Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" серпня 2009 р. Справа № 63/13-09
вх. № 4750/6-63
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився
відповідача - Лисенко Г.В., довіреність №34 від 01.07.2009 р.;
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Екотон", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос" , м. Харків
3-я особа , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Акціонерне товариство "ПРОМКОМПЛЕКТ", м. Харків
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОВ ГРУНДФОС УКРАЇНА", м. Київ
про зобов'язання заміни товару
Позивач ПП "Екотон" звернувся до господарського з позовною заявою, в який просить суд зобов'язати відповідача ТОВ "Кратос" замінити товар (насос серії SE 180.80.55.4.51 моделі 9604761300000216), відповідно до положень гарантійного талону продавця № 159819. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що при введенні в експлуатацію спірного насосу відбулося спрацьовання електрозахисної апаратури, у зв'язку з чим відповідно до гарантійних зобов'язань позивач звернувся до Сервісного Партнера ГРУНДФОС в м. Харків ТОВ «ПРОМКОМПЛЕКТ», який відмовив нам в гарантійному ремонті насоса, посилаючись на те, що введення в експлуатацію було виконано не вірно. Позивач вказує, що він звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора Н.С. Бокаріуса для електротехнічного дослідження спірного насоса. В виводах Висновку спеціалістів по результатам електротехнічного дослідження №2305 від 25.03.2009 року вказується, що вихід з ладу насосу серії 8Е 180.80.55.4.51 моделі 9604761300000216 відбулося з технологічних причин в процесі його виготовлення або ремонту, у зв'язку з чим, на думку позивача він має право на заміну неналежного товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.07.2009 року до участі у справі були залучені у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Промкомплект", який є сервісним партнером Гундфос та ТОВ "ТОВ Грундфос Україна" як дистриб'ютора компанії Грундфос.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, 27.07.2009 року відповідач надавав через канцелярію суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив про безпідставність посилань позивача на той факт що він отримав насос, якій не відповідає вимогам якості, зазначив, що позивач не повідомив відповідача про вихід з ладу спірного насосу. Також відповідач у відзиві на позов зазначив про пропуск позивачем строків позовної давності та про відсутність підтвердження права власності позивача на спірний насос.
Представник 3-ї особи АТ "Промкомплект" в судовому засіданні зазначив, що вважає позовні вимоги безпідставними, 27.07.2009 року надавав суду відзив на позовну заяву, в якому стверджував, що даний випадок не є гарантійним, оскільки недоліки спірного насосу не є виробничим браком, а стався внаслідок перегріву обмоток із руйнуванням ізоляції, що виникло внаслідок помилки при підключенні насосного агрегату.
Представник 3-ї особи ТОВ "Грундфос Україна" в призначене судове засідання не з'явився, письмових пояснень щодо своєї правової позиції по суті спору не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
19.06.2009 року позивач придбав у ТОВ "Кратос" насос серії SE 180.80.55.4.51 моделі 9604761300000216. На придбаний товар ТОВ "Кратос" видав гарантійний талон № 159819, відповідно п. 1 якого передбачено, що вимоги споживача щодо гарантійного ремонту, які відповідають законодавству можуть бути пред'явлені протягом гарантійного терміну. Термін гарантії становить 24 місяці з дня продажу.
Згідно ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Позивач вказує, що при монтажі та введенні в експлуатацію спірного насоса відбулося спрацьовування електрозахисної апаратури, у зв'язку з чим, він, відповідно до гарантійних зобов'язань звернулося до Сервісного Партнера ГРУНДФОС в м. Харків - ТОВ «ПРОМКОМПЛЕКТ», який відмовив в гарантійному ремонті насоса, посилаючись на те, що введення в експлуатацію було виконано не вірно.
Згідно висновків спеціалізованого сервісного центра АО «Промкомплект» в сервісному протоколі №02 від 28.08.2008 року вихід з ладу насосу не є заводським браком а вийшов через перегрів обмоток з порушенням ізоляції. Це ушкодження вийшло через помилку в електричному підключенні силових та сигнальних кабелів.
Відповідно до ст. 687 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
Інструкції N П-6 (уа006400-65) від 15.06.1965 р., та N П-7 (уа007400-66) від 25.04.1966 р. «О порядку приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затверджених Постановами Держарбітражу при РМ СРСР, які відносяться до нормативних актів які регулюють порядок прийняття технічних виробів в експлуатацію.
Відповідно до пп. 14, 15, 16, 19, 20, 22, 26, 29 умов Інструкції N П-7 (уа007400-66) при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призупинити прийом продукції і скласти акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів, а також викликати для участі в прийманні продукції представника постачальника. Ці пункти Інструкції також визначають інші вимоги, зокрема щодо прав осіб у прийманні продукції за якістю, їх компетентності у питаннях визначення якості підлягаючої прийманню продукції, а також передбачають, що в разі неявки представника виробника (постачальника) по виклику отримувача у встановлений строк, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. В разі відсутності таких в місці знаходження отримувача тощо, перевірка здійснюється за участю компетентного представника іншого підприємства або громадськості у встановленому порядку.
Отже, суд вважає обґрунтованим твердження відповідача, про обов'язок позивача щодо повідомлення відповідача про вихід з ладу насосу і викликати для складання рекламаційного акту.
Проте, як свідчать матеріали справи позивач самостійно склав рекламаційний акт № Є-01/422 від 28.08.2008 року, який в подальшому був направлений ТОВ "Промкомплект" з вимогою про здійснення ремонту.
Стаття 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Відповідно п. 8 наданої відповідачем гарантії № 159819 на спірний товар, гарантійні зобов'язання не поширюються на обладнання, що одержало пошкодження в результаті неправильного електричного, гідравлічного, механічного підключення; використання обладнання не за призначенням або невідповідно до інструкції з монтажу й експлуатації.
ТОВ "Грундфос Україна" в своєму листі, направленому позивачу за № 623 від 22.10.2008 року, підтверджує висновок сервісного центру ТОВ "ПК-Енергомонтажсервіс" про те, що електродвигун насосного агрегату вийшов з ладу внаслідок перегріву обмоток з порушенням ізоляції, про що свідчить "синій" колір поверхні ротора двигуна. Дане ушкодження сталося внаслідок помилки в електричному підключенні насосного агрегату (комутації силових кабелів та сигнальних кабелів на частотний перетворювач). Це також підтверджує й складений позивачем рекламаційний акт та лист, в якому зазначено, що зроблені фахівцями ТОВ "Єкотон" перед запуском насосу виміри опору ізоляції обмоток засвідчили його робочий стан (стрілка приладу показувала на нескінченність), і тільки лише після запуску насосу та його виключення системою захисту показали коротке замкнення в обмотках (руйнування ізоляції).
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора Н.С. Бокаріуса для електротехнічного дослідження спірного насоса. До матеріалів справи доданий Висновок спеціалістів по результатам електротехнічного дослідження №2305 від 25.03.2009 року, де вказується, щовихідд з ладу насосу серії 8Е 180.80.55.4.51 моделі 9604761300000216 відбулося з технологічних причин в процесі його виготовлення або ремонту.
Згідно ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. При цьому існують різні види висновків експерта: категоричний (позитивний чи негативний), ймовірний висновок та висновок експерта про неможливість відповісти на поставлене питання при вихідних даних, що надані (умовний та безумовний). З наданого позивачем висновку вбачається, що експерт дійшов саме ймовірного висновку, що пошкодження спірного насосу відбулося з технологічних причин в процесі його виготовлення або ремонту, оскільки в висновках експертизи міститься дві альтернативні причини можливої поломки та не йдеться про конкретний факт, який спричинив виникнення пошкоджень приладу.
Оскільки відповідно до ч.5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта, як і ніякі інші докази, не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а виявлені суперечності в наданих відповідачем доказах щодо причин з'ясованих пошкоджень та встановлених експертизою причинах виходу з ладу спірного насосу не дають підстав суду стверджувати про належне встановлення факту виявлених експертом причин, тому зазначений висновок експертизи не може бути покладений в основу рішення як належний доказ по справі.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких заявлено позов.
З урахуванням наведених обставин справи та на підставі вимог наведених вище норм права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача в порядку гарантійного обслуговування заміни товару позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не доведені належними доказами, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на позивача вказані судові витрати в порядку ч. 5 ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя
Рішення підписане 13.08.2009 року.