про відмову у прийнятті позовної заяви
28.07.09р.
№ В25/3053-09
Суддя Чередко А.Є., розглянувши матеріали
за позовом Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ
до Приватного підприємства "Діагностика СЛ", м. Дніпропетровськ
Третя особа: Державний заклад "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 1318,50 грн.
Прокурором пред'явлений у господарському суді позов в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до ПП "Діагностика СЛ" про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 1318,50 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.04.2006р., укладеним між РВ ФДМ України по Дніпропетровській області та ПП "Діагностика СЛ", та договором на сплату експлуатаційних витрат на утримання приміщення та комунальних послуг від 01.04.2006р., укладеним між відповідачем та ДЗ "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця". Балансоутримувачем орендованого майна за названим договором є лікарня.
Відповідно до ч. 2 ст.2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду повинен вказати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Конституційний Суд України у п. 2 резолютивній частині рішення від 08.04.1999р. у справі № 3-рп/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному судочинстві зазначив, що під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Також, Конституційним Судом України зазначено, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверинитету, теріторіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
В п. 5 мотивувальній частині рішення КСУ передбачено, що орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справі, порушеної за позовною заявою прокурора і на підставі ч. 1 ст. 2 ГПК України є стороною у господарському процесі.
Отже, фактично належним позивачем у справі є Державний заклад "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця", який не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади у спірних правовідносинах, оскільки пов'язане з відповідачем у даному випадку відносинами зобов'язального характеру.
Відповідно у прокурора були відсутні правові підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, який не підлягає розгляду в господарських судах України, згідно з ст.ст. 2, 29 ГПК України, що є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви до розгляду в силу п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 29, п.1 ч.1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 господарський суд, -
Відмовити у прийняті позовної заяви до розгляду.
Позовну заяву та додані матеріали повернути прокурору.
Суддя
А.Є. Чередко