Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"12" серпня 2009 р. Справа № 60/110-09
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючий суддя Білоконь Н. Д., суддя Камишева Л.М., суддя Терещенко О.І.
при секретарі Євтушенку Є.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Сластіна Ю.О., посв. №140 від 25.07.07 року
позивача - Мизіної Н.М., дов. №97 від 02.01.2009 року
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання прокурора (вх. № 1908 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 22.06.09 р. по справі № 60/110-09
за позовом заступника прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Мосоквському районі м. Харкова
до Відкритого акціонерного товариства "Завод"Потенціал", м.Харків
про стягнення 1430,41 грн.
встановила:
Заступник прокурора Московського району звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, позивача, з позовом до відкритого акціонерного товариства "Завод"Потенціал", відповідача, про стягнення 1430,41 грн. збитків, завданих несвоєчасною сплатою страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2009 року у справі №60/110-09 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Прокурор з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання, в якому, посилаючись на неповне з"ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить вказане рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційне подання обгрунтовує тим, що 19.06.2006 року Спасьонов М.С. звернувся до Управління ПФУ в Московському районі за перерахунком пенсії з урахуванням відпрацьованого стажу та зарплати. Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для перерахунку документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо перерахунку пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. За даними персоніфікованого обліку станом на 16.06.2006 року ВАТ заводом "Потенціал" страхові внески були сплачені лише по 31.12.2005 року. Перерахунок пенсії Спасьонову М.С. було зроблено з сум фактично обчисленої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, починаючи з 01.07.2006 року та в загальний стаж було зараховано період роботи по 31.12.2005 року. За даними персоніфікованого обліку Орджонікідзевського УПФУ станом на 16.07.2008 року ВАТ завод "Потенціал" сплатив страхові внески по 31.05.2006 року. Спасьонову М.С. був зроблений перерахунок пенсій з 01.07.2006 року (моменту призначення) та в загальний стаж було зараховано період роботи по 31.05.2006 року. 30.09.2008 року Спасьонов М.С. знову звернувся до Управління ПФУ в Московському районі м.Харкова з заявою від 30.09.08 року про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати та стажу. За даними персоніфікованого обліку станом на момент його звернення, заводом "Потенціал" страхові внески були сплачені лише по 31.07.2008 року , в стаж було зараховано період роботи лише по 31.07.08 року. На момент звернення Спасьонова М.С. 19.06.06 року за перерахунком пенсії від стажу та заробітку підприємство не сплатило страхові внески за період з 01.01.06 року по 31.05.06 року. Посилається на те, що якщо б внески було сплачено за вказаний період у повному обсязі, то переплата пенсії Спасьонова М.С. не виникла б. Управління ГІФУ в Московському районі м.Харкова не мало права відмовити пенсіонеру в перерахунку пенсії, оскільки п.39 Інструкції №21-1 передбачає порядок проведення перерахунку за умови неповного перерахування страхових внесків підприємством та подальшого перерахунку пенсії після їх повної сплати. Також, вважає, що оскільки за період з 01.01.06 року по 31.05.06 року заробітна плата Спасьонова М.С. була низькою, про що Управлінню стало відомо лише після сплаті внесків, це призвело до зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії та як наслідок до зменшення розміру самої пенсії. Якщо б ВАТ заводом “Потенціал”своєчасно було нараховано, обчислено та сплачено страхові внески за застрахованих осіб, Управління ПФУ в Московському районі м.Харкова не зазнало б збитків по переплаті пенсії, а тому, доводи суду про недоведеність того, що саме внаслідок несвоєчасної сплати страхових внесків позивач здійснив переплату пенсії працівнику відповідача є необгрунтованими.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали апеляційне подання.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзив на апеляційне подання не надав, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №5556035 про вручення відповідачу 15.07.2009 року копії ухвали, якою було призначено розгляд справи в даному судовому засіданні, відзив на апеляційне подання не подав. А тому колегія суддів розглядає апеляційне подання за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши усні пояснення представника позивача та прокурора, ознайомившись з доводами апеляційного подання, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне стархування” (далі - Закон №1058-ІУ) передбачено, що органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.
За даними персонифікованого обліку відповідачем страхові внески станом на 16.06.2006 р. були сплачені тільки по 31.12.2005 р.
Відповідно до змісту частини 1 статті 19 Закону №1058-ІУ страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону №1058-ІУ страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Частиною 12 цієї статті встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
За частиною 6 статті 18 Закону №1058-ІУ, законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Із змісту абзацу 2 пункту 39 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за N 22-1 ( далі - Порядок № 22-1) , випливає, що після надходження даних про сплату страхових внесків проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з моменту призначення пенсії.
Пунктом 39 вказаного Порядку № 22-1 встановлено вимогу- перераховувати пенсію без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
19.06.2006 року Спасьонов М.С. звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м.Харкова про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати та стажу.
Як вбачається із матеріалів справи, та було вірно зазначено місцевим господарським судом, Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова було нараховано Спасьонову М.С. пенсію з 01.07.2006р. в наступних розмірах за відповідні періоди:
01.07.2006р. - 01.09.2006р.-1055,42 грн.
01.10.2006р - 01.12.2006р.-1057,17 грн.
01.01.2007р. - 01.02.2007р.-1060,67 грн.
01.03.2007р. - 1117,07 грн.
01.04.2007 р. - 01.08.2007р.-1124,59 грн.
01.09.2007р - 1277,52 грн.
01.10.2007р. - 01.12.2007р.-1278,78 грн.
01.01.2008р. - 01.02.2008р.-1627,75 грн.
01.03.2008р - 1688,15 грн.
01.04.2008р - 01.06.2008р.-1692,00 грн.
01.07.2008р. - 01.09.2008р- 1707,85 грн.
Всього: 35756,67 грн.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 30.09.2008р. Спасьоновим М.С. також було подано заяву до Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м.Харкова про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати та стажу.
Згідно довідки Відкритого акціонерного товариства "Завод"Потенціал" № 91 від 17.09.2008р. Спасьонов М.С. працює на підприємстві відповідача з 15.01.2001 р. по 17.09.2008 р.
За даними персоніфікованого обліку станом на 16.07.2008 р. відповідачем - "Завод"Потенціал" страхові внески були сплачені по 31.07.2008 р., у зв'язку з чим розмір пенсії за 01.10.2008 р. з урахуванням доплати страхових внесків склав -1892,36 грн.
Відповідно до пункту 39 Порядку № 22-1, Управлінням Пенсійного Фонду України в Московському районі м.Харкова було перераховано пенсію Спасьонова М.С. з урахуванням сплати страхових внесків відповідачем до 31.07.2008р., наступним чином:
01.07.2006р. - 01.09.2006р.-1013,60 грн.
01.10.2006р. - 01.12.2006р.-1015,42 грн.
01.01.2007р. - 01.02.2007р.-1019,06 грн.
01.03.2007р. - 1072,80 грн.
01.04.2007р. - 01.05.2007р -1080,62 грн.
01.06.2007р. - 01.08.2007р- 1177,09 грн.
01.09.2007р. - 1227,77 грн.
01.10.2007р. - 01.12.2007р -1229,08 грн.
01.01.2008р .- 01.02.2008р -1563,63 грн.
01.03.2008р. - 1618,29 грн.
01.04.2008р. - 01.06.2008р.-1622,25 грн.
01.07.2008р. - 01.09.2008р.- 1638,73 грн.
01.10.2008р. - 1884,63 грн.
Всього -36218,62 грн.
Отже, позивачем була здійснена переплата працівнику відповідача пенсії в сумі 1430,41 грн.
За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані збитки суб'єкту, права або інтереси якого порушено.
Збитками вважаються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані доходи, які управлена сторона одержала б в разі належного виконання зобов'язань або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Також, визначення збитків наведене у частині 2 статті 22 Цивільного кодексу України відповідно до якою збитки це - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно частини 2 статті 217 Господарського кодексу України відшкодування збитків є господарською санкцією, а згідно з частиною 1 статті 218 цього Кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд у своєму рішенні, за своєю правовою природою збитки є об'єктивним зменшенням певних майнових благ кредитора, яке пов'язане з порушенням його прав та інтересів як учасника відповідних правовідносин і яке виражається у зроблених ним витратах, втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати за відсутності порушення його прав та інтересів.
Окрім того, відповідно до змісту п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 12 ст. 20, ч. 6 ст. 18, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 №1058-ІУ (далі - Закон №1058-ІУ) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески; страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків; законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати; у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії; кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
У пункті 39 Постанови N 22-1 зазначено на те, що не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для перерахунку документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо перерахунку пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
За ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІУ страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Неможливо взяти до уваги посилання позивача на те, що, якщо б ВАТ заводом “Потенціал” своєчасно було нараховано, обчислено та сплачено страхові внески за застрахованих осіб, Управління ПФУ в Московському районі м.Харкова не зазнало б збитків по переплаті пенсії.
За змістом ч. 3 ст. 20 Закону №1058-ІУ, обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадяться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат ( доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
З матеріалів справи та пояснень, даних в судовому засіданні представника позивача вбачається, що правлінню ПФУ в Московському районі м.Харкова на момент звернення Спасьонова М.С. з заявами про перерахунок пенсії було відомо, що за даними персоніфікованого обліку ВАТ заводом "Потенціал" страхові внески були сплачені не в повному обсязі, що стверджує той факт, що на той час у правління ПФУ в Московському районі м.Харкова не було достатніх підстав для обчислення сум страхових внесків за минулі періоди та здійснення відповідного перерахунку пенсії Спасьонову М.С
Окрім того, відповідно до змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Із змісту пункту 10 ст. 20 Закону №1058-ІУ випливає, що до страхувальника, який несвоєчасно або не в повному обсязі сплачує страхові внески, застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Доказів застосовуння фінансових санкцій , передбачених зазначеним Законом до ВАТ завод "Потенціал", а також до посадових осіб зазначеного товариства позивачем не надавалось.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апелянтом не було доведено самого факту несвоєчасної або не в повному обсязі сплати страхувальником страхових внесків; того факту, що саме ВАТ заводом "Потенціал" була завдана шкода правлінню ПФУ в Московському районі м.Харкова у вигляді переплати суми пенсії; прямого причинного зв'язку між діями відповідача і заподіянням збитків, також нічим не підтверджений розмір заподіяних збитків, а тому підстав для їх відшкодування з відповідача колегія суддів не вбачає.
Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що прокурором та позивачем не доведено вини відповідача в понесенні позивачем збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та спричиненням збитків , а також, що шкода завдана з вини відповідача .
Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни цього рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1) статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційне подання залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009 року у справі №60/110-09 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Білоконь Н. Д.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Терещенко О.І.