"13" серпня 2009 р.
Справа № 19-31-29/381-07-9064
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.,
суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.
При секретарі Скуділо О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;
від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.В.Д. - Агрокапітал"
на рішення господарського суду Одеської області від 19 червня 2009 року
у справі № 19-31-29/381-07-9064
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп", Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Студентська, 1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.В.Д. - Агрокапітал", Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Кам'янка, вул. Леніна, буд.111
про: стягнення 322 238, 00 грн.,-
19 грудня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.В.Д. - Агрокапітал" про стягнення 498 776,19 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2007 року суддею Аленіним О.Ю. порушено провадження у справі №29/381-07-9064 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.В.Д.-Агрокапітал" про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу у розмірі 498 776,19 грн.
18.01.2008 року позивач подав до суду заяву, якою зменшив розмір позовних вимог до 322 238,00 грн.
18.01.2008 року рішенням господарського суду Одеської області позовні вимоги у справі №29/381-07-9064 задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Т.В.Д. - Агрокапітал" в задоволенні клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 18.01.2008 року у справі №29/381-07-9064 відмовлено.
06.11.2008 року постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.В.Д. - Агрокапітал" задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 18.01.2008 року у справі №29/381-07-9064 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2008 року справу №29/381-07-9064 прийнято до провадження суддею Лєсогоровим В. М. та присвоєно їй №31-29/381-07-9064.
02.03.2009 року згідно ухвали голови суду справу №31-29/381-07-9064 передано на колегіальний розгляд у складі: головуючого судді - Лєсогорова В.М., суддів Никифорчука М.І. та Степанової Л.В.
07.04.2009 року згідно розпорядження голови суду №134-р., у зв'язку з перебуванням судді Лєсогорова В. М. на лікарняному, здійснено заміну головуючого судді Лєсогорова В.М. у складі колегії на суддю господарського суду Одеської області Петренко Н. Д.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.2009 року справу прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Петренко Н. Д., судді Никифорчука М.І., судді Степанової Л. В. та присвоєно їй № 19-31-29/381-07-9064.
ТОВ "Темп" в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що не отримало від ТОВ "Т.В.Д. -Агрокапітал" жодної партії товару, а тому було вимушено звернутися до суду з позовом про стягнення суми основного боргу та штрафних санкцій. Протягом розгляду справи платіжним дорученням № 150 від 26 грудня 2007 року (т. 1 а.с. 125) відповідач повернув позивачу 75 762,00 грн., у зв'язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог до 322 238,00 грн., що становить, на його думку, розмір основного боргу.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у справі, представник відповідача надав суду акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2007 року (т. 1 а.с. 113), зі змісту якого вбачалося, що сума боргу відповідача дорівнює 70 762,00 грн., та останній здійснив постачання товару на користь позивача на суму 327 238,00 грн.
Окрім викладеного, ТОВ "Т.В.Д. -Агрокапітал" надало суду першої інстанції копії накладних, що були складені у вересні 2007 року (т. 1 а.с. 126-141), які підтверджують, на думку відповідача, факт отримання позивачем товару відповідно до умов укладених з ним договорів на суму 327 238,00 грн.
Ухвалами господарського суду Одеської області від 13.04.2009 року, 13.05.2009 року, було зобов'язано сторони здійснити звірку розрахунків за платежами, зазначеними в позовній заяві, окремо по кожному договору. Вимоги суду щодо здійснення звірки розрахунків сторонами виконані не були.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Відповідачем позовні вимоги заперечувались в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19 червня 2009 року у справі №19-31-29/381-07-9064 (головуючий суддя Петренко Н. Д., суддя Никифорчука М.І., суддя Степанової Л. В.) позовні вимоги у справі задоволено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.В.Д. - Агрокапітал" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 19 червня 2009 року у справі №19-31-29/381-07-9064 і прийняти нове рішення, яким у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Темп" про стягнення 322 238 грн. відмовити.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального права.
Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача, тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 16.07.2009 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.
13.08.2009 року через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.В.Д. - Агрокапітал" надійшла телеграма, в якій відповідач просив відкласти розгляд апеляційної скарги, яке було відхилено судовою колегією.
Від позивача, представник якого не з'явився у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "Темп" (покупець) та ТОВ "Т.В.Д. -Агрокапітал" (продавець) були укладені договори № В 20/03-1 від 20 березня 2007 року, № В 04/04-1 від 04 квітня 2007 року, № В 31/07-1 від 31 липня 2007 року (т.1 а.с. 6-9), відповідно до яких ТОВ "Т.В.Д. -Агрокапітал" в строк до 30 вересня 2007 року повинен був передати, а ТОВ "Темп" прийняти та оплатити товар - виноград сортів "Шардоне", "Піно", "Каберне".
На виконання п. 2.1 зазначених договорів позивач здійснив передплату за товар (виноград) за договорами купівлі-продажу від 23.03.2007 року, від 04.04.2007 року та від 31.07.2007 року шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача грошових коштів в сумі 398 000,00 грн., про що свідчать відповідні платіжні доручення (т.1 а.с. 11-18).
Даний факт підтверджується матеріалами справи та по суті не заперечується відповідачем.
У встановлений договорами строк відповідач товар не передав і лише 26.12.2007 року частково повернув грошові кошти в розмірі 75 762 грн.
Факт підписання акту звірки з боку директора ТОВ "Темп" не заперечувалось представником позивача в суді першої інстанції, однак він стверджував, що фактичної поставки товару не відбулося.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що в акті звірки взаємних розрахунків сторін відсутні дати відвантаження товару, посилання на товарно-транспортні накладні та довіреності на одержання товарно-матеріально цінностей позивачем.
Також судом було правильно враховано, що за умовами договорів купівлі-продажу відповідач (продавець) повинен передати позивачу (покупцю) виноград сортів "Шардоне", "Піно" та "Каберне", однак в акті звірки та в накладних, наданих суду першої інстанції відповідачем, зазначений товар -"Одеський чорний", "Рислінг", "Мерло", "Молдова", "Мускат", що не відповідає умовам договорів ні за ціною, ні за асортиментом товару.
Акт звірки взагалі не може використовуватись як письмова форма визнання боргу чи виконання зобов'язання відповідно до Постанови Вищого господарського суду України № 21/308 від 22.07.2003 року про "Використання актів звірки у судовій практиці". Акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.
Таким чином акт звірки не відноситься до первинних документів (поняття первинного документу визначено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку").
Скаржником в своїй апеляційній скарзі повторно було заявлено клопотання про витребування у позивача або ЗАТ "Агроконтракт", як особи, що діяла на замовлення позивача, шляхові листи автомобілів № ВН13-18АМ та № 504-54 ОВ за вересень 2007 року; виклик у судове засідання представника ЗАТ "Агроконтракт" керівника Федорова Георгія Георгійовича для доведення факту поставки винограду на замовлення ТОВ "Темп" на територію виробничого комплексу ЗАТ "Агроконтракт"; витребування у ЗАТ "Агроконтракт" матеріалів, якими б підтверджувалося отримання винограду від ТОВ "Т.В.Д. -Агрокопитал" на замовлення ТОВ "Темп".
Згідно вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Витребування доказів господарським судом за правилами ст. 38 ГПК України можливе тільки у випадку коли надані сторонами докази є недостатніми для вирішення спору.
Дане клопотання було залишено судовою колегією без задоволення, оскільки у своєму клопотанні відповідач не навів переконливих доводів необхідності витребування таких доказів, більш того вищезазначене клопотання заявлялося в суді першої інстанції, йому була надана належна правова оцінка та спростовано посилання відповідача на вищезазначені обставини та документи, як на докази своєї правової позиції.
Суд першої інстанції вірно критично оцінив посилання позивача на положення Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 07.08.96 р. № 228/253, оскільки ця Інструкція втратила чинність згідно Наказу Державного комітету статистики № 507/1059 від 03.11.2006р.
Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися наданими їм правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати докази для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Тобто кожна сторона повинна самостійно визначити предмет доказування, тобто коло фактів матеріально-правового характеру, необхідних для доказування обставин у підтвердження позовних вимог.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Відповідачем не надано суду першої інстанції довіреностей, виписаних позивачем, на підтвердження здійснення поставок товару на користь ТОВ "Темп". Наявні в матеріалах справи накладні (т. 1 а.с. 126-141) не містять посилань на серію та номер довіреності, на них відсутня печатка ТОВ "Темп", а підписані вони невідомою особою без зазначення її повноважень, посади та зв'язку з позивачем.
Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що посилання відповідача на акт звірки взаємних розрахунків, складений станом на 30.09.2007 року та накладні, як фактично єдині докази здійснення поставок на користь позивача, не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки ці документи не підтверджують достовірно факту отримання позивачем товару на суму 327 238,00 грн.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно правил частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно приписів ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати
Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до висновків про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.
Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів, які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 322 238,00 грн. підлягають задоволенню.
Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.В.Д. - Агрокапітал", Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Кам'янка, на рішення господарського суду Одеської області від 19 червня 2009 року у справі №19-31-29/381-07-9064 залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: В.М. Тофан
Суддя: О.О. Журавльов