ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.05.2015Справа №910/18/15-г
За позовомПублічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс"
доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"
провизнання недійсним іпотечного договору від 30.05.2008 та про зняття заборони на відчуження майнових прав
Головуючий суддя Смирнова Ю.М.
Судді: Бондарчук В.В.
Марченко О.В.
Представники сторін: не з'явились
Публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про визнання недійсним іпотечного договору від 30.05.2008, який укладений між ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" та АКБ "Київ" реєстровий номер 1564 та за яким забезпечувалося належне виконання ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", як іпотекодавцем вимог АКБ "Київ", як іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з договору № 45/07 від 14.06.2007 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, усіх змін та доповнень до нього, в тому числі додаткових угод № 1 від 26.06.2007, № 2 від 12.07.2007, № 3 від 20.10.2007, № 4 від 22.12.2007, № 5 від 21.12.2007, № 6 від 10.01.2008, № 7 від 25.01.2008, № 8 від 22.12.2008, № 9 від 14.03.2008, № 10 від 28.03.2008, № 11 від 09.04.2008, № 12 від 30.04.2008, № 13 від 08.05.2008, з яким іпотекодавець - ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" отримав кредит у сумі 42000000,00 грн., 1000000,00 доларів США та 1000000,00 євро, із сплатою 17% по гривневому залишку та 12,5% річних по залишку в доларах США та євро, терміном повернення по 28.10.2008 включно та про зняття заборони відчуження зазначених в договорі майнових прав на квартири: № 1 (один) загальною площею 66,80 кв.м, жил. пл. 14,10 кв.м, третій поверх секція 1, № 2 (два) загальною площею 96,80 кв.м, жил. пл. 45,90 кв.м, третій поверх секція 1, № 6 (шість) загальною площею 130,50 кв.м жил. пл. 70,00 кв.м, третій поверх секція 2, № 8 (вісім) загальною площею 98,30 кв.м жил. пл. 45,90 кв.м, четвертий поверх, секція 1, № 11 (одинадцять) загальною площею 49,30 кв.м, жил. пл. 13,20 кв.м, четвертий поверх, секція 1, № 12 (дванадцять) загальною площею 130,40 кв.м, жил. пл. 70,00 кв.м, четвертий поверх, секція 2, у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі (на перетині) вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в Печерському районі м. Києва, що належать ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", та виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження майна іпотекою.
Позовні вимоги мотивовано тим, що під час укладення договору іпотеки були порушені положення ст. 5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції Закону, чинній на час укладання спірного договору), оскільки поняття "іпотека майнових прав" і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у вказаному Закону були відсутні, а майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки.
Також позивач зазначає, що голова правління ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" не мав повноважень щодо підписання іпотечного договору, оскільки оспорюваний договір погодила спостережна рада, а не загальні збори товариства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/18/15-г та призначено розгляд справи на 12.02.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2015, за клопотанням представників сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд продовжив строк розгляду спору у справі № 910/18/15-г на 15 днів.
В судовому засіданні 12.02.2013 було оголошено перерву до 10.03.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 розгляд справи №910/18/15-г вирішено здійснювати колегіально у складі трьох суддів.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.02.2015 для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Смирнова Ю.М. (головуючий), Бондарчук В.В., Марченко О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 колегією суддів прийнято до провадження справу № 910/18/15-г, розгляд якої призначено на 09.04.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, неподанням витребуваних судом доказів, необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 12.05.2015.
08.05.2015 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд у випадку задоволення позову, на підставі ст. 1057-1 Цивільного кодексу України, накласти арешт на майнові права на квартири: № 2 (два) загальною площею 96,80 кв.м, жил. пл. 45,90 кв.м, третій поверх секція 1, № 6 (шість) загальною площею 130,50 кв.м жил. пл. 70,00 кв.м, третій поверх секція 2, № 8 (вісім) загальною площею 98,30 кв.м жил. пл. 45,90 кв.м, четвертий поверх, секція 1, № 12 (дванадцять) загальною площею 130,40 кв.м, жил. пл. 70,00 кв.м, четвертий поверх, секція 2, у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі (перетині) вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в Печерському районі м. Києва.
Крім цього, 08.05.2015 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій останній просить суд застосувати позовну давність до вимог Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" і у зв'язку з її спливом відмовити позивачу в позові.
Представники сторін в судове засідання 12.05.2015 не з'явились, позивач витребуваних судом документів, зокрема: договір №315 від 12.09.2003 участі в будівництві житлового будинку з усіма додатками та додатковими угодами до нього (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи), протоколи засідань Спостережної ради, протоколи Правління та рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", посилання на які містяться у спірному договорі та додаткових угодах до нього, суду не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
В попередніх судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримував, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 12.05.2015 не з'явився, відзиву на позов та витребувані судом документи не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, зокрема відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0103031264506.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, суд вважає, що неявка у судове засідання 12.05.2015 представників сторін не є перешкодою для розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 12.05.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -
30.05.2008 між Акціонерним комерційним банком "Київ" (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Укртранс" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. та зареєстрований за № 1564 (далі - іпотечний договір). В подальшому, назву іпотекодержателя було змінено на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ", а іпотекодавця на Публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс".
Пунктом 1.1. іпотечного договору визначено, що за договором забезпечується належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають з договору № 45/07 від 14.06.2007 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, усіх змін та доповнень до нього, в тому числі додаткових угод № 1 від 26.06.2007, № 2 від 12.07.2007, № 3 від 20.10.2007, № 4 від 22.12.2007, № 5 від 21.12.2007, № 6 від 10.01.2008, № 7 від 25.01.2008, № 8 від 22.12.2008, № 9 від 14.03.2008, № 10 від 28.03.2008, № 11 від 09.04.2008, № 12 від 30.04.2008, № 13 від 08.05.2008, за яким іпотекодавець - ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", отримав кредит у сумі 42000000,00 грн., 1600000,00 доларів США та 1000000,00 євро, із сплатою 17% по гривневому залишку та 12,5% річних по залишку в доларах США та євро, терміном повернення по 28.10.2008 включно.
Відповідно до пункту 1.3. іпотечного договору, предметом іпотеки є майнові права на квартири: № 1 (один) загальною площею 66,80 кв.м, жил. пл. 14,10 кв.м, третій поверх секція 1, № 2 (два) загальною площею 96,80 кв.м, жил. пл. 45,90 кв.м, третій поверх секція 1, № 6 (шість) загальною площею 130,50 кв.м жил. пл. 70,00 кв.м, третій поверх секція 2, № 8 (вісім) загальною площею 98,30 кв.м жил. пл. 45,90 кв.м, четвертий поверх, секція 1, № 11 (одинадцять) загальною площею 49,30 кв.м, жил. пл. 13,20 кв.м, четвертий поверх, секція 1, № 12 (дванадцять) загальною площею 130,40 кв.м, жил. пл. 70,00 кв.м, четвертий поверх, секція 2, у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі (на перетині) вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в Печерському районі м. Києва.
Пунктом 1.4. іпотечного договору визначено, що майнові права, які передаються в іпотеку за договором, належать іпотекодавцю на підставі договору № 315 участі в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем на розі вулиць Димитрова та А. Барбюса у Печерському районі м. Києва від 12 вересня 2003 року, укладеного між Печерською районною у м. Києві адміністрацією та КП "Печерськ-Інівест", додатку № 2 до договору № 315, договору підряду № 20р на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем на розі вулиць Димитрова та А. Барбюса у Печерському районі м. Києва, укладеного 27.04.2006 між КП "Печерськ-Інівест", Відкритим акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Укртранс", "Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України".
В подальшому, а саме 05.11.2008, 28.11.2008, 23.08.2012 сторони укладали договори про внесення змін до іпотечного договору від 30.05.2008, згідно з якими зокрема змінювався розмір кредиту, який забезпечений договором іпотеки, з переліку квартир, майнові права на які є предметом іпотеки за цим договором було вилучено майнові права на квартиру № 1 (один) загальною площею 66,80 кв.м, жил. пл. 14,10 кв.м, третій поверх секція 1, у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі (на перетині) вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в Печерському районі м. Києва та в заміну передано майнові права на квартиру №9, загальною площею 155,60 кв.м., жил.пл. 81,00 кв.м. четвертий поверх секції один у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі (на перетині) вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в Печерському районі м. Києва, а крім цього, були вилучені майнові права на квартиру під № 11 (одинадцять) загальною площею 49,30 кв.м, жил. пл. 13,20 кв.м, четвертий поверх, секція 1, у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі (на перетині) вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в Печерському районі м. Києва.
Від імені позивача вищеназваний договір та додаткові угоди до нього були підписані Головою правління Туранським К.М. В договорі та додаткових угодах до нього вказано, що голова правління діє на підставі статуту, протоколів №21 засідання спостережної ради ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» від 24.01.2006, №4 від 17.12.2007, №66 від 03.11.2008, №21 від 24.01.2006, протоколу правління №53 від 23.04.2008, та рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», оформленого протоколом №19 від 05.04.2012. Вищевказані протоколи спостережної ради, протоколи правління та рішення загальних зборів позивача були витребувані судом у позивача ухвалою суду від 09.04.2015, проте вимог суду позивач не виконав, витребуваних протоколів не надав.
За приписом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Позивач зазначає, що під час укладення договору іпотеки 30.05.2008 були порушені вимоги ст. 5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент укладення договору), оскільки поняття "іпотека майнових прав" і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у вказаному Закону були відсутні, а майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки. У зв'язку з цим на думку позивача, вказаний іпотечний договір укладений з порушенням чинного на момент його укладання законодавства та підлягає визнанню недійсним.
За змістом частин 1, 3 ст. 575 та ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Статтями 1, 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору іпотеки) передбачено, що застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом. Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї, як на окремий об'єкт нерухомості.
Водночас поняття "іпотека майнових прав" і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі були відсутні, і ст. 5 Закону України "Про іпотеку" не визначала майнові права як предмет іпотеки.
Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки лише Законом України від 25.12.2008 № 800-VІ "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України "Про іпотеку".
Тому під час укладення спірного іпотечного договору майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки згідно чинної на той час редакції ст. 5 Закону України "Про іпотеку", яка не містила визначення предмета іпотеки майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України №6-8цс13 від 17.04.2013, № 6-168цс12 від 30.01.2013.
Відповідачем було заявлено про застосування строку позовної давності до позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс", у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
До позовних вимог позивача про визнання недійсним укладеного 30.05.2008 договору іпотеки, відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено позовну давність тривалістю у 3 роки.
Частинами 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
При цьому, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил ст. 261 Цивільного кодексу України.
За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки порушення сторонами вимог ст. 5 Закону України "Про іпотеку" було допущено саме в момент укладення спірного договору іпотеки, і саме в цей момент позивач повинен був знати про те, що в силу положень зазначеного Закону майнові права на об'єкт незавершеного будівництва не могли бути предметом іпотеки, то Господарський суд міста Києва прийшов до висновку, що строк позовної давності позивачем пропущено.
Така ж правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України №915/1437/13 від 08.10.2014.
Згідно ст. 203 ч. 2 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою (ч. 1 ст. 241 зазначеного Кодексу).
Позивач стверджує, що голова правління ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" не мав повноважень щодо підписання іпотечного договору, оскільки оспорюваний договір погодила спостережна рада, а не загальні збори товариства.
Однак, такі твердження позивача суд визнає безпідставним, оскільки в договорі про внесення змін від 23.08.2012 до спірного договору прямо вказано, що голова правління діяв на підставі рішення загальних зборів акціонерів позивача, що свідчить про фактичне затвердження спірного договору вищим органом позивача.
За таких обставин, а також враховуючи, що доводи позивача про перевищення повноважень посадовою особою позивача при підписанні спірного договору не знайшли документального та нормативного підтвердження, в позові позивача до відповідача про визнання недійсним договору іпотеки та додаткових угод до нього слід відмовити.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав). До повноважень органу державної реєстрації прав належить: 1) проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляти у їх реєстрації; 2) забезпечувати ведення Державного реєстру прав; 3) надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечувати облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Оскільки позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про зняття заборони відчуження зазначених в іпотечному договорі майнових прав на квартири та виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження майна іпотекою є похідними від вимог про визнання іпотечного договору та додаткових угод до нього недійсними, у задоволенні яких відмовлено, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги стосовно зняття заборони відчуження також задоволенню не підлягають.
Щодо заяви відповідача про накладення арешту на майнові права на квартири: № 2 (два) загальною площею 96,80 кв.м, жил. пл. 45,90 кв.м, третій поверх секція 1, № 6 (шість) загальною площею 130,50 кв.м жил. пл. 70,00 кв.м, третій поверх секція 2, № 8 (вісім) загальною площею 98,30 кв.м жил. пл. 45,90 кв.м, четвертий поверх, секція 1, № 12 (дванадцять) загальною площею 130,40 кв.м, жил. пл. 70,00 кв.м, четвертий поверх, секція 2, у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі (перетині) вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в Печерському районі м. Києва суд відзначає таке.
Статтею 1057-1 Цивільного кодексу України визначено, що визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача про визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору від 30.05.2008, усіх змін та доповнень до нього, з усіма додатками та змінами до нього залишені судом без задоволення, підстави накладати арешт на майнові права на квартири: № 2 (два) загальною площею 96,80 кв.м, жил. пл. 45,90 кв.м, третій поверх секція 1, № 6 (шість) загальною площею 130,50 кв.м жил. пл. 70,00 кв.м, третій поверх секція 2, № 8 (вісім) загальною площею 98,30 кв.м жил. пл. 45,90 кв.м, четвертий поверх, секція 1, № 12 (дванадцять) загальною площею 130,40 кв.м, жил. пл. 70,00 кв.м, четвертий поверх, секція 2, у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі (перетині) вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в Печерському районі м. Києва в порядку, передбаченому ст. 1057-1 Цивільного кодексу України, відсутні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 18.05.2015.
Судді Ю.М.Смирнова (головуючий)
В.В.Бондарчук
О.В.Марченко