13.08.09р.
Справа № 39/105-09
За позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Львів
до Закритого акціонерного товариства Комерційного Банку "Приватбак", м.Дніпропетровськ
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів
про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та виселення з нежитлових приміщень
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: Шурай А.В., дов. від 04.11.2008р. № 12-94
від відповідача: Бурганова С.В., дов. від 19.08.2008р.
від третьої особи: не з'явився
Українське державне підприємство поштового зв'язку „Укрпошта” в особі Львівської дирекції УДППЗ „Укрпошта” (надалі Позивач) звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” в особі Червоноградської філії КБ „Приватбанк” (надалі Відповідач) в кому просить суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна від 01.07.2002 року № 38, та висилити Відповідача з нежитлового приміщення, яке він займає на підставі спірного договору оренди.
Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що спірний договір укладено з порушенням вимог ч. 3 ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” в редакції, що діяла на час укладення договору, зокрема, без дозволу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (надалі Третя особа).
Третя особа, в своїх письмових поясненнях наданих суду зазначає, що спірний договір не відповідає вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним в цілому з врахуванням укладених до нього додаткових договорів.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що оскільки об'єктом спірного договору оренди є нерухоме майно, площа якого не перевищує 200 кв.м., відповідно до вимог ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, сторони спірного договору на мали отримувати дозвіл на передачу об'єкта в оренди від Фонду державного майна України.
В судовому засіданні оголошувалася перерва із 28.07.2009 по 13.08.2009, згідно ст. 77 ГПК України.
За згодою представників сторін, в судовому засіданні 13.08.2009 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників, дослідивши подані докази, господарський суд, -
01.07.2002 року між сторонами у справі укладено договір оренди нерухомого майна № 38, відповідно до умов якого Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 12 кв.м., розміщені за адресою: м. Червоноград, вул. Шептицького, 1а на першому поверсі будівлі, що знаходиться на балансі Червоноградського вузла зв'язку Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта”.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо визнання недійсним зазначеного вище договору оренди, Позивач стверджує, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” для укладення договору оренди № 38 від 01.07.2002 балансоутримувач майна (Позивач) мав отримати від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області відповідний дозвіл, чого не було зроблено.
Виходячи з наведеного, Позивач стверджує про невідповідність спірного договору вимогам законодавства, діючого на час його укладення, що відповідно до ст. 48 ЦК УРСР є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.
За змістом абз. 3 ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями щодо нерухомого майна площею до 200 кв.м. є підприємства, при цьому зміст зазначеної норми передбачає необхідність отримання від Фонду державного майна України дозволу на передачу в оренду лише нерухомого майна, площа якого перевищує 200 кв.м.
Як вище встановлено судом, площа орендованого нерухомого майна за спірним договором оренди становить 12 кв.м., а отже, відповідно до вимог абз. 3 ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, позивач мав право на передачу цього майна в оренду самостійно, без дозволу органів, зазначених в абзаці другому та третьому наведеної статті Закону.
Враховуючи вищевикладене, з наведених в обґрунтування позовних вимог обставин, суд не убачає підстав для визнання недійсним укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № 38 від 01.07.2002, в зв'язку з чим заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо наведених Третьою особою обставин невідповідності спірного договору вимогам п. 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 року, зокрема, в частині визначення розміру орендної плати за спірним договором без погодження її з Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області, то за умов відсутності відповідного клопотання заінтересованої сторони, поданого в порядку ч. 2 ст. 83 ГПК України, у суду відсутнє процесуальне право виходити за межі позовних вимог, та приймати наведені обставини в якості підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовів відмовити.
Суддя
О.В. Ліпинський
Рішення підписано 18.08.2009