30 квітня 2015 року о 16 год. 15 хв.Справа № 808/1338/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
до Публічного акціонерного товариства "Український графіт"
про стягнення 56 611,51 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,
12 березня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом звернулося Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 56 611,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про пенсійне забезпечення" та зазначено, що відповідачем не відшкодовуються фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим у відповідача за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно утворилася заборгованість в розмірі 56 611,51 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але 22.04.2015 року надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та просить задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст. 41 КАС України суд під час розгляду адміністративної справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Отже, оскільки представник відповідача не прибув у судове засідання без поважних причин, а представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Як вбачається із матеріалів справи Публічне акціонерне товариство "Український графіт" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону № 400/97-ВР, а також платником страхових внесків відповідно до Закону № 1058-ІV, який повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Пунктом 1 статті 1 Закону № 400/97-ВР встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам Публічного акціонерного товариства "Укрграфіт" за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно по пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2, була призначена пенсія на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколами про призначення пенсії. Пільговий стаж зазначених вище пенсіонерів підтверджується наявними у матеріалах справи довідками відповідача, які уточнюють особливий характер роботи.
Згідно розрахунку позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених вищезазначеним пенсіонерам за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року становить 56 611, 51 грн.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17 лютого 2000 року норму що регулювала дане питання у статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачено статтею 2 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою у міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1).
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону.
Пункт 6.5 Інструкції № 21-1 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Матеріалами справи також встановлено, що УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на адресу ПАТ "Український графіт" надсилалися Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (відповідно до форми, затвердженої Додатком 7 до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду). Розрахунки відповідачем не оскаржені. Розмір виплачених пенсій з коштів Пенсійного фонду України також підтверджується Довідками щодо кожного пенсіонера.
При цьому, виходячи зі змісту Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначений Закон регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, та не звільняє підприємства, зазначені в ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", від відшкодування виплачених пільгових пенсій.
Крім того, суд зазначає, що відшкодуванню не підлягають витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на підставі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» лише за умов, якщо пенсіонери працювали на відповідних роботах до 01.01.1992 р., станом на цю дату набули права на отримання таких пенсій, та не продовжували працювати після 01.01.1992 р., а тому суд не приймає зазначені доводи відповідача.
Також є необґрунтованими заперечення відповідача проти відшкодування витрат на виплату доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з урахуванням надбавок та доплат, оскільки, як встановлено із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які направлялись відповідачу, до відшкодування визначена сума пенсій без надбавок, доплат та підвищення.
Судом також не приймаються посилання відповідача на те, що Пенсійним фондом з підприємства стягуються витрати не пропорційно стажу роботи, відпрацьованому пенсіонерами на підприємстві відповідача, оскільки матеріалами справи підтверджується, що Пенсійний фонд подає розрахунки на відшкодування фактичних витрат пропорційно стажу роботи на підприємстві.
За правилами частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
У відповідності до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до приписів пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 257, 263 КАС України, суд,
Позов позивача задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Український графіт" на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (на р/р 25601301001080, МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508396, банк Запорізьке обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України") заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно в розмірі 56 611, 51 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Нестеренко