10.04.2015
Провадження №1-кп/331/26/15
ЄУН 331/789/14-к
10 квітня 2015 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, офіційно не працює, Зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:
1) 14.02.2013 року Жовтневим р/с м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 186 КК України, засуджений до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -
02 грудня 2013 року, приблизно о 18 годині 45 хвилин, ОСОБА_6 маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, знаходячись біля будинку №1 по вул.. Гоголя в м. Запоріжжя, відкрито із погрозою застосування насилля небезпечного для життя і здоров'я потерпілої ОСОБА_5 заволодів її майном.
Так, у вказаний час знаходячись біля буд. №1 по вул. Гоголя в м. Запоріжжя, ОСОБА_6 діючи згідно свого злочинного умислу, за допомогою ножа, який знаходився у нього у правій руці, шляхом погрози ОСОБА_5 застосуванням насилля, яке є небезпечним для життя і здоров'я, відкрито заволодів шкіряною жіночою сумкою темно коричневого кольору вартістю 150 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.
Будучи допитаним, у ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_6 свою вину не визнав, пояснив суду, що 02.12.2013 року він приблизно о 16-00 годині дня зустрівся із своєю співмешканкою ОСОБА_7 в районі ринку «Анголенко», в них був час до зустрічі автобуса з товаром, який необхідно було забрати, тому вони спочатку пішли на прогулянку, потім сходили на ринок поставили в одному із кіосків телефон на зарядку, тоді в них виникла сварка з ОСОБА_8 на побутовому ґрунті, до них підходили охоронці з ринку просили вести себе спокійніше, потім вони направилися на зупинку автобуса, по дорозі зупинилися поправити їхню торгову палатку, яку зірвало вітром, тоді і зустріли свого вантажника із дружиною, потім пішли до автобуса і забрали товар, потім знову посварилися з ОСОБА_8 і розійшлися з нею, вона пішла до тітки, а він пішов додому, по дорозі його зупинили працівники міліції, які його затримали, додатково зазначив, що потерпілу ОСОБА_5 він ніколи не бачив, жодного ножа в нього при собі того дня не було, поранення на руці отримав за кілька днів до подій, які відбулися 02.12.2013 року.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 вини в інкримінованому йому злочині, його винність і причетність до скоєння вказаного злочинного діяння, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні, наступними доказами.
Будучи допитаною, у ході судового розгляду, потерпіла ОСОБА_5 , пояснила суду, що 02 грудня 2013 року до 15 години перебувала на практиці, на ПАТ «Мотор Січ», потім до 18 години з подружками прогулювалася спочатку в парку «Дубовий гай», потім в районі площі Свободи, потім вона сіла в тролейбус і поїхала додому, піднявшись через підземний перехід з зупинки транспорту «Анголенко» повернула на вул. Гоголя, о 18 годині 43 хвилини зателефонувала матері повідомила, що вже підходить додому, в цей час помітила, що заду дуже швидко йде чоловік, вона поклала телефон до кишені, в цей час чоловік, схопив її ззаду, закрив рукою рот, завалившись вагою тіла повалив її на землю, на мить він прибрав руку вона помітила, що у нього в правій руці ніж, скориставшись моментом вона вибила ніж, вкусила його за праву руку, перевернулася на спину, і добре роздивилася його обличчя, в цей час поруч проходила жінка, яка закричала: «не чіпай дівчину», чоловік зірвавши сумку, втік у напрямку буд. АДРЕСА_2 . Вона якнайшвидше побігла додому, де повідомивши батька про те, що трапилося разом з ним пішли до райвідділу міліції, працівники якого взяли її з собою, і негайно на службовому автомобілі почали пошуки вказаного чоловіка, затримали його на тій же вулиці, додатково зазначила, що добре роздивилася нападника і чітко вказує на ОСОБА_6 .
Будучи допитаною, у ході судового розгляду, свідок ОСОБА_9 , пояснила суду, що 02 грудня 2013 року вона зустрічала товар з ОСОБА_10 , разом з чоловіком, зателефонувавши водію автобуса, він повідомив, що приїде приблизно о сьомій годині вечора, приблизно о 18-40 год. вона вийшла з дому направилась до автобусу чоловік йшов за нею з візком, автобус приїхав приблизно о 19-00, хвилин десять водій розвантажував товар, після його одержання, повертаючись, побачили на ринку, що на їхній палатці вітром зірвало плівку, чоловік зупинився і почав поправляти цю палатку, вона теж зупинилася поряд і чекала його приблизно 2-3 хвилини, в цей час чула голоси ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які доносилися з їхньої торгової палатки, яка знаходиться по сусідству приблизно в десяти метрах.
Будучи допитаним, у ході судового розгляду, свідок ОСОБА_13 , пояснив суду, що 02 грудня 2013 року вони з дружиною повинні були зустріти товар із ОСОБА_10 , автобус приїжджає приблизно з 18-00 до 19-00 год. зупиняється біля магазину «Океан», дружина вийшла на кілька хвилин раніше за нього, він взяв візок і направився за нею, точного часу він не пам'ятає, коли йшов до автобусу побачив, що вітром зірвало плівку на їхній торговій палатці, вирішив, що коли буде повертатися поправить її, після отримання товару повертаючись зупинився і став поправляти палатку, в цей момент він бачив, як біля сусідньої палатки поправляли свою палатку ОСОБА_14 і ОСОБА_15 .
Будучи допитаною, у ході судового розгляду, свідок ОСОБА_16 , пояснила суду, що є співмешканкою ОСОБА_6 , 02.12.2013 року приблизно о 16 год. зустрілася з ОСОБА_6 в районі ринку «Анголенко», там вони придбали в аптеці «Благодать» лікарський знеболюючий препарат «Налбуфін» і два шприці, препарат вжили потім шляхом ін'єкції, потім в одному із кіосків поставили телефон на зарядку, чекали поки він зарядиться, в них з ОСОБА_17 протягом вечору постійно виникали сварки, ОСОБА_18 кілька разів її вдарив, на них звернули увагу охоронці з ринку, які вимагали щоб вони йшли розбиратися в інше місце, потім забрали телефон і пішли зустрічати товар, підіймаючись по «стометровці» звернули увагу, що їхню торгову палатку зірвало вітром, тому вони зупинилися і ОСОБА_18 почав поправляти її, в цей же час зустріли свого вантажника ОСОБА_19 з дружиною, вона подивилась на годинник на якому було 18-59 год., так як у неї годинник спішить на 10 хвилин вони направились до автобуса, який повинен був приїхати приблизно о сьомій годині, зустрівши товар вони розійшлись, чітко вказує на те що з 18-00 до 19-00 год. ОСОБА_6 весь час перебував з нею, у ОСОБА_6 того дня був монтажний ніж, який він перед тим як йти до автобуса залишив у пакеті в палатці.
Окрім цього, вина ОСОБА_6 підтверджується дослідженими в судовому засіданні, наступними доказами:
- протоколом огляду речі від 02.12.2013 року, згідно якого жіноче пальто сірого кольору, складене у полімерний пакет і опечатаний паперовою биркою;
- протоколом огляду речі від 02.12.2013 року, згідно якого ніж переданий потерпілою ОСОБА_5 , складений у полімерний пакет і опечатаний паперовою биркою;
- протоколом пред'явлення особи до впізнання від 02.12.2013 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_6 , як особу яка вчинила розбійний напад відносно неї;
- висновком експерта № 288 від 04.12.2013 року, відповідно до якого на поверхні ножа, що був наданий потерпілою ОСОБА_5 , наявний один слід папілярного узору пальця руки розмірами 19x15 мм., слід папілярного узору пальця руки розмірами 19x15 мм непридатний для ідентифікації за ним особи;
- висновком експерта № 310 від 30.12.2013 року, відповідно до якого на наданому для дослідження пальто потерпілої ОСОБА_5 виявлені чисельні сторонні текстильні волокна - нашарування придатні для ідентифікаційних досліджень, на даній для дослідження куртці ОСОБА_6 виявлені чисельні сторонні текстильні волокна - нашарування придатні для ідентифікаційних досліджень, серед виявлених на пальто потерпілої ОСОБА_5 текстильних волокон, схожих з тими, що входять до складу за волокном тканин куртки ОСОБА_6 не виявлено, серед виявлених на куртці ОСОБА_6 текстильних волокон, виявлено двадцять вісім волокон вовни чорного кольору, які складають загальну родову належність з волокнами, які входять до складу за волокном тканини пальто потерпілої ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду від 04.12.2013 року, згідно якого в магазині «Фараон» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського 29, вилучено ДВД - диск із записом з камер спостереження за період з 18-30 год. до 19-10 год. 02.12.2013 року, який підтверджує отримання ОСОБА_6 товару вже після 19-00 год.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.11.2014 року задоволено клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 і відповідно до положень ч. 3 ст. 333 КПК України слідчому підрозділу СВ Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області доручено встановити фактичне місце перебування ОСОБА_6 в момент скоєного відносно ОСОБА_5 правопорушення.
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.02.2015 року, вилучено інформацію на електронному носії та друкованому вигляді щодо деталізації вхідних та вихідних з'єднань, текстових повідомлень з відображенням нульових дзвінків терміналів стільникового звязку та абонентських номерів, а також часом виходу з мережі звязку абонента мобільного звязку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_1 ;
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.02.2015 року, вилучено інформацію на електронному носії та друкованому вигляді щодо деталізації вхідних та вихідних з'єднань, текстових повідомлень з відображенням нульових дзвінків терміналів стільникового звязку та абонентських номерів, а також часом виходу з мережі звязку абонента мобільного звязку ПрАТ «МТС» № НОМЕР_2 , із зазначенням ІМЕІ терміналів та місця знаходження детрансляційних антен, у зоні покриття яких виходили абоненти 2 грудня 2013 року з 17-00 год. до 20-00 год. включно, яка перебуває у володінні ПрАТ «МТС» розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова 22/1;
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.02.2015 року, вилучено інформацію на електронному носії та друкованому вигляді щодо деталізації вхідних та вихідних з'єднань, текстових повідомлень з відображенням нульових дзвінків терміналів стільникового звязку та абонентських номерів, а також часом виходу з мережі звязку абонента мобільного звязку ПрАТ «МТС» № НОМЕР_3 , із зазначенням ІМЕІ терміналів та місця знаходження детрансляційних антен, у зоні покриття яких виходили абоненти 2 грудня 2013 року з 17-00 год. до 20-00 год. включно, яка перебуває у володінні ПрАТ «МТС» розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова 22/1.
Вислухавши захисника обвинуваченого, який не надав суду жодних доказів того, що ОСОБА_6 в момент скоєння злочину перебував в іншому місці.
В той же час роздруківка деталізації вхідних та вихідних з'єднань мобільного номеру потерпілої ОСОБА_5 повністю підтверджує її показання в частині часу здійснення дзвінків та її місцезнаходження.
При цьому доводи обвинуваченого ОСОБА_6 в обґрунтування своєї позиції по справі, суд розцінює як реалізацію наданого йому права на захист та намагання понести більш м'яке покарання, оскільки доказів на підтвердження його версії подій судом не встановлено, крім того, показання його цивільної дружини ОСОБА_16 суд розцінює як намагання допомогти своєму чоловіку уникнути відповідальності за злочин у вчинені якого він обвинувачується, у зв'язку із чим відноситься до них критично та не бере до уваги при ухваленні вироку. Такий висновок суду ґрунтується на аналізі досліджених доказів, які як у своїй сукупності, так і кожний окремо підтверджують правильність висновків суду щодо фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого, викладених у вироку.
Оцінюючи та аналізуючи докази, дослідженні в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вони достовірні, припустимі, доповнюють один одного, не суперечать за змістом свого викладення та безпосередньо вказують на причетність обвинуваченого до вчинення вказаного кримінального правопорушення та повністю підтверджують вину ОСОБА_6 у вчиненому.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи (розбій).
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Обвинувачений ОСОБА_6 має судимість, яка не знята та не погашена у встановленому законом порядку, вчинив тяжкий злочин в період іспитового строку, має постійне місце проживання, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило, офіційно не працевлаштований, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , відношення самого обвинуваченого до вчиненого, беручи до уваги думку потерпілої ОСОБА_5 , яка просить суд призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і за цих обставин вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікується його діяння у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_6 не відбув покарання за попереднім вироком. Призначаючи остаточну міру покарання обвинуваченому суд керується правилами ст. 71 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.03.2015 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Цивільний позов заявлений в ході досудового слідства потерпілою ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальної шкоди в сумі 150 гривень, підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки був повністю доведений дослідженими доказами у судовому засіданні.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати не підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки експертизи проводилися державною установою.
Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю злочинів, частково приєднати не відбуту частину покарання призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2013 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований відносно засудженого ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 обчислювати з 25 березня 2015 року.
Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_5 задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 150 гривень.
Речові докази:
- ніж і змив з рукоятки ножа, передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 12013080020003381 від 30.01.2014 року - знищити
- пальто сірого кольору, яке передане на відповідальне зберігання ОСОБА_5 залишити за належністю;
- куртку, яка передана на відповідальне зберігання ОСОБА_6 залишити за належністю;
- ДВД - диск, долучений до матеріалів кримінального провадження залишити у матеріалах протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1