Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" серпня 2009 р. Справа № 63/17-09
вх. № 4810/5-63
Суддя господарського суду Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Стешенко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Літвінова А.С., дов.№248-22 від 27.01.2009 р., Лихогляд А.С., дов. №248-59 від 30.06.2009 р. 3-ї особи
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш", м. Харків
до ТОВ "Іка-Р", м. Харків
про стягнення 29520,00 грн. та розірвання договору
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд розірвати договір підряду № 101/21 від 06.06.2006 року, що був укладений між сторонами по справі, стягнути з відповідача на користь позивача 29520,00 грн. попередньої оплати за договором підряду № 101/21 від 06.06.2006 року, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач, 22.07.2009 року через канцелярію господарського суду надав відзив на позовну заяву вх.№18761, в якому позовні вимоги визнає частково, не заперечує проти розірвання договору підряду № 101/21 від 06.06.2006 року, але заперечує проти стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 29520,00 грн., так як вважає, що зазначені кошти були отримані відповідачем у якості авансового платежу, використані в повному обсязі на складання проекту, який не завершено, на думку відповідача, з вини позивача і вважає, що зазначені кошти зараховуються в рахунок плати за виконану частину роботи, яку відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України необхідно виплатити відповідачу у разі відмови позивача від договору підряду.
Ухвалою суду від 07.07.2009 р. відкладено розгляд справи на 23.07.2009 р.
Ухвалою суду від 23.07.2009 р. відкладено розгляд справи на 17.08.2009 р.
В судове засідання 17.08.2009 р. з"явились представники позивача та надали письмові пояснення до відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 17.08.2009 р. оголошено перерву в судовому засіданні для виготовлення повного тексту рішення на 18.08.2009 р. о 11:15 год. Після перерви судове засідання було продовжено.
Присутні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Заслухавши представників позивача, розглянувши матеріали справи, судом встановленно, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 101/21 від 06.06.2006 року (далі договір), відповідно до умов якого виконавець (відповідач) зобов"язався на свій ризик виконати роботу по проектуванню двох дахових котелень, потужністю по 500 кВт за адресою: м. Харків, пр-т Московский, 299, а замовник (позивач) зобов"язався прийняти та оплатити роботу, виконану виконавцем відповідно до договору і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків, заявити про них виконавцю.
Відповідно до п.2.1. договору вартість робіт за договором визначається згідно з кошторисом, який є невід"ємною частиною договору і складає 59040,00 грн. у тому числі ПДВ 9840,00 грн.
Відповідно до п.2.2. договору замовник зобов"язався перерахувати на рахунок виконавця аванс у розмірі 50% від вартості виконуваних робіт і який складає 29520,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов п.2.2. договору позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 29 520, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6228 від 14.07.2006 р. (а.с.23). Відповідачем дані кошти були прийняті, що підтверджується актом звірки станом на 01.01.2008 року (а.с.24).
Відповідно до пункту 2.4. договору підрядник приступає до виконання робіт після одержання аванса на рахунок в 3-дений термін.
Пунктом 2.5. договору термін використання аванса підрядником обмежується 1 місяцем.
Згідно пунктів 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3. договору виконавець зобов"язався виконати роботи, передбачені договором та коштористом, здати роботи у стані та з належною якістю відповідно до кошторисної документації, а також протягом одного року гарантувати відповідність виконаної роботи кошторисній докоментації.
Згідно пунктів 4.2.2. договору замовник зобов"язався надати виконавцю технічне завдання на проектування (топогеодезичну зйомку, архітектурно-технічний вибір траси газопровода з погодженням відповідних інстанцій, план території замовника, поверховий план будинків та споруд, котрі будуть опалюватися, технічні вимоги на газифікацію).
Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач посилався на те, що він втратив інтерес до виконання договору, в зв"язку з чим 09.04.2009 року надіслав на адресу відповідача лист вих.№248-100 на підставі ст. 849 ЦК України з вимогою розірвати договір та перерахувати до 30.04.2009 року на рахунок позивача попередню оплату в сумі 29 520,00 грн.
З урахуванням вищенаведеного, а також положень ст. ст. 190, 192, ч. 1 ст. 1212 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 29520,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд не може погодитися з такими твердженнями позивача, оскільки наявні у справі документи підтверджують факт належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. На виконання проектних робіт за договором, відповідачем було розпочато проект дахової котельної інвентарний №22/06 від 07.07.2006 р. (а.с.33-39).
Матеріали справи свідчать також про те, що відповідачем на адресу позивача були надіслані листи вих.№ 26 від 06.07.06 року (а.с.31) та № 24 від 14.06.06 року (а.с.32), з вимогою надати технічне завдання на проектування, як це передбачено п.4.2.2. договору. Однак, позивач свої зобов"язання відповідно до п. 4.2.2. договору не виконав, технічне завдання на проектування та інші документи відповідачу не надав. На думку суду, позивач навмисно не надав до матеріалів справи лист вих.№ 26 від 06.07.06 року (а.с.31) та лист № 24 від 14.06.06 року (а.с.32).
Таким чином, враховуючи факт належного виконання відповідачем передбачених договором робіт, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 29520,00 грн., а відтак, позовні вимоги позивача є необґрунтованими.
Стосовно вимоги позивача розірвати договір підряду № 101/21 від 06.06.2006 року, що був укладений між сторонами по справі, судом встановлено, що відповідно до п. 8.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до закінчення робіт, але не пізніше 01.10.2006 року. Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з вимогою про розірвання договору підряду №101/21 від 06.06.2006 р., строк його дії закінчився, що виключає можливість його розірвання.
За викладених обставин, вимога позивача про розірвання договору підряду №101/21 від 06.06.2006 р. є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення необхідно покласти на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 33, 44-49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Погорелова О.В.
рішення підписане 18.08.2009 року.