ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.05.2015Справа №910/9129/15
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
про відшкодування шкоди 8208,67 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8208,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ019447 від 18.05.2011 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки Опель д/н АЕ6079СН, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ21104 д/н АЕ4279АІ, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/1425675), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 порушено провадження по справі № 910/9129/15, розгляд справи призначено на 18.05.2015 та направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України.
17.04.2015 від Моторного (транспортного) страхового бюро України через відділ діловодства суду надійшла відповідь на запит.
Представник позивача в судове засідання 18.05.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено.
Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
З огляду на те, що ухвала суду була надіслана судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).
Також, в матеріалах справи міститься рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які свідчать про те, що відповідачем 20.04.2015 була отримана ухвала суду від 14.04.2015, у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про розгляд справи судом.
Оскільки відповідач не з'явився у судові засідання, не зважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 18.05.2015 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
18.05.2011 між ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та Філатовою А. М. укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ019447 (надалі - Договір), за яким був застрахований автомобіль Опель д/н АЕ6079СН.
Відповідно до довідки № 8990536 про дорожньо-транспортну пригоду станом на 12.04.2012 на вулиці Кремлівська, 6 в м. Кривий Ріг сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Опель д/н АЕ6079СН, під керуванням Богачев І. І. та автомобіля ВАЗ21104 д/н АЕ4279АІ, під керуванням Ужиловського О. М.
Згідно з постановою Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг № 413/4574/123 (3/413/1084/12) від 08.05.2012 Ужиловського О. М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д28/04/12 від 24.04.2012, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Опель д/н АЕ6079СН становить 7740,82 грн. Зазначена вартість розрахована з урахуванням зносу автомобіля.
Як вбачається з ремонтної калькуляції № Д38/04/12 від 24.04.2012 вартість ремонту автомобіля Опель д/н АЕ6079СН складає суму в розмірі 9258,55 грн.
Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № UA2012041200028/L01/01 від 15.05.2012 на суму 8208,67 грн.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 8208,67 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2433 від 16.04.2012.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 8208,67 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ21104 д/н АЕ4279АІ, встановлена у судовому порядку.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль ВАЗ21104 д/н АЕ4279АІ, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/1425675 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АВ/1425675) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. та франшиза 510,00 грн.
Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/1425675 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача звертався до відповідача із заявою № 1083/2012-12/ИР від 24.12.2013 про виплату страхового відшкодування в сумі 8208,67 грн.
Проте, відповідач відповіді на заяву не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Як було зазначено раніше, відповідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д28/04/12 від 24.04.2012, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Опель д/н АЕ6079СН становить 7740,82 грн.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 7230,82 грн. (7740,82 грн. - 510,00 грн. франшизи за Полісом № АВ/1425675).
Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А, ідентифікаційний код 20842474) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, 40; ідентифікаційний код 20782312) суму страхового відшкодування у розмірі 7230,82 (сім тисяч двісті тридцять гривень 82 коп.) та судовий збір у розмірі 1609,36 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 36 коп.)
3. Видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання
повного тексту рішення 21.05.2015
Суддя О.А. Грєхова