ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" квітня 2015 р. Справа № 809/1520/15
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду М.І.Кишинський розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 1213,44 грн.,
Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1213,44 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач по справі являється суб'єктом підприємницької діяльності та платником податків, і на даний час є боржником перед бюджетом, у якої станом на 26 березня 2015 року наявний податковий борг сумі 1213,44 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав викладених в позові підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи. Своїм правом подання заперечення на позовну заяву не скористався, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або про інші поважні причини неявки в судове засідання по розгляду даної адміністративної справи суду не надіслав. Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи вимоги даної процесуальної норми, суд вважав за належне розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідач по справі зареєстрована Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа та взята на облік у Долинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 129.1.1 статті 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Податковий борг-сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175. статті 14 Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на 26 березня 2015 року наявний податковий борг перед бюджетом в сумі 1213,44 грн., в тому числі пеня в сумі 11,04 грн. за платежем єдиний податок з фізичних осіб на даний час є узгодженим відповідно до ст.57 Податкового кодексу України, зокрема: ума єдиного податку (2 група), нарахована за період 11-12.2014 року по 243,6 грн. (щомісячне нарахування), загальна сума заборгованості становить 471,06 грн. зокрема: листопад 2014 року по 243,6 грн., залишок заборгованості становить 228,00 грн. грудень 2014 року по 243,60 грн. Сума єдиного податку (2 група), нарахована за період 01-03.2015 року по 243,6 грн. (щомісячне нарахування), загальна сума заборгованості становить 730,8 грн. зокрема 01-03.2015 року по 243,6 грн. (щомісячне нарахування).
Крім того, як встановлено судом, відповідачу на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надсилалось податкову вимогу форми «Ф» від 22 грудня 2014 року №2114-25.
Відповідно до п.291.3 ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Статтею 299 ПК України передбачено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Згідно ст.293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Підпунктом 56.11 статті 56 Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.3 статті 57 Кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-ршення.
Згідно пункту 20.1.18. статті 20 Кодексу передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Отже, відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України, статті 96 Земельного кодексу України, статей 16, 38, 57 Податкового кодексу України не виконала свого податкового обов'язку, а саме несвоєчасно сплачувала (погашала) свої податкові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та по земельному податку, які не підлягають оскарженню, при цьому допустивши заборгованість перед бюджетом, а сума в розмірі 1213,44 грн. згідно приписами пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача, який підлягає сплаті або стягненню в судовому порядку до державного бюджету. Несплачуючи податковий борг до бюджету, відповідач порушує вимоги Конституції України та Податкового кодексу України в яких передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 1213,44 грн., що підтверджується податковими деклараціями, зворотнім боком облікової картки платника податків та розрахунком заборгованості.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати податкового боргу в сумі 1213,44 грн. та не спростовано даний борг, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а сума в розмірі 1213,44 грн. стягненню в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Украни заборгованість в сумі 1213 (одна тисяча двісті тринадцять) гривень, 44 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 28.04.2015 року.