Харківський окружний адміністративний суд
18 травня 2015 р. справа №820/1769/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Гумінської Л.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Харківській області по нарахуванню ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах у сумі 3881,71 грн.;
- визнати відсутність ОСОБА_1 на робочому місті, в той час коли ОСОБА_1 знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати у відповідності до п.6-6 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік", поважною причиною;
- зобов'язати Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Харківській області нарахувати допомогу по вагітності та пологах у сумі 10380,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області на підставі листа непрацездатності та відповідно до ст.179 Кодексу законів про працю України було надано відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами та нараховано виплату допомоги по вагітності та пологам у сумі 3881,71 грн.
Розмір такої суми, на думку позивача, є неправомірними та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки відповідачем при розрахунку суми допомоги по вагітності та пологам із загальної кількості календарних днів розрахункового періоду не було виключено період, протягом якого позивач перебувала у відпустці без збереження заробітної плати згідно з п.6.6 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".
Позивач зазначає, що період перебування у відпустці без збереження заробітної плати є поважною причиною відсутності на робочому місті.
Представник відповідача, заперечуючи проти позову, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав, що розрахунок суми допомоги по вагітності та пологам здійснений відповідачем згідно з нормами чинного законодавства та відповідно до Порядку про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001 року.
Позивач у судовому засіданні підтримала правову позицію, викладену у позовній заяві, та просила суд адміністративний позов задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог процесуального законодавства.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно з копією паспорту позивача серії НОМЕР_1, виданого Комінтернівським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 03.12.2014 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ВДРАЦС по м. Харкову РС ХМУЮ 24.10.2014 року зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис №2051 (Т.1, а.с.18).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, яка наявна в матеріалах справи, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрували шлюб 24.10.2014 року, актовий запис №2051, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 (Т.1, а.с.42).
Згідно з копією витягу з наказу Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області №125-к від 04.08.2014 року про надання відпустки без збереження заробітної плати і скасування надбавок, ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати з 26 по 29 серпня включно, відповідно до п.6.6 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та службових записок керівників структурних підрозділів (Т.1, а.с.41).
Відповідно до копії витягу з наказу Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області №133-к від 29.08.2014 року про надання відпусток без збереження заробітної плати на вересень 2014 року, ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати відповідно до п.6.6 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 1 по 30 вересня включно (Т.1, а.с.34).
Згідно з копією витягу з наказу Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області №140-к від 26.09.2014 року про надання відпусток без збереження заробітної плати на жовтень 2014 року, ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати відповідно до п.6.6 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 1 по 31 жовтня включно (Т.1, а.с.35).
Відповідно до копії витягу з наказу Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області №155-к від 30.10.2014 року про надання відпусток без збереження заробітної плати на листопад 2014 року, ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати відповідно до п.6.6 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 3 по 28 листопада включно (Т.1, а.с.33).
Позивачем у судовому засіданні також зазначено, що вищевказані відпустки надавались без згоди та попередження працівника на визначений керівником термін відповідно до п.6.6 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".
У грудні 2014 року позивач перебувала на лікарняному 14 календарних днів, що не заперечувалось відповідачем.
Відповідно до ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу Державним закладом "Дорожня клінічна лікарня станції Харків СТГО "Південна залізниця" видано первинний лист непрацездатності Серії АВІ №267061 від 19.01.2015 року, яким ОСОБА_1 встановлено діагноз: вагітність 30 тижнів та надано звільнення від роботи з 19.01.2015 року по 25.05.2014 року (Т.1, а.с.9).
Судом встановлено, що позивач звернулась до начальника Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області з заявою вх.№71-58 від 17.02.2015 року про надання довідки щодо розрахунку допомоги по вагітності та пологах, яка їй нарахована (Т.1, а.с.8).
Листом №08-01-22/475 від 17.02.2015 року за підписом начальника Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області Пантелєєва І.В. позивачу надано розрахунок допомоги по вагітності та пологам ОСОБА_1, яким нараховано допомогу по вагітності та пологам в сумі 3881,71 грн, загальна сума заробітної плати за період липень-грудень 2014 року (кількість календарних днів 184, з них 14 днів непрацездатності) становить 5237,23 грн., середньоденна заробітна плата обчислена в сумі 30,8072 грн (Т.1, а.с.10).
З довідки про нарахування допомоги по вагітності та пологах б/н вбачається, що відповідачем при розрахунку суми середньоденного заробітку до числа календарних днів, на які ділиться сума фактичного заробітку, було включено дні, протягом яких позивач перебувала у відпустці без збереження заробітної плати згідно з п.6.6 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 179 Кодексу Законів України про працю на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
Вищевказана норма права кореспондує з ч.1 ст.17 Закону України "Про відпустки", відповідно до якої на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю: 1) до пологів - 70 календарних днів; 2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
Стаття 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. За страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: допомога по вагітності та пологах.
Тобто, позивач має право на отримання матеріальної допомоги по вагітності та пологах.
Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено умови надання і тривалість виплати допомоги по вагітності та пологах.
Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.
Пунктом 1 Порядку про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001 року (далі - Порядок) встановлено, що цей порядок визначає правила обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові виплати) у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.
Дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та господарювання, військові частини Збройних Сил, Національної гвардії, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, органи та підрозділи Держприкордонслужби, органи СБУ, підрозділи Держспецтрансслужби, Служби зовнішньої розвідки, органи і підрозділи Держспецзв'язку, органи внутрішніх справ та податкової міліції, органи і підрозділи цивільного захисту, які виплачують грошове забезпечення, а також на воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування), створені відповідно до законодавства на постійній основі, на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (далі - роботодавці), осіб, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, осіб, які беруть участь у страхуванні на добровільних засадах, та осіб, які сплачують єдиний податок (п. 2 Порядку).
Отже, при розрахунку середньоденної заробітної плати у спірних правовідносинах застосовується вищевказаний Порядок.
Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (абз.1 п.4 Порядку).
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду абз.4.п.4 Порядку).
Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески: на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням) - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності) ( п.14 Порядку).
Пунктом 6.6 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" передбачено, що керівникам центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд у відповідних галузях і сферах, та центральних органів виконавчої влади, виконання функцій яких можуть здійснювати відповідні міністерства, з метою забезпечення скорочення видатків, передбаченого цим Законом, здійснити заходи щодо оптимізації штатної чисельності працівників, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, підвищень посадових окладів, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах, переглянути укладені договори на придбання товарів, робіт, послуг.
Надати право керівникам зазначених центральних органів виконавчої влади у межах бюджетних призначень без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін (абзац 2 Закону).
Установити, що під час здійснення центральними органами виконавчої влади цих заходів: положення статті 26 Закону України "Про відпустки" та статей 32, 56 та 84 Кодексу законів про працю України (в частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати, необхідності повідомлення не пізніше ніж за два місяці та погодження з працівником встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу) не застосовуються; до працівників, які перебувають у відпустках без збереження заробітної плати відповідно до цього Закону, обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, встановлені статтею 7 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", не застосовуються (абзац 3 Закону).
Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм права, враховуючи приписи ч.1 ст.8 КАС України (верховенство права), суд приходить до висновку про те, що відпустка без збереження заробітної плати надана позивачу відповідно до норм чинного законодавства, а саме відповідно до п.6.6 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" без згоди працівника, тобто не за власним бажанням, а тому середньоденна заробітна плати для оплати часу відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останній період на відповідну кількість календарних днів року, зменшену у тому числі і на кількість календарних днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати, яка надана відповідно до п.6.6 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".
Також суд звертає увагу на положення ч.2 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якою регламентовано, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік (час настання страхового випадку) згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", становить 1218 грн.
Проте відповідно до Розрахунку про надання допомоги по вагітності та пологах відповідачем розрахована сума середньоденного заробітку позивача у розмірі 30,8072 грн. Тобто, відповідачем при розрахунку позивачу допомоги по вагітності та пологам порушено вимоги ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки сума допомоги у розрахунку на місяць відповідно до розрахунку відповідача складає 937,77 грн (30,8072 грн (сума середньоденного заробітку позивача ) * 30,44 (середньомісячна кількість календарних днів) = 937,77 грн), тобто менше мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що дії Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області по нарахуванню ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах у сумі 3881,71 грн є такими, що не відповідають вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог стосовно визнання відсутності ОСОБА_1 на робочому місті, в той час коли ОСОБА_1 знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати у відповідності до п.6-6 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік", поважною причиною, суд зазначає, що перелік поважних причин, не відпрацьовані у зв'язку з якими календарні дні не включаються до розрахункового періоду при розрахунку допомоги по вагітності та пологам, визначений законом, а тому перебування позивача відпустці без збереження заробітної плати у відповідності до п.6-6 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" не може визнаватись поважною причиною судом без відповідного зазначення законодавцем у відповідному нормативно-правовому акті, проте дні, коли позивач був відсутній на робочому місці з таких причин, як встановлено судом вище, при розрахунку середньоденної заробітної плати слід виключити з розрахункового періоду.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області нарахувати ОСОБА_1 допомогу по вагітності та пологах, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.
Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області нарахувати ОСОБА_1 допомогу по вагітності та пологах у сумі 9198 грн 00 коп.
При розрахунку допомоги по вагітності і пологах, яка має бути нарахована позивачу, слід виключити з розрахункового періоду час, протягом якого позивач перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, а саме: період з 26 по 29 серпня 2014 року, з 1 по 30 вересня 2014 року, з 1 по 31 жовтня 2014 року, з 3 по 28 листопада 2014 року.
Таким чином, кількість днів, що враховуються при розрахунку допомоги по вагітності та пологах, становить 79 днів: 184 дні (календарні дні за розрахунковий період липень-грудень 2014 року) - 14 днів непрацездатності (абз.4 п.4 Порядку) - 91 день (період відпустки без збереження заробітної плати відповідно до п.6.6 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", а саме: з 26.08.2014 року по 29.08.2014 року, з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року, з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року, з 03.11.2014 року по 28.11.2014 року).
Загальна сума фактичного заробітку за розрахунковий період липень - грудень 2014 року становить 5766,80 грн (відповідно до розрахункових листів позивача за період липень - грудень 2014 року - Т.1, а.с.65). Сума середньоденного заробітку позивача становить 73 грн (5766,80 грн : 79 днів = 73 грн).
Отже, належна сума нарахування позивачу допомоги по вагітності та пологах становить 9198 грн (73 грн * 126 днів = 9198 грн ).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Документально підтверджені судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області по нарахуванню ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах у сумі 3881 (три тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн 71 коп.
Зобов'язати Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області нарахувати ОСОБА_1 допомогу по вагітності та пологах у сумі 9198 (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім) грн 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2015 року.
Суддя Котеньов О.Г.