№ 336/2969/15-к
провадження № 1кп/336/325/2015
22 травня 2015 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015080080004187 від 18.11.2014 року по обвинуваченню: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, до затримання не працевлаштованого, без місця реєстрації, фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
23.09.1998 р. Жовтневим районним судом м Запоріжжя за ч.3 ст.81, ч.2,3 ст.140, ч.1 ст.206, ст.42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 15.05.2001 р. по відбуттю строку покарання;
01.09.2004 р. Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 04.06.2005 р., не відбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 26 днів;
23.04.2007 р. Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.187 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 28.05.2010 р. умовно-достроко на 11 місяців 3 днів;
12.01.2011 р. Дзержинським районним судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, 15.06.2012 р. звільнений умовно-достроково;
22.11.2012 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.122 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєнано покарання за вироком Дзержинського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 12.02.2011 р., остаточне покарання 1 рік 1 місяць позбавлення волі, звільнений 04.09.2013 р. по відбуттю строку покарання,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, -
18.11.2014 р. приблизно о 16-00 год. ОСОБА_6 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, шляхом розбиття скла вікна однієї з кімнат будинку, проник в будинок АДРЕСА_2 звідки скоїв крадіжку майна, яке належить потерпілій ОСОБА_4 , а саме:
фотоапарату марки «Sony» DSC-H7 silver, заводський номер 4619699 в корпусі сірого кольору вартістю 2150 грн., який знаходився в матерчатому чохлі сірого кольору, в якому знаходилась карта пам'яті об'ємом 4 Гб, вартістю 80 грн.;
телефонної трубки стаціонарного телефону марки «Siemens» А240 імеі НОМЕР_1 , вартістю 314 грн.;
мобільного телефону ZTE V 809 в корпусі чорного кольору, імеі № НОМЕР_2 , вартістю 904 грн., в якому знаходилась картка пам'яті micro SD, об'ємом 32 Гб, вартістю 180 грн.;
планшету марки Jeka JK-700 7, серійний номер JK 701813111735 в корпусі чорного кольору вартістю 679 грн.;
DVD «Supra» SDR13, в корпусі чорного кольору вартістю 150 грн.;
золотого хрестика вагою 0,5 грамів, довжиною 1 см, без будь-яких зображень вартістю 300 грн.;
золотого хрестика вагою приблизно 2 грама, довжиною 2,5 см, з зображенням «Ісуса Христа», вартістю 1000 грн.;
сумки спортивної синьо-чорного кольору, вартістю 100 грн.;
комп'ютерної мишки марки «А4ТЕСН» в корпусі сіро-коричневого кольору вартістю 50 грн.;
дитячого новорічного костюму у вигляді «Ведмедика» коричневого кольору, вартістю 100 грн.;
двох дитячих рацій зеленого кольору вартістю 50 грн.;
радіо «Atlanfa» в корпусі коричневого кольору, вартістю 80 грн.;
матерчатої барсетки темно синього кольору з написом «SPORT-bestfashion», вартістю 80 грн., після чого продовжуючи свій злочинний умисел поклав викрадене майно до спортивної сумки синьо-чорного кольору та покинув територію будинку 42 по вул..Лейтенантській в м.Запоріжжя, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 6217 грн.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України та заявлений цивільний позов визнав, пояснив, що дійсно 18.11.2014 р. ввечері він, розбивши скло вікна, з корисливих мотивів проник до житлового будинку АДРЕСА_2 , звідки викрав фотоапарат, мобільний телефон, телефон-трубку стаціонарного телефону, планшет, ДВД, два золотих хрестика, спортивну сумку, комп'ютерну мишку, дитячий новорічний костюм, дві дитячих рації, радіо та матерчату баретку. Все викрадене він склав до спортивної сумки, покинув будинок та в подальшому викаденим розпорядився на власний розсуд. Розкаявся у вчиненому.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений не оспорює фактичних обставин справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом ОСОБА_6 та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в приміщення, вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочини. Обвинувачений не має місця реєстрації, раніше неодноразово судимий, не працевлаштований, вичинив кримінальне правопорушення через нетривалий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, враховуючи дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, а також думку потерпілої, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.
Цивільний позов, заявлений ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, на суму 6908 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн., суд вважає законним та таким, що підлягає задоволенню на підставі ч.4 ст.174 ЦПК України, у зв'язку з визнанням відповідачем позову.
Керуючись ст.ст.371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року), суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Термін відбуття покарання ОСОБА_6 відраховувати з моменту фактичного затримання, тобто з 23 квітня 2015 року.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 , до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 6908 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Речові докази по справі:
сумку спортивну синьо-чорного кольору, комп'ютерну мишку марки «А4ТЕСН» в корпусі сіро-коричневого кольору; шнур на кінцях якого розташовані різнокольорові штекери, шнур для підключення ДВД-приставки, дитячий новорічний костюм у вигляді «Ведмедика» коричневого кольору; дві дитячих рації зеленого кольору; радіо «Atlanfa» в корпусі коричневого кольору, матерчату барсетку темно синього кольору з написом «SPORT-bestfashion», мобільний телефон ZTE V 809 в корпусі чорного кольору, імеі № НОМЕР_2 , в якому знаходиться картка пам'яті об'ємом 32 Гб, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 , залишити в її розпорядженні;
специфікацію до договору 1 та договору 2 № 00013104 від 18.11.2014 р., долучені до матеріалів кримінального провадження, два сліди бурого кольору, чотири сліди папілярних узорів пальців рук, долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя