20 травня 2015 року о 09 год. 20 хв.Справа № 808/1598/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.
представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
до Публічного акціонерного товариства "Український графіт", м. Запоріжжя
про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених напільгових умовах, -
24 березня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов позов від Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість у розмірі 83864,21 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон України №1058-ІV) та Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1992 №1788-ХІІ (далі - Закон України №1788-ХІІ), Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 27.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон України №400/97-ВР) та зазначено, що відповідачем порушуються вимоги вказаних законів, відповідно до яких усі підприємства незалежно від форм власності та господарювання, галузевої належності та виду діяльності повинні відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «б»-«з» ст.13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону №1788-ХІІ, наслідком чого стала заборгованість відповідача перед бюджетом Пенсійного фонду України. Відповідно до Розрахунку боргу загальна заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 у період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно становить 83864,21 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку вказаної суми, позивач просить стягнути 83864,21 грн. у судовому порядку.
Відповідач проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях від 14.04.2015 (вх.№15509).
В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що вимоги, щодо стягнення з ПАТ «Український графіт» суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Списку №2 в частині стягнення доплат, в тому числі за понаднормовий стаж, надбавок та підвищень, включених до наданих позивачем розрахунків за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно, не мають жодних правових підстав. Також відповідач вказує, що позивачем здійснюються розрахунки з відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах не пропорційно стажу роботи на всіх підприємствах, де працювали особи повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2. Крім того, на думку відповідача, позивач всупереч вимогам законодавства при розрахунку суми відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій необґрунтовано відніс витрати на виплату та доставку пенсій особам, які до 01.01.1992 працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці на ПАТ «Український графіт». Також відповідач вважає, що позивачем не додано документів, які б підтверджували правомірність нарахування зазначених в розрахунках сум, документів, якими б підтверджувався відпрацьований працівником стаж. Таким чином, на думку відповідача, позивачем не надано жодного належного доказу, яким би підтверджувався факт понесення позивачем витрат з виплати та доставки пенсій в заявленій в позові сумі, правомірність нарахування зазначених в розрахунках сум пенсій, відпрацьований працівниками стаж роботи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 18.05.2015 подав до суду заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 14.04.2015 подав до суду письмові додаткові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Публічне акціонерне товариство «Український графіт» (ідентифікаційний код 00196204) є юридичною особою, яка відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. «б» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на підставі пп. «б» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ призначені пільгові пенсії.
Зайнятість вищезазначених пенсіонерів у відповідача на роботах з особливо важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок відповідача по кожному з цих пенсіонерів.
Згідно із розрахунком боргу від 18.03.2015 №5365/02 та докладним розрахунком боргу (за кожним пенсіонером окремо) від 18.03.2015 №5366/02, відповідачем не відшкодуються УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України №1788-ХІІ за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно, та станом на 01.03.2015 сума витрат становить 83864,21 грн.
Отже, загальна сума боргу відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України №1788-ХІІ за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно складає 83864,21 грн.
Відповідачу надсилались повідомлення - Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, але сума заборгованості ПАТ «Український графіт» сплачена не була.
Враховуючи несплату суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Український графіт» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Суд звертає увагу, що Законом України №1058-ІV визначено принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
На момент набрання чинності Законом України №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ були врегульовані Законом України №400/97-ВР, відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Згідно ж з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України №1788-ХІІ.
Відповідно до ст. 3 Закону України №400/97-ВР збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Абзацем 3 пункту 1 статті 4 Закону України №400/97-ВР визначено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Відтак, відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України №1788-ХІІ.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України №1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Позивачем надано до суду Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій), які за спірний період направлялися відповідачу за його юридичною адресою.
Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону України №1058-IV та Інструкції.
Судом не приймаються доводи, викладені відповідачем у запереченнях на позов, щодо непідтвердженого розміру фактичних витрат та обґрунтованості розрахунку суми боргу, оскільки відповідачем не оскажувались дії УПФУ в Орджонікідзевському районі щодо нарахування та внесення у карту особового рахунку ПАТ «Український графіт» до компенсації фактичних витрат на виплату та доставку пенсії вказаним особам, призначеної на пільгових умовах, відповідно до п. «б»-«з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період їхньої роботи на ПАТ «Український графіт» ані в адміністративному, ані в судовому порядку, доказів протилежного суду надано не було.
З урахуванням викладених обставин та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем підтверджено наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно в сумі 83864,21 грн., яке виконано не було.
Стосовно посилання відповідача на непропорційний розподіл стажу роботи на підприємствах, суд зазначає, що відповідно до п.6.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових роботах.
Вищевказаними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується розмір (пропорційно до стажу роботи) суми до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.
Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списком №2. Також, судом досліджено протоколи та розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах.
Разом з цим, відповідач, заперечуючи проти позову не надав до суду будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених пенсіонерів.
Щодо відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст. 13 та ст. 100 Закону України №1788-ХІІ, особам, які мають відповідний стаж роботи до 01.01.1992, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 100 Закону України №1788-ХІІ, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Із змісту ст. 100 Закону України №1788-ХІІ випливає, що право на пенсію відповідно до вказаної статті має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 і після цієї дати не працювала на цих роботах. В свою чергу, особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України №1788-ХІІ.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 №1931-ХІІ, Закон України №1788-ХІІ введений в дію в повному обсязі з 1 квітня 1992.
Згідно з п. 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону № 1788-ХІІ застосовуються «Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах» і «Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах», затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 № 1173.
При цьому, згідно з п. 3 цього Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92.
Крім того, як зазначено у листі Пенсійного фонду України від 21.05.2003 №04/3846: «особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених списком №2, і на підприємстві проведена атестація робочих місць, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України №1788-ХІІ», а отже, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України №1788-ХІІ підлягають відшкодуванню у розмірі 100%.
Таким чином, з вище наведеного вбачається, що позивач діяв відповідно до чинного законодавства, оскільки в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ зазначені лише ті пенсіонери, пенсії яким призначено відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ. Доказів іншого позивач не надав.
Окрім цього, відповідно до п.2 ч.1 ст. 28 Закону України №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія підвищується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Отже, оскільки дане підвищення входить до загального розміру пенсії, яку фактично отримує пенсіонер і вона фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду, то відповідно до Інструкції №21-1 вона підлягає відшкодуванню відповідачем на рахунки Пенсійного фонду України у повному обсязі.
Крім того, з розрахунків фактичних витрат за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно вбачається, що визначаючи суму фактичних витрат, яка повинна бути сплачена відповідачем, позивач не враховував у складі цієї суми будь-яких інших доплат чи підвищень до пенсій, тому посилання відповідача на вчинення позивачем таких дій є необґрунтованим.
Згідно наведених норм чинного законодавства у відповідача наявний обов'язок відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України №1788-ХІІ.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 83864,21 грн. за період за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.
Отже, доводи відповідача не приймаються судом до уваги з підстав зазначених вище.
За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вище наведена позиція є тотожною із правовою позицією Верховного Суду України висловленою у постановах від 25.09.2012 по адміністративних справах №21-293а12 та №21-294а12.
Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову заперечив, проте доводи позивача не спростував, в обґрунтування своїх заперечень письмових доказів не надав.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20; код ЄДРПОУ 00196204; п/р 26004108618, МФО 313827, Банк: ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»; п/р 26008900301, МФО 313582, Банк: ПАТ «МетаБанк») заборгованість у розмірі 83864,21 грн. (вісімдесят три тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні 21 копійку) по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на рахунок управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя: 69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2 Б, ЄДРПОУ 20508396, р/р 25601301001080, МФО 313957, Банк: Філія ЗРУ ПАТ «Державний ощадний банк України».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Шара