18.08.2009 Справа № 12/51
за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
до Мукачівського міського комунального підприємства „Мукачівтепло”, м. Мукачево
про стягнення суми 1 351 209,19 грн. -основного боргу; 161 323,57 грн. -пені; 70 841,29 грн. -3 % річних та 382 428,26 грн. -інфляційних збитків.
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача -Гриньок О. А., (представник за довіреністю № 31/10 від 12.06.2009 року)
Від відповідача -Демчук О. М., (представник за довіреністю № 13-1/392 від 18.11.2008 року)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ до Мукачівського міського комунального підприємства „Мукачівтепло”, м. Мукачево про стягнення суми 1 351 209,19 грн. -основного боргу; 161 323,57 грн. -пені; 70 841,29 грн. -3 % річних та 382 428,26 грн. -інфляційних збитків.
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.
Представник позивача підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.
Письмовим відзивом на позов (вх. № 6222 від 18.08.2009 року) поданим в судовому засіданні відповідач визнав основний борг та просить не стягувати пеню нараховану позивачем посилаючись на ст. 5 Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово -комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”. Водночас, представник відповідача пояснила об'єктивність виникнення боргу, ствердила відомостями про стан проведення претензійно позовної роботи відповідачем щодо заборгованості споживачів природного газу, вкрай важкий фінансово -економічний стан підприємства -відповідача та з метою реального погашення боргу і виконання рішення суду просить позивача та суд не стягувати неустойку у вигляді пені.
Через прийняття до уваги клопотання сторін розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).
продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/51
від 18.08.2009 року
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд
Заборгованість відповідача в сумі 1 351 209,19 грн. -основного боргу щодо оплати за поставлений, згідно договору № 06/08 -128 ТЕ - 12 від 25.03.2008 року, природний газ для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- актами приймання -передачі природного газу за березень - квітень 2008 року;
- актом виконаних робіт за липень 2008 року;
- актом звірки розрахунків станом на 31.05.2009 року;
- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.
Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново -господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання -кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (ст. 11 ЦК України).
Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/51
від 18.08.2009 року
індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % - річних від простроченої суми (п.2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині
стягнення 70 841,29 грн. -3 % річних та 382 428,26 грн. -інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п. 7.2 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 161 323,57 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що заслуговують на увагу суду.
Однак, з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду (нетривалості існування боргу, об'єктивні причини виникнення боргу пов'язані з низькою платоспроможністю населення (в т. ч. пільгових категорій), державних організацій та установ, що фінансуються з державних та міських бюджетів, відсутністю значних збитків спричинених відповідачем позивачу, ступеню поетапних розрахунків, майново -економічний стан сторін), додаткових позовних вимог (відшкодування 3 % річних та інфляційних збитків), що задовольняються, суд обмежує, як виняток, стягнення пені до 80 000 грн., а в решті вимог в цій частині позову належить відмовити (п. 3 ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 509, ч. 3 ст. 551 ЦК України). До того ж, належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора з огляду нетривалості в часі існування боргу та обставин справи (в т. ч. Постанови Верховного Суду України від 29.06.2004 року за участю суб'єкта позову).
При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно - державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово -майнового стану сторони у спорі.
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно -правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку -письмовими доказами. При
продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/51
від 18.08.2009 року
цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Досліджуючи критерії розмежування вини і недобросовісності суб'єктів спірних відносин суд притримувався лінії розмежування специфічних для різних видів цивільних відносин форм дотримання або порушення обов'язкових з погляду права моральних велінь вочевидь, що має визначатися колом обставин, які зумовлюють застосування до правопорушника заходів цивільно -правової відповідальності.
Позаяк, невідповідність параметрам добросовісності конкретних характеристик діяння учасника цивільних відносин залежно від мети правового регулювання може призводити не тільки до ненабуття ним певного права або відмови йому у праві на використання того чи іншого засобу правового захисту, а й до зміни його правового становища.
Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 77, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Мукачівського міського комунального підприємства „Мукачівтепло” (м. Мукачево, вул. Добролюбова, 11; код 13591391) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (м. Київ, вул. Шолуденко, 1; код 31301827) суму 1 351 209,19 (один мільйон триста п'ятдесят одну тисячу двісті дев'ять грн. 19 коп.) -основного боргу; 80 (вісімдесят тисяч) -пені; 70 841,29 (сімдесят тисяч вісімсот сорок одну грн. 29 коп.) -3 % річних; 382 428,26 (триста вісімдесят дві тисячі чотириста двадцять вісім грн. 26 коп.) -інфляційних збитків та 19 659 (дев'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять грн.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 312,50 (триста дванадцять грн. 50 коп.) -у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В задоволенні решти стягнення пені -відмовити.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.