19 травня 2015 року м. Київ К/800/41058/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014
у справі № 816/1228/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області
про визнання дій неправомірними та стягнення суми,-
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо повернення позивачу надміру сплаченого податку на додану вартість у розмірі 142 150,00 грн. згідно ст. 43 Податкового кодексу України; стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами на користь НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору від 27.07.2004 № 35/809-СД про спільну інвестиційну діяльність - надміру сплачену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 142 150,00 грн.
Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до Державного бюджету України платіжним дорученням від 29.10.2010 № 569 була перерахована сума податку на додану вартість за вересень 2010 року в розмірі 1 156987,00 грн.
18.09.2013 позивач подав до ДПІ у м. Полтава уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2010 року, яким зменшено суму позитивного значення з податку на додану вартість на 142 150,00 грн.
У подальшому позивач направив на адресу ДПІ у м. Полтаві заяву від 20.09.2013 №09/04-6065 про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 142 150,00 грн.
23.09.2013 ДПІ у м. Полтава звернулася до позивача з листом про необхідність надання додаткових пояснень та документів з приводу поданої заяви, які були надані платником разом з листом від 20.09.2013 № 09/04-6065.
Листом від 20.12.2013 № 7945/16-01-15-02-20 контролюючий орган повідомив, що відповідно до пункту 20.5 наказу Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 19.11.2013 "Про індикативні показники доходів на листопад 2013 року", повернення надміру сплачених сум податкових зобов'язань за податками у сумі понад 50 000,00 грн. здійснюється за попереднім інформуванням Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 14.1.115. ст. 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Статтею 43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, зокрема помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України № 974/1597/499 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.
Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, право позивача на повернення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 142 150,00 грн. виникло на підставі сплачених сум з податку на додану вартість за вересень 2010 року та заяв про їх повернення, поданих 20.09.2013 та 29.11.2013, у зв'язку зі зменшенням по уточнюючому розрахунку від 18.09.2013 за вересень 2010 року на суму 142 150,00 грн., тобто, у межах встановленого законом строку.
Крім того, з облікової картки платника податку з податку на додану вартість та з податку на прибуток вбачається, що у позивача відсутній податковий борг та наявна переплата у необхідному розмірі.
З урахуванням наведеного, а також того, що податковий орган не довів обґрунтованість доводів щодо не повернення надмірно сплаченого позивачем до бюджету податку на додану вартість у розмірі 142 150,00 грн., суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в повному обсязі.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області - відхилити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний
Судді(підпис)І.В. Борисенко
(підпис)В.В. Кошіль