10.09.2012
Справа №2/0808/2044/2012
Про залишення позовної заяви без руху
“10”вересня 2012 року Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Смолка І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з позовом, у якому просить:
1) Переоформлення гаражу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під № 17 гаражного кооперативу “Електровозник”, розташованого у м. Запоріжжі по вул. Залізничній, біля будинку, № 9, від 03.06.2011 року призначити недійсним, як не маючої ні яких законних підстав.
2) Викликати до суду у якості свідка, бухгалтера гаражного кооперативу “Електровозник”, ОСОБА_4 яка мешкає: АДРЕСА_1, з метою встановлення власника гаражу на даний період часу.
3) З метою забезпечення доказів по справі, витребувати з відповідача й провести огляд документів на спірний гараж та огляд цього гаражу.
4) Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на капітальний гараж під № 17, гаражного кооперативу “Електровозник”, розташованого у м. Запоріжжі по вул. Залізничній, біля будинку № 9, або на ? його частину.
5) Відстрочити оплату судового збору, до винесення судового рішення по справі, або розподілити його виплату між сторонами.
Відповідно до ст. 3 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вимога з приводу переоформлення гаражу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Крім того, відповідно до ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способом забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України до клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”ставка судового збору за подання заяви про забезпечення доказів або позову становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем ставляться вимоги про забезпечення доказів, шляхом допиту свідка ОСОБА_4, але судовий збір позивачем не сплачено.
Також, Законом України “Про судовий збір”передбачено сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову 0,1 розміру мінімальної заробітної плати. Позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, але судовий збір не сплачено.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів не видно хто є власником зазначеного гаражу. Можливо позивачу необхідно звертатися з позовом до гаражного кооперативу “Електровозник”. Також можливо, що гараж неприватизований і позивачу необхідно у встановленому законом порядку приватизувати гараж (що у судовому порядку не вирішується), а тому позивачу необхідно зазначити чи звертався він до відповідних органів з питанням приватизації гаражу, чи було йому в цьому відмовлено.
Справи позовного провадження характеризуються наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду.
Отже, передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав і обов'язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.
В обґрунтування свого позову, позивач не зазначила які саме права, свободи та охоронювані законом інтереси порушені, хто є порушником прав, і якими діями їх порушено, та чому вирішення є неможливим без судового втручання, оскільки відповідно до ст. 3 ЦПК України до суду можна звертатись за захистом свої прав, свобод і охоронюваних законом інтересів.
Позивач повинен зазначити хто не визнає його право власності, доказати, що з приводу визнання за ним права власності є спір. Тільки наявність спору щодо не визнання його право власності є підставою для звернення до суду з позовною вимогою про вирішення права власності у відповідності до ст. 3 ЦПК України.
Як вбачається з позову ОСОБА_1 просить суд визнати угоду про переоформлення гаражу укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсною, але саме угоду від 03.06.2011 суду не надає.
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 118-120 ЦПК України.
Враховуючи вимоги, встановлені законом, позивачу необхідно зазначити у позові обставини та докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме:
- позивачу необхідно зазначити у чому полягає спір;
- які права, свободи та інтереси позивача, внаслідок укладання відповідачами угоди про переоформлення гаражу, були порушені, та якими законами вони встановлені, враховуючи те, що позивач не є стороною в угоді, яку він просить визнати недійсною;
- обставини та зазначення доказів, якими обґрунтовуються посилання позивача про те, що укладена відповідачами угода про переоформлення гаражу є незаконною, які дії відповідачів порушують закон та який закон;
- докази того, що зазначений спірний гараж належав ОСОБА_2 на праві власності, та на підставі якого правовстановлюючого документа, тобто докази того, що відповідач мав право переоформлення гаражу на ОСОБА_3;
- докази реєстрації права власності ОСОБА_2 в ОП ЗМБТІ, оскільки за цивільним законодавством право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, відповідно до вимог якої, позивач повинен зазначити виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 119 ЦПК України заява повинна відповідати іншим вимогам, встановлених законом.
ОСОБА_1, зазначив, що гараж під № 17, гаражного кооперативу “Електровозник”, розташований у м. Запоріжжі по вул. Залізничній, біля будинку, № 9 був придбаний за час перебування у шлюбі з відповідачкою - ОСОБА_2, у 2003 році, за його кошти, а саме: за 1400 доларів США. ОСОБА_1 також зазначає, що на той момент курс НБУ становив 5,30 грн. за 1 долар, отже ціна позову складає 74.20 грн.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року “Про практику застосування судами законодавств, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок”під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості на час розгляду справи.
Позивач, відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, повинен надати суду довідку про дійсну (ринкову) вартість нерухомого майна, на яке він просить визнати за собою право власності.
Враховуючи викладене, позивачу, відповідно до дійсної вартості нерухомого майна, необхідно зазначити ціну позову, та сплатити судовий збір у розмірі 1% від загальної суми ціни позову, оскільки із 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України “Про судовий збір”від 8 липня 2011 року № 3674-VI, відповідно до вимог якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України “Про судовий Збір”, який набрав чинності з 01.11.2011 року ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (від 214,60 грн. до 3219 грн.).
Визначений позивачем розмір ціни позову 74,20 грн. є заниженими, та не відповідає дійсності, отже можливо сплачена сума судового збору у сумі 214,60 є нижчої від суми яку необхідно заплатити при поданні відповідного позову.
У зв'язку з тим, що у позові не вірно визначена його ціна, позивач, у повному обсязі не сплатив судовий збір, що є порушенням ч. 5 ст.119 ЦПК України.
Звертаю Вашу увагу на те, що при подачі уточненого позову та додаткових документів, позивач повинен виконати вимоги ст. 120 ЦПК України щодо надання копії уточненого позову та копій доданих до позову документів відповідно до кількості осіб, що приймають участь у справі.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
У такому вигляді заява не може бути прийнята, оскільки за формою складена в неналежному обсязі, необхідному для правильного і своєчасного розгляду і вирішення справи у визначений законом строк, тому підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, -
Позовну заяву залишити без руху, надав позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків по заяві. В разі невиконання ухвали позов буде вважатися неподаним.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Смолка