26.11.2012
Справа № 2/0808/2537/2012
Про залишення позовної заяви без руху
26 листопада 2012 року Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Смолка І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до КП “ВРЕЖО - 2”про визнання незаконними дій КП “ВРЕЖО - 2”щодо нарахування оплати за комунальні послуги, утримання будинку та прибудинкової території та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з позовом до КП “ВРЕЖО - 2”про визнання незаконними дій КП “ВРЕЖО - 2”щодо нарахування оплати за комунальні послуги, утримання будинку та прибудинкової території та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 119 ЦПК України, відповідно до вимог якої, позивач повинен зазначити виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до ст. 3 Цивільно-процесуального кодексу України передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги, оскільки їх неточність і неповнота не дозволяє правильно їх усвідомити та зрозуміти.
Позивач зазначає, що подана нею позовна заява це позов про визнання незаконними дій КП “ВРЕЖО - 2”щодо нарахування оплати за комунальні послуги, утримання будинку та прибудинкової території та відшкодування моральної шкоди. Але у прохальній частині позову, ОСОБА_1, просить лише про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.
Крім того, позивачу необхідно зазначити які саме права позивача були порушені, та якими конкретно нормами (статтями) закону вони передбачені.
Позивачем порушено вимогу ч. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме не в повному обсязі сплачено судовий збір.
З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України “Про судовий збір”від 8 липня 2011 року N 3674-VI, відповідно до якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (107,30 грн.), а за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (від 214,60 до 3219 грн.).
Таким чином, загальна сума судового збору, що підлягає сплаті при подачі зазначеного позову складає 321,90 грн., однак позивачем було сплачено лише 107,30 грн., а тому позивач повинен доплатити різницю, та надати суду квитанцію про сплату судового збору.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.
Відповідно до п. 4 Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями), у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань виходить позивач, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
ОСОБА_1 не зазначила з яких міркувань вона виходить визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 5 000 грн., та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
ОСОБА_1 зазначає, що працівниками КП “ВРЕЖО № - 2”було скоєно службовий злочин, який полягає у самовільному здійсненні оплати боргу по утриманню будинку і прибудинкової території у розмірі 327,26 грн. у квітні 2000 року за рахунок виділеної разової матеріальної допомоги, але жодного доказу який би підтвердив цю обставину не надано.
Також у позовній заяві міститься вимога позивача про витребування доказів, а саме вимога про витребування договору про надання послуг з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій, яка не може бути розглянуту у зазначеному вигляді.
Відповідно до змісту ст. ст. 133, 134 ЦПК України, єдиною підставою для забезпечення доказів є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви. Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”ставка судового збору за подання заяви про забезпечення доказів або позову становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України у заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.
Враховуючи викладене, прихожу до висновку, що позивачем не подана належним чином оформлена заява про забезпечення доказів. У відповідності до ч. 2 ст. 134 ЦПК України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені ст. 121 ЦПК України.
Додатково повідомляю, що відповідно до ст. 7 ЦПК України: 1. Цивільне судочинство здійснюється державною мовою. 2. Особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, у порядку, встановленому цим Кодексом, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України. 3. Судові документи складаються державною мовою.
Враховуючи вимоги, встановлені законом, позивачу необхідно:
- уточнити позовні вимоги; - зазначити у позові які саме його права, свободи та охоронювані законом інтереси порушені, якими діями відповідача їх порушено та якими конкретно нормами (статтями) закону вони передбачені; - надати суду обґрунтування необхідності стягнення моральної шкоди саме у розмірі 5000 гривень; - доплатити судовий збір у відповідності до Закону України “Про судовий збір”; - надати докази що підтверджують скоєння працівниками КП “ВРЕЖО № - 2”службового злочину, який полягає у самовільному здійсненні оплати боргу по утриманню будинку і прибудинкової території у розмірі 327,26 грн. у квітні 2000 року за рахунок виділеної разової матеріальної допомоги; - а також позивач повинен подати до суду окремо від позову заяву про забезпечення доказів, у якій повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.
Звертаю Вашу увагу на те, що при подачі уточненої позовної заяви та додаткових документів, зпозивач повинен виконати вимоги ст. 120 ЦПК України щодо надання копії уточненого позову та копій доданих до нього документів відповідно до кількості осіб, що приймають участь у справі.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
У такому вигляді заява не може бути прийнята, оскільки за формою складена в неналежному обсязі, необхідному для правильного і своєчасного розгляду і вирішення справи у визначений законом строк, тому підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,
Позовну заяву залишити без руху, надав позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків по заяві. В разі невиконання в строк ухвали, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Смолка