22.10.2012
Справа № 2/0808/2354/2012
Про залишення позовної заяви без руху
22 жовтня 2012 року Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Смолка І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ПП “НИВА В.Ш.”, треті особи: Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання акту про проведення аукціону та свідоцтва про право власності на автомобіль недійсними,
ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з позовом до ПП “НИВА В.Ш.”, треті особи: Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання акту про проведення аукціону та свідоцтва про право власності на автомобіль недійсними.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 119 ЦПК України, відповідно до вимог якої, позивач повинен зазначити виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 3 Цивільно-процесуального кодексу України передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
В обґрунтування свого позову, позивач не зазначив які саме права, свободи та охоронювані законом інтереси порушені, якими діями їх порушено, та чому вирішення є неможливим без судового втручання. Із наданих документів не видно чим саме відповідачі порушують права позивача.
Також, у позовній заяві містяться вимоги позивача про виклик свідка та витребування доказів, які не можуть бути розглянуті у зазначеному вигляді, а саме вимоги: - викликати та допитати у якості свідка ОСОБА_4; - витребувати від ОСОБА_3 копію свідоцтва про право власності на автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску; - витребувати від Ленінського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області відмовний матеріал № 478(12) по “ЖРЗПЗ”№573.
Відповідно до змісту ст. ст. 133, 134 ЦПК України, єдиною підставою для забезпечення доказів є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви. Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”ставка судового збору за подання заяви про забезпечення доказів або позову становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України у заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.
Враховуючи викладене, прихожу до висновку, що позивачем не подана належним чином оформлена заява про забезпечення доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 134 ЦПК України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені ст. 121 ЦПК України.
Враховуючи вимоги, встановлені законом, позивачу необхідно зазначити у позові які саме його права, свободи та охоронювані законом інтереси порушені, якими діями відповідачів їх порушено, а також позивач повинен подати до суду окремо від позову заяву про забезпечення доказів, у якій повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.
Звертаю Вашу увагу на те, що при подачі уточненого позову та додаткових документів, позивач повинен виконати вимоги ст. 120 ЦПК України щодо надання копії уточненого позову та копій доданих до позову документів відповідно до кількості осіб, що приймають участь у справі.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-121 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
У такому вигляді позов не може бути прийнятий, оскільки за формою та змістом складений в неналежному обсязі, необхідному для правильного і своєчасного розгляду і вирішення справи у визначений законом строк, тому підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,
Позовну заяву залишити без руху, надав позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків по заяві. В разі невиконання в строк ухвали, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Смолка