАНС» 31.12.2010 року укладено договір № 11600, п.1 якого визначено, що Постачальник зобов'язується поставити товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість.
Згідно пп. 2.6 п.2 Договору № 11600 перехід права власності на товар відбувається з моменту підписання відповідної накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
Судом встановлено, що позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року № 9067831639 від 20.11.2014 року
У той же час разом з зазначеною декларацією ТОВ «С-ТРАНС» подано Додаток 8 (заява про відмову надати податкову накладну), де позивачем повідомлено про неможливість ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» надіслати податкову накладну та надати звітність через його знаходження в м. Донецьк, вул. Соколина, 38, що є у зоні проведення АТО.
П.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, закріплено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Отже, податкова накладна повинна була бути видана своєчасно, за настанням першої події, у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
П.201.6 ст. 201 ПКУ визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ (у редакцій, чинній на момент існування спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Таким чином, однією з необхідних підстав для включення покупцем сум податку до складу податкового кредиту у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг є подача до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника разом з копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копіями первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та /або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) не надано додатків у вигляді копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, хоча податкова накладна від 01.10.2014 року № 94699 була згодом надана ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», це не спростовує наявних порушень п. 201.10.ст. 201 ПКУ.
З відповідної податкової накладної та акту виконаних робіт ( а.с. 11,28) вбачається, що вони оформлені за фактом надання ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» підприємству позивача інформаційних послуг зі стимулювання збуту товару постачальника. Це суд вважає неможливим, оскільки такі послуги реально не могли бути надані ТОВ «ТБ «Амстор» - фірмою, яка знаходиться у м. Донецьк - тобто в зоні проведення АТО, підприємству позивача, що знаходиться у Харківській області, м. Зміїв вул. Таранівське Шосе,5
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Враховуючи положення ст.94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" суд вважає за необхідне стягнути з позивача решту суми судового збору у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у розмірі 1644,30 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 186, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ТРАНС" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення -відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ТРАНС" (адреса: 63403, Харківська область, м. Зміїв, вул. Таранівське Шосе,5) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) решту судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Сагайдак В.В.