30 квітня 2015 року м. Київ К/9991/95193/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.09.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 у справі № 2а-0270/3226/11
за позовом Приватного акціонерного товариства "Калинівський машинобудівний завод"
до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У липні 2011 року Товариство звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції, у якому заявлено вимоги визнати приправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.01.2011 № 0000022301/0 та № 0000032301/0, якими позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток та з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірах 4 196 058,00 грн. та 81 461,00 грн. відповідно.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено, оспорювані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовані.
Не погодившись із судовими рішеннями, держаний податковий орган до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судове рішення апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким Товариству у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для прийняття оспорюваних позивачем податкових повідомлень-рішень були висновки, викладені у акті від 10.01.2011 про результати документальної невиїзної перевірки Товарситва щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Будтехнолюкс", ТОВ "Нафта-ХХІ" та ТОВ "НТЦ "Сінергія" за період з 01.01.2008 по 30.06.2010, про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 3 356 846,00 грн. та ПДВ в сумі 65169,00 грн. Такі висновки Державної податкової інспекції вмотивовано відсутністю відповідних документів про перевезення придбаного позивачем товару (металопрокату), у зв'язку з цим перевіряючим зроблено висновок про відсутність реальної поставки товару, що в свою чергу дає підстави стверджувати про нікчемність правочинів вчинених Товариством.
Розв'язуючи спір та задовольняючи позовні вимоги Товариства, суди у цій справі, з урахуванням досліджених доказів (на момент вчинення спірних правочинів контрагенти позивача мали спеціальну податкову та господарську правосуб'єктність; основновний вид діяльності Товариства - виробництво і монтаж машин та устаткування для перероблення сільгосппродуктів, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, будівництво будівель, електромонтажні роботи та газопровідні роботи; первинні документи (договори, за умова яких постачання металопрокату здійснювалося на умовах склад "ПОКУПЦЯ", специфікації, передбачені відповідними додатками до договорів, видаткові та податкові накладні, платіжні документи, картки складського обліку), що були надані позивачем на спростування доводів податкового органу про недостовірність даних податкового обліку Товариства та зібраних судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, та з посиланням на те, що відсутність товарно - транспортних накладних (ТТН) не є беззаперечним висновком, який би надавав підстави стверджувати про відсутність факту здійснення господарської операції, оскільки зазначені документи є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договорами поставки, встановили реальність відображених у податковому обліку господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.
Також суди зазначили, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним. Проте, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було.
Відповідно до наведеного та враховуючи приписи пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР та п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємства", згідно яких будь-які витрати мають бути здійснюваними саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями, та підтверджені відповідними первинними документами, наявність належно оформлених яких була встановлена судами, а також, що наявність або відсутність матеріально - технічної бази у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржених податкових повідомлень - рішень.
За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області відхилити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.09.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 у справі № 2а-0270/3226/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко