№ 308/11153/14-ц
(заочне)
23.12.2014 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді - Бенца К.К.
при секретарі - Вайда Я.П.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області в особі Реєстраційної служби - Мага Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа - приватний нотаріус УМНО Куліков Михайло Віталійович та Ужгородське міськрайонне управління юстиції Закарпатської області в особі Реєстраційної служби про визначення часток у праві спільної сумісної власності, визнання реєстрації права власності, -
ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа - приватний нотаріус УМНО Куліков Михайло Віталійович та Ужгородське міськрайонне управління юстиції Закарпатської області в особі Реєстраційної служби про визначення часток у праві спільної сумісної власності , визнання реєстрації права власності. Мотивуючи свої позовні вимоги, позивачі вказують на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 03.10.2006 року, виданого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, позивачам на праві спільної сумісної власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Дане свідоцтво зареєстроване в Ужгородському міському БТІ, під реєстраційним номером НОМЕР_1, що доводиться витягом про реєстрацію від 22.11.2006 року. Однак реєстрація права власності під реєстраційним номером НОМЕР_1 була здійснена з помилкою, а саме, реєстратором помилково вказана літера будинку «г», замість літери «д», що також підтверджується листом - відповідь Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» від 16.09.2013 року № 310 про те, що на території м. Ужгорода зареєстрований багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 в якому позивачам належить квартира НОМЕР_2 загальною площею 83,40 кв.м. (рішення виконкому Ужгородської міської ради № 259 від 03.10.2006 року).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року один із співвласників квартири - ОСОБА_7 помер. Для оформлення спадкових прав, вони звернулися до нотаріальної контори, однак їм було відмовлено, так як в Свідоцтві про право власності на квартиру не визначено часток у спільному сумісному майні.
З посиланням на викладене та норми ст. ст. 15,16,372 ЦК України, п. 224 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій", також на те, що розмір часток у праві приватної спільної сумісної власності не визначено, тому просять суд визначити розмір часток у праві спільної сумісної власності квартири в АДРЕСА_1 в рівних долях (частках) та частка кожного складає по 1/5 частині; визначити, що частка померлого ОСОБА_7 в праві спільної сумісної власності на квартиру №12 за адресою: АДРЕСА_1 «д» становила 1/5 частки ; визнати, що реєстрація права власності на житлову квартиру під реєстраційним номером НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та помилковим зазначенням літери «г», кв. НОМЕР_2 повинна бути проведена з зазначенням адреси АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнила позовні вимоги викладені у п.3 прохальної частини позовної заяви просила суд визнати, що реєстрація права власності на житлову квартиру під реєстраційним номером НОМЕР_1, була проведена на житлову квартиру що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з помилковим зазначенням літери "Г", в решті частини позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові.
Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, надіслали на адресу суду заяву в якій просять розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримують, а також заяву про уточнення позовних вимог викладених у п.3 прохальної частини позовної заяви.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи , заяв про розгляд справи за їх відсутності та письмових заперечень до суду не надходило, тому суд згідно ч.4 ст.169 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Третя особа - приватний нотаріус УМНО Куліков Михайло Віталійович в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.
Представник третьої особи Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області в особі Реєстраційної служби - Мага Т.В. в судовому засіданні не заперечила проти задоволення уточнених позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, пояснення представника третьої особи Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області в особі Реєстраційної служби - Мага Т.В., вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Судом встановлено, що квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 03.10.2006 року, виданого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради./а.с.4/
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12603646 від 22.11.2006 року квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.10.2006 року, виданого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради ./а.с.5/
Як встановлено судом, 07.03.2012 року помер ОСОБА_7, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ № 135621 від 12.03.2012 року , копія якого приєднана до матеріалів справи /а.с.8/
Відповідно до листа КП «Архітектурно-планувального бюро» від 16.09.2013 року № 310 на території м. Ужгорода зареєстрований багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 в якому позивачам належить квартира НОМЕР_2 загальною площею 83,40 кв.м. (рішення виконкому Ужгородської міської ради № 259 від 03.10.2006 року)./а.с.6/
Судом встановлено, що згідно технічного паспорту на квартиру, що знаходиться у власності ОСОБА_3, квартираНОМЕР_2 знаходиться у житловому будинку АДРЕСА_1 в м. Ужгороді./а.с.7/
Правовідносини між сторонами по справі є цивільноправовими та урегульовані нормами спадкового права, зокрема спадкуванням за законом, а також нормами ЦК України щодо спільної власності.
Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до вимог ст. 370 ЦК України - співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Позивачі, заявляючи вимогу про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру , посилаються на рівність часток.
Визначаючись щодо цих позовних вимог, суд враховує положення вказаних вище норм законодавства про рівність часток, а також ту обставину, що ніяких домовленостей про розмір часток між співвласниками не було, жодних доказів щодо цього суду не надано, а також те, що часта померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду, а не визначення часток не дає можливості оформити спадкові права та в повній мірі розпоряджатися своїм правом власності на вказане майно.
Відповідно до вимог п. 224 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише після виділення частки померлого у майні.
Тому, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визначення розміру часток померлого ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі по 1/5кожному підлягає задоволенню. При цьому, суд враховує, роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в п. 3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013р., де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1226 ЦК України - частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах; крім того, суб'єкт права спільної сумісної власності наділений правом заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до визначення та виділу в натурі.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачі є належними позивачами, які не можуть юридично закріпити своє право на спадщину без попереднього визначення розміру часток в спадковому майні.
Згідно ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивачів шляхом визначення часток у праві спільної сумісної власності на спадкове майно з метою можливості надалі реалізації ними права спадкування за законом.
Крім того , суд вважає , що належними та допустимими доказами в судовому засіданні доведено факт, що реєстрація права власності на житлову квартиру під реєстраційним номером НОМЕР_1, була проведена на житлову квартиру , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з помилковим зазначенням літери "Г", а тому і в цій частині уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення.
З урахуванням всіх обставин справи, а також те, що відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно вимог ст. 10 ЦПК України, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про те, що уточнені позовні вимоги як обґрунтовані підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 16, 368, 370, 372, 1226 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226 , 294 ЦПК України, суд, -
Уточнену позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа - приватний нотаріус УМНО Куліков Михайло Віталійович та Ужгородське міськрайонне управління юстиції Закарпатської області в особі Реєстраційної служби про визначення часток у праві спільної сумісної власності , визнання реєстрації права власності - задовольнити.
Визначити, що частка ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 є рівними і складають по 1/5 частині (частка кожного).
Визнати, що реєстрація права власності під реєстраційним номером НОМЕР_1 проведена на житлову квартиру НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 "д" з помилковим зазначенням літери «г».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца