про відмову у прийнятті позовної заяви
20.07.09р.
№ В25/2784-09
Суддя Чередко А.Є., розглянувши матеріали
за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі:
Позивача-1: Військової частини А2166, в.м. Липники Пустомитівського району Львівської області
Позивача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів
до Закритого акціонерного товариства "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору та додаткових угод до нього
Військовий прокурор Львівського гарнізону звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Військової частини А2166 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова з позовом про визнання недійсними договору оренди приміщення № 13/02 від 02.07.2002р., укладеного між Військовою частиною А2166 та ЗАТ КБ "Приватбанк", а також додаткових угод до нього.
Відповідно до ч. 2 ст.2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду повинен вказати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Конституційний Суд України у п. 2 резолютивній частині рішення від 08.04.1999р. у справі № 3-рп/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному судочинстві зазначив, що під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Також, Конституційним Судом України зазначено, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверинитету, теріторіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
В п. 5 мотивувальній частині рішення КСУ передбачено, що орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справі, порушеної за позовною заявою прокурора і на підставі ч. 1 ст. 2 ГПК України є стороною у господарському процесі.
Вказані прокурором позивачі у справі - Військова частина А2166 та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова не є органами державної влади та місцевого самоврядування, яким законом надані повноваження органу виконавчої влади у спірних правовідносинах, а позивач-1 є юридичною особою, яка пов'язана з відповідачем відносинами зобов'язального характеру.
Відповідно у прокурора були відсутні правові підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Військової частини А2166 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, який не підлягає розгляду в господарських судах України, згідно з ст.ст. 2, 29 ГПК України, що є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви до розгляду в силу п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Окрім того, як вбачається з позовних матеріалів пред'явлення позову прокурором викликано лише відсутністю у позивача-1 коштів на сплату держмита.
Керуючись ст.ст. 2, 29, п.1 ч.1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 господарський суд, -
Відмовити у прийняті позовної заяви до розгляду.
Позовну заяву та додані матеріали повернути прокурору.
Суддя
А.Є. Чередко