ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19 травня 2015 р. Справа № 909/308/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України", вул.Б.Хмельницького,6,м.Київ,01001;
до відповідача: Комунального підприємства "Водотеплосервіс",
вул.Окружна, 8, м.Калуш, Калуський район,
Івано-Франківська область,77300;
про: стягнення 704 436,57грн., з яких: 263 649,16грн. - пеня, 292 701,30грн. - штраф, 82 653,13грн. - 3% річних, 65 432,97грн. - інфляційні втрати.
За участі представників сторін:
від позивача: не з"явились;
від відповідача:Корнага Н.Т.-начальник юридичного відділу,(довіреність №43 від 20.01.15р.).
Позивач - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - КП "Водотеплосервіс" 704 436,57грн., з яких: 263 649,16грн. - пеня, 292 701,30грн. - штраф, 65 432,97грн. - інфляційні втрати, 82 653,13грн. - 3% річних.
В судових засіданнях 08.04.15р., 23.04.15р. оголошувались перерви до 23.04.15р., до 19.05.15р.
Представник позивача, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про оголошення перерви, а.с.64). Позовні вимоги, позивач, виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому на:
- порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про закупівлю природного газу №20-юр-БО від 08.02.12р., а саме, несвоєчасне здійснення розрахунків за поставлений позивачем, по актах приймання - передачі від 29.02.12р. за лютий 2012р., від 31.03.12р. за березень 2012р., від 30.04.12р. за квітень 2012р., від 30.11.12р. за жовтень 2012р., від 30.11.12р. за листопад 2012р., від 31.12.12р. за грудень 2012р., природний газ в обсязі 1213,222 тис. куб.м., на загальну суму 5 159 318,47грн.;
- п. 7.3. Договору та положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, за порушення строків оплати поставленого природно газу, у відповідача в наявності зобов"язання сплатити позивачу 263 649,16грн. - пені, 292 701,30грн. - штрафу, 65 432,97грн. - інфляційних втрат, 82 653,13грн. - 3% річних;
- приписи ст.ст. 525, 526, 599, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Представник відповідача, в судовому засіданні, позовні вимоги визнав в повному обсязі. Разом з тим, просить суд, взяти до уваги повноту та добровільність виконання відповідачем своїх договірних зобов"язань зі сплати коштів за поставлений природний газ в сумі 5 159 318,47грн. та врахувати вкрай важке фінансове становище КП "Водотеплосервіс" (згідно довідки КП "Водотеплосервіс" №560/1 від 07.05.15р., заборгованість споживачів послуг з теплопостачання - населення м.Калуш складає 4 884 502,21грн., згідно звіту про фінансові результати КП "Водотеплосервіс" за січень - грудень 2014р., збиток підприємства становить 78 479,00грн., згідно звіту про фінансові результати КП "Водотеплосервіс" за січень - березень 2015р., збиток підприємства становить 72 526,00грн.) а також той факт, що Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" є єдиним у м.Калуш суб"єктом відносин у сфері водопостачання, теплопостачання та водовідведення, яке має проводити гарантоване першочергове забезпечення питною водою, теплом та відкачуванням господарсько-побутових стоків споживачів (фізичних та юридичних осіб), а примусове стягнення з відповідача вищевказаних нарахувань призведе до катастрофічного фінансового становища і як наслідок неможливість здійснення господарської діяльності підприємства, що є прямим порушенням Законів України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та реальною загрозою забезпечення м.Калуша водопостачанням, теплопостачанням та водовідведенням. У зв"язку з чим, відповідач просить суд, зменшити на 50% розмір нарахованих позивачем пені, штрафу та при винесенні рішення у справі, розстрочити його виконання терміном на 24 місяці (відзив на позов №404 від 01.04.15р., доповнення до відзиву №570 від 13.05.15р.). Однак, в судовому засіданні, представник відповідача, на розстрочення виконання рішення не наполягав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець/позивач) та КП "Водотеплосервіс" (Покупець/відповідач) укладено Договір про закупівлю природного газу №20-юр-БО від 08.02.12р.
Згідно п. 1.1. Договору, Продавець зобов"язується поставити Покупцю імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а Покупець зобов"язується прийняти і оплатити природний газ. Газ, що постачається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб"єктів господарювання.
Додатковою угодою №1 від 27.06.12р. до Договору, встановлено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 884,74грн., крім того, ПДВ 20% - 776,96грн., всього 4 661,74грн.
Приймання - передача газу, поставленого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газорозподільним підприємством та Покупцем з урахуванням планового обсягу поставки, наданого Продавцем (п.2.2. Додатку №1 до Договору).
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Дослідженням обставин справи судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача, природний газ, в обсязі 1213,222 тис. куб.м., на загальну суму 5 159 318,47грн. Даний факт підтверджують належним чином оформлені підписані та скріплені печатками сторін акти - приймання передачі природного газу від 29.02.12р., спожитий у лютому 2012р., від 31.03.12р., спожитий у березні 2012р., від 30.04.12р., спожитий у квітні 2012р., від 30.11.12р., спожитий у жовтні 2012р., від 30.11.12р., спожитий у листопаді 2012р., від 31.12.12р., спожитий у грудні 2012р. (а.с.21-26).
Як вбачається з виписки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" по операціях з КП "Водотеплосервіс" в період з 01.02.12р. по 31.01.15р. (а.с.27-30), відповідачем в повному обсязі здійснено розрахунок за поставлений природний газ в сумі 5 159 318,47грн., проте з порушенням строку проведення оплати, обумовленого п.4.1. Договору (не заперечується самим відповідачем в судовому засіданні).
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про застосування до відповідача відповідальності, обумовленої п.7.3. Договору про закупівлю природного газу №20-юр-БО від 08.02.12р., у вигляді пені в сумі 263 649,16грн., штрафу в сумі 292 701,30грн. та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме, 82 653,13грн. - 3% річних, 65 432,97грн. - інфляційних втрат.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Договір про закупівлю природного газу №20-юр-БО від 08.11.12р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Нормою ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.
Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно п. 7.3. Договору, у разі порушення Покупцем умов п.4.1. Договору Покупець зобов"язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Враховуючи вище зазначені правові норми та п. 7.3. Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 263 649,16грн. - пені, 292 701,30грн. - штрафу, 65 432,97грн. - інфляційних втрат, 82 653,13грн. - 3% річних, за період вказаний позивачем у розрахунку (а.с.8-11), який перевірено судом та визнано арифметично вірними.
Разом з тим, норми п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, надають право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічне положення міститься і в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.
Врахувавши ступінь вини відповідача у виникненні спору, причини неналежного виконання зобов"язання, факт добровільного виконання відповідачем своїх зобов"язань зі сплати коштів за поставлений позивачем природний газ, матеріальні інтереси обох сторін, особливість виробничо-господарського характеру діяльності відповідача - Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" є єдиним у м.Калуш суб"єктом відносин у сфері водопостачання, теплопостачання та водовідведення, яке має проводити гарантоване першочергове забезпечення питною водою, теплом та відкачуванням господарсько-побутових стоків споживачів (фізичних та юридичних осіб, в т.ч. стратегічно важливих підприємств міста), важке фінансове становище КП "Водотеплосервіс" (згідно довідки КП "Водотеплосервіс" №560/1 від 07.05.15р., заборгованість споживачів послуг з теплопостачання - населення м.Калуш складає 4 884 502,21грн., згідно звіту про фінансові результати КП "Водотеплосервіс" за січень - грудень 2014р., збиток підприємства становить 78 479,00грн., згідно звіту про фінансові результати КП "Водотеплосервіс" за січень - березень 2015р., збиток підприємства становить 72 526,00грн.) а також, зважаючи на те, що розмір нарахованих позивачем пені та штрафу є надмірно великим і сплата неустойки зачепить не лише майнові інтереси відповідача, а й інтереси споживачів, зокрема, щодо задоволення суспільних та особистих потреб населення, підприємств, установ та організацій з централізованого водо-, теплопостачання, водовідведення, підігріву води, та те, що порушення відповідачем зобов"язання не потягло за собою збитків для позивача, суд вважає за можливе, зменшити на 50% розмір нарахованої позивачем неустойки та стягнути з відповідача 131 824,58грн. - пені, 146 350,65грн. - штрафу.
Що стосується клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні.
Приписи п. 6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, надають право господарському суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому, слід враховувати правила ст.121 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких, господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою у виняткових випадках, залежно від обставин справи, зокрема, розстрочити виконання рішення. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалась судом (п.7.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.12р. із змінами та доповненнями).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, на основі вище викладеного, стягненню в судовому порядку підлягає пеня в сумі 131 824,58грн., штраф в сумі 146 350,65грн., інфляційні втрати в сумі 65 432,97грн., 3% річних в сумі 82 653,13грн. В частині стягнення пені в сумі 131 824,58грн., штрафу в сумі 146 350,65грн. - відмовити.
Судові витрати, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача. При цьому, судом взято до уваги п.4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13р., згідно якого, у разі коли господарський суд на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов"язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 233 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 -85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до відповідача КП "Водотеплосервіс" про стягнення 704 436,57грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул. Окружна, 8, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300 (ідентифікаційний код 32364207) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул.Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001 (ідентифікаційний код 20077720) 131 824,58грн. (сто тридцять одну тисячу вісімсот двадцять чотири грн. 58 коп.) - пені, 146 350,65грн. (сто сорок шість тисяч триста п"ятдесят грн. 65коп.) - штрафу, 82 653,13грн. (вісімдесят дві тисячі шістсот п"ятдесят три грн. 13коп. ) - 3% річних, 65 432,97грн. (шістдесят п"ять тисяч чотириста тридцять дві грн. 97коп.)- інфляційних втрат,
14 088,73грн. (чотирнадцять тисяч вісімдесят вісім грн. 73коп.) - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул. Окружна, 8, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300 (ідентифікаційний код 32364207) 131 824,58грн. (сто тридцять одну тисячу вісімсот двадцять чотири грн. 58 коп.) - пені, 146 350,65грн. (сто сорок шість тисяч триста п"ятдесят грн. 65коп.) - штрафу - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.05.15р.
Суддя С.Кобецька