Справа № 2-2938/ 2008 р.
іменем України
29 січня 2008 року Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді: Шум Л.І.; при секретарі: Токаревої Т.1.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про виділення часток в спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування,
Позивач звернувся до суду з позовом про виділення часток в спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування, посилаючись на т.е, що квартира АДРЕСА_1 є приватизованою. її чоловік та син, які являються учасниками приватизації відповідно співвласниками померли. Вона та відповідач являються спадкоємцями 1 черги за законом, однак відповідач відмовилась від спадщини. Звернувшись до державного нотаріуса вона отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з необхідністю виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному об'ємі, просила суд їх задовольнити, виділивши у спільній сумісній власності частки належні співвласникам та визнати за нею право власності на виділені частки померлих в порядку спадкування.
Відповідачі у судовому засіданні з позовними вимогами погодились.
Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, суд рахує, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.
У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло № С-742 від 12 квітня 1996 року, виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради, співвласниками квартири АДРЕСА_1 являються ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Заповіту не залишено.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Заповіту не залишено.
Як встановлено судом сторони являються спадкоємцями по закону. Позивач звернулась до державного нотаріуса з вимогою видати свідоцтво про право на спадщину, однак їй відмовлено, у зв'язку з невизначеністю часток у спільному майні та рекомендовано звернутись до суду з вимогою виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.
Згідно ст. 368 ЦК України спільною сумісною власністю визначається власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них. Статтею 8 закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» порядок визначення частки у спільній власності визначається договором або законом. , ст. 355 Цивільного кодексу України встановлена презумпція дії правового режиму спільної власності, що не визначає порядок вирішення питання виділення частини спільної власності кожному співвласнику. ст. 370 ЦК України передбачено, що частки кожного із співвласників при спільній сумісній власності є рівними, якщо інше не встановлено судом.
З наданих позивачем суду доказів випливає, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 володіли, розпоряджались та користувались належним їм на праві спільної власності майном, на власний розсуд, договір або ж рішення суду про виділення частки у спільному майні відсутній.
На підставі досліджених доказів та викладених обставин квартира АДРЕСА_1 належить кожному з учасників приватизації у рівних долях по У» її частині кожному з учасників приватизації.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214-215, 256, 259 ЦПК України, ст. ст. 355, 368, 370 ЦК України, ст. 8 закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд -
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про виділення часток в спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Виділити в спільній сумісній власності - квартирі АДРЕСА_1, частки належні: ОСОБА_1, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини за кожним.
Визнати за ОСОБА_1право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі:
заяви на апеляційне оскарження на протязі 10 днів та апеляційної скарги на протязі 20 днів з моменту
подачі заяви.