17.08.09
Справа № 10/198-09.
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт Центр» м.Луцьк
до відповідача: приватного підприємства «Водолій-Автотранс» м. Суми
про стягнення 35887,92 грн.
СУДДЯ КОСТЕНКО Л.А.
За участю представників сторін:
від позивача: Мороз О.В.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 35887,92 грн. заборгованості, в т.ч. 30576,94 грн. основного боргу, 2444,02 грн. пені, 450,73 грн. 3% річних, 2416,23 грн. інфляційних витрат, а також 359 грн. витрат по сплаті державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС № 2286 від 23.07.2008р.
Відповідно до предмету договору (п.2.1.) позивач зобов'язувався передати у власність відповідача через АЗС з використанням пластикових смарт-карт паливно-мастильних матеріалів, а покупець повинен прийняти та оплатити вартість паливно-мастильних матеріалів на умовах договору. Поставка паливно-мастильних матеріалів здійснюється частинами на умовах ЕХW (Інкотермс 2000) франко-термінали АЗС.
Позивачем відповідно до умов договору було передано, а відповідачем було прийнято партії паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 32 047,93 грн., що були оплачені частково на суму 1 470,99 грн. та не оплачено партії паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 58 171,08 грн., що були отримані згідно з наступними видатковими накладними та актами приймання-передачі: а саме 01.08.08р. згідно з накладною № 72415 на суму 17 432,50 грн. (частково оплачено на суму 1 470,99 грн. та підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів за період з 01 по 10 серпня 2008р.; 11.03.09р. згідно з накладною № 25647 на суму 4 311,12 грн. та підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів за період з 11 по 20 березня 2009р.; 21.03.09р. згідно з накладною № 29030 на суму 1472,12 грн., та підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів за період з 21 по 30 березня 2009р.;
01.04.09р. згідно з накладною № 33368 на суму 7 360,60 грн. та підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів за період з 01 по 10 квітня 2009р.;
21.05.09р. згідно з накладною № 46281 на суму 1471,59 грн., та підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів з 21 по 31 травня 2009 року.
Відповідно до п.5.1.3 договору сторони погодили, що при вибірці паливно-мастильних матеріалів сторони підписують акт приймання-передачі, яким підтверджується факт передачі паливно-мастильних матеріалів у власність покупця. Акти приймання-передачі складені та підписані відповідно до вимог п.1.3. п. 5 1.3 договору, представниками сторін та скріплені печатками.
За правилами передбаченими п. 4.4. договору, відповідач зобов'язаний здійснити повну оплату не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання паливно-мастильних матеріалів .
Відповідно до п. 4.2. виконання покупцем умов оплати паливно-мастильних матеріалів вважається момент зарахування грошових коштів на рахунок продавця. Відповідач не розраховувався із позивачем за отриманий товар.
В підтвердження розміру заборгованості відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період липень 2008р. - травень 2009 р., відповідно до якого станом на 31.05.09р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 30576,94 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 30576,94 грн. за поставлений товар визнаються судом обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 230, ч.6, ст. 231 Господарського кодексу України відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, що становить суму в розмірі 2444,02 грн.
Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає неустойку (штраф, пеню) як вид забезпечення виконання зобов'язання, а згідно ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому і вимоги в частині стягнення 450,73 грн. - 3% річних, 2416,23 грн. інфляційних збитків є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 359 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 546,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства «Водолій-Автотранс» (м. Суми, вул. Інтернаціоналістів,6, кв. 20, і.к. 32462746) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт Центр» (Волинська область, м.Луцьк, вул. Кременецька,38, і.к. 33170464) 35887,92 грн. заборгованості, в т.ч. 30576,94 грн. основного боргу, 2444,02 грн. пені, 450,73 грн. - 3% річних, 2416,23 грн. інфляційних витрат, а також 359 грн. витрат по сплаті державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Л.А.КОСТЕНКО
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2009 р.