01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"11" серпня 2009 р. Справа № 31/121-7/133-09
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Дочірнього підприємства „Формаг-Київ” Товариства з обмеженою відповідальністю „Формаг”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Л.Л.К.”, м. Бориспіль
про стягнення 50255, 82 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Кліманська О.П. (дов. б/н від 01.07.2009 р.);
від відповідача:. Вакуленко Є.В. (дов. б/н від 01.06.2009 р.);
секретар судового засідання: Вага В.В.
Обставини справи:
Дочірнє підприємство „Формаг-Київ” Товариства з обмеженою відповідальністю „Формаг” (далі -позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Л.Л.К.” (далі - відповідач) про стягнення 50255, 82 грн.
В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором транспортного експедирування № 010107/LK/SM/1 від 01.01.2007 р., зокрема, щодо оплати за надані позивачем послуги транспортного експедирування та організації перевезення вантажів.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2009 р. порушено провадження у справі № 31/121.
Ухвалою суду від 27.05.2009 р. справу № 31/121 направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2009 р. справу № 31/121 прийнято до провадження суддею Антоновою В.М. та присвоєно їй номер 31/121-7/133-09. Розгляд справи призначений на 09.07.2009 р.
В зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання 09.07.2009 р. розгляд справи відкладався до 04.08.2009 р.
В судовому засіданні 04.08.2009 р. представник позивача подано письмове уточнення позову, в якому позивач зазначає про часткове погашення відповідачем розміру основної заборгованості, у сумі 12000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1660 від 11.12.2008 р., № 291 від 25.02.2009 р. та № 547 від 08.04.2009 р. Крім того, позивачем проведено перерахунок та збільшено розмір нарахованої раніше пені, інфляційних збитків та 3% річних. Всього позивач просить стягнути з відповідача 47130, 99 грн.
В судовому засіданні 04.08.2009 р. було оголошено перерву до 11.08.2009 р.
11.08.2009 р. через загальний відділ суду надійшло клопотання представника відповідача про направлення справи № 31/121-7/133-09 за підсудністю до господарського суду Одеської області, з огляду на те, що п. 5.4 Договору № 010107/LK/SM/1 від 01.01.2007 р. передбачено, що в разі якщо сторонами не буде досягнуто згоди з питань виконання Договору, спори та розбіжності мають вирішуватись в господарському суду Одеської області.
Розглянувши в судовому засіданні 11.08.2009 р. клопотання представника відповідача про передачу справи до господарського суду Одеської області, суд на місці ухвалив відмовити відповідачеві в задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне:
Згідно з ч. 1 ст. 17 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
Частиною 2 ст. 15 ГПК України визначено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Оскільки норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості застосування договірної підсудності, а місцезнаходженням відповідача є: Київська область, м. Бориспіль, справа підсудна господарському суду Київської області. За таких обставин у суду відсутні підстави для направлення справи № 31/121-7/133-09 за підсудністю до господарського суду Одеської області.
В судовому засіданні 11.08.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача письмового заперечення на позовні вимоги не надав, а тому на підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив
01.01.2007 року між Дочірнім підприємством „Формаг-Київ” Товариства з обмеженою відповідальністю „Формаг” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Л.Л.К.” був укладений Договір транспортного експедирування № 010107/LK/SM/1 (далі-Договір).
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, Експедитор (позивач) зобов'язався за плату і за рахунок Клієнта (відповідач) надати або організувати транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
Пунктом 2.4.15 Договору закріплений обов'язок Клієнта оплатити послуги Експедитора, а також відшкодувати витрати та штрафи та інші платежі, понесені Експедитором в інтересах Клієнта.
У відповідності із п. 3.1 Договору послуги Експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені Експедитором в інтересах клієнта та пов'язані з виконанням Договору, оплачуються Клієнтом на умовах 100% передоплати на підставі виставленого Експедитором рахунку в строк, передбачений п. 3.2 Договору.
Як передбачено п. 3.2 - 3.3 Договору Клієнт сплачує рахунки Експедитора протягом 3-х банківських днів з дати його оформлення з переказом вказаних в рахунку сум на розрахунковий рахунок Експедитора. Вартість послуг Експедитора погоджується сторонами в додатках, що є невід'ємною частиною Договору.
Строк дії Договору встановлений п. 7.1 з моменту підписання до 31.12.2007 р., і якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку Договору не повідомить письмово іншу сторону про розірвання Договору, строк його дії буде автоматично продовжуватись на кожен послідуючий календарний рік.
На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги передбачені п. 1.1 Договору, на загальну суму 103038,38 грн. Для оплати послуг відповідачеві виставлено рахунки: № 9635 від 10.04.2008 р. на суму 7575, 00 грн., № 9933 від 12.05.2008 р. на суму 10908, 00 грн., № 10775 від 28.07.2008 р. на суму 18581, 15 грн., № 11114 від 18.08.2008 р. на суму 7290, 64 грн., № 11555 від 24.09.2008 р. на суму 7491, 30 грн., № 12231 від 21.11.2008 р. на суму 51192, 29 грн.
В порушення умов Договору відповідач виконав своє зобов'язання частково, перерахувавши на поточний рахунок позивача 44354,79 грн., а тому за ним утворилась заборгованість на загальну суму 58683, 59 грн.
Гарантійним листом, адресованим директору Дочірнього підприємства „Формаг-Київ” Товариства з обмеженою відповідальністю „Формаг”, відповідач повністю визнав існуючу заборгованість та зобов'язувався провести розрахунок з позивачем до 03.12.2008 р. Заборгованість у вказаній сумі підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 25.11.2008 р.
До звернення позивача до суду відповідачем здійснено частково проплату заборгованості, а тому на момент звернення позивача до суду за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 46192, 29 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В частині 1 статті 903 ЦК України вказується, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Строк договору про надання послуг згідно зі статтею 905 ЦК України встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача частину основної заборгованості - 12000,00 грн. (підтверджується платіжними дорученнями № 1660 від 11.12.2008 р., № 291 від 25.02.2009 р. та № 547 від 08.04.2009 р.).
Таким чином, провадження в частині стягнення 12000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно до частини другої ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Як зазначається в частині четвертій ст. 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що у випадку прострочки оплати рахунку Експедитора, Клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.
На цій підставі позивачем нараховано до сплати 3659, 38 грн. пені за період прострочення з 25.11.2008 р. по 15.04.2009 р.
Суд перевірив розрахунок пені та дійшов висновку про правильність її нарахування.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача (з урахуванням уточнених позовних вимог) інфляційні збитки становлять 3821, 90 грн., а 3 % річних -457,42 грн.
Господарський суд здійснив перерахунок штрафних санкцій, нарахованих позивачем і дійшов до висновку про правильність їх нарахування
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі 47130, 99 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Л.Л.К.” (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79, код ЄДРПОУ 31482321) на користь Дочірнього підприємства „Формаг-Київ” Товариства з обмеженою відповідальністю „Формаг” (04073, м. Київ, проспект Московський, 2-Б, код ЄДРПОУ 30301318) 39192 (тридцять дев'ять тисяч сто дев'яносто дві) грн. 29 коп. основного боргу, 3659 (три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 38 коп. -пені, 3821 (три тисячі вісімсот двадцять одну) грн. 90 коп. -інфляційних збитків, 457 (чотириста п'ятдесят сім) грн. 42 коп. -3% річних та судові витрати: 471 (чотириста сімдесят одну) грн. 31 коп. державного мита та 110 (сто десять) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження в частині стягнення 12000,00 грн. основного боргу припинити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В. М.
Дата підписання 18.08.2009 р.