номер провадження справи 1/20/15
14.05.2015 Справа № 908/1721/15-г
позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВА САНТЕ АНІМАЛЬ УКРАЇНА" (04080, м. Київ, вул. В Хвойки, буд. 18/14, корп. 1, оф. 301-3033; адреса для листування: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 20-А, оф.43 ТОВ "ЛЕКСФОР")
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АРТЕМ-АГРО" (83086, м. Донецьк, вул. Кобозева, буд. 12)
про стягнення 166 935 грн. 23 грн.
Суддя Немченко О.І.
Представники сторін:
від позивача - Сьомочкіна Є.М. довіреність б/н від 30.01.2015 року;
від відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВА САНТЕ АНІМАЛЬ УКРАЇНА" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, 3% річних за договором поставки № 62/13 від 02.01.2013 року у сумі 166 935 грн. 23 коп.. з яких: сума основної заборгованості - 119 184 грн. 26 коп., пеня - 12 499 грн. 66 коп., сума інфляційних втрат - 31 273 грн., 3 % річних - 3 977 грн. 36 коп. з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АРТЕМ-АГРО".
Позов заявлено на підставі ст. 526,625 Цивільного кодексу України, ст. 1,193,265 Господарського кодексу України.
17.03.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 21.04.2015 р., про що сторони були повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Як встановлено судом, місцем реєстрації відповідача є 83086, м. Донецьк, вул. Кобозева, буд. 12.
Відповідно до листа Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 20.01.2015 року № 04-16-83, УДППЗ "Укрпошта" не приймає до пересилання поштові відправлення у м. Донецьк, про що судом був складений відповідний акт. Суд неодноразово намагався повідомити відповідача про порушення провадження у справі шляхом телефонного зв'язку, але зв'язок не вдалося встановити. Враховуючи безрезультатні спроби повідомити усіма можливими способами відповідача про доту та час судового засідання, судом розміщена копія ухвали від 17.03.2015 року на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) (у розділі "Новини та події суду").
Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ від 01.12.2014 № 01-06/2052/14 Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО" П. 6. Учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов. Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис. Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 110 ГПК.
Представник позивача у судовому засіданні 21.04.2015 р. в повному обсязі підтримала позовні вимоги.
Враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання та неподання витребуваних доказів відповідачем та позивачем, для встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та правильного вирішення господарського спору, відповідно до ст.. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 14.05.2015 на 09 год.50 хв.
24.04.2015 р. від відповідача електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом клопотання відповідача не було задоволено, оскільки розгляд справи вже було відкладено на 14.05.2015 р., а двомісячний строк розгляду справи закінчується 18 травня 2015 р.
12.05.2015 р. від позивача надійшли письмові пояснення, здійснені перерахунки заявлених до стягнення сум та відповідні докази на підтвердження позовних вимог.
Крім того, позивачем було надано клопотання, яке було задоволено судом, про залучення до матеріалів справи доказів відправки відповідачу позовної заяви та уточнення до неї, акту звірки на електронну адресу, та зазначено, що повідомлень про неотримання цього електронного відправлення та відповіді на нього позивачем від відповідача не отримувалось.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги (з урахуванням здійсненого перерахунку заявлених до стягнення сум) та просив суд стягнути з відповідача на його користь суму основної заборгованості - 119 184 грн. 26 коп., пені - 11 674 грн. 01 коп., суму інфляційних втрат - 28 792 грн. 01 коп. грн., 3 % річних - 4 030 грн. 94 коп. з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АРТЕМ-АГРО". Зазначені уточнення були подані позивачем, у зв'язку із перерахунком заявлених до стягнення сум, на вимогу суду.
Судом також було здійснено всіх можливих заходів повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.
Як свідчать матеріали справи, відповідач був обізнаний із позовними матеріалами та ухвалами суду.
Неявка представника відповідача в судове засідання, належним чином повідомленого про розгляд справи, не перешкоджає вирішенню цього спору.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
По закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
02 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕВА САНТЕ АНІМАЛЬ УКРАЇНА» (продавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМ-АГРО» (покупцем, відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 62/13 (надалі - договір).
За умовами п. 1.1. договору продавець зобов'язався поставляти (передавати відповідачу у власність) ветеринарні препарати, вакцини та інші препарати захисту тварин та птахів (далі за текстом - товар) на умовах згідно із переліком та у кількості, визначених відповідно до умов даного договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість у кількості, по найменуванню і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що товар за даним договором поставляється партіями, партією товару вважається товар, визначений в одній видатковій накладній.
Згідно п. 2.2. договору, покупець зобов'язувався оплатити товар, визначений у видатковій накладній, в повному обсязі протягом 30 днів з моменту отримання партії товару. Моментом отримання партії товару є підписання видаткової накладної.
Розділом 5 договору сторони передбачили відповідальність сторін, у т.ч. у вигляді пені за порушення строків оплати, строк позовної давності за якою - 3 роки.
Договір підписаний з боку обох сторін та скріплений печатками підприємств.
Відповідно до умов договору, у 2013-2014 роках позивач поставляв відповідачу товар, за який останній розрахувався несвоєчасно та не у повному обсязі.
Заборгованість в розмірі 119 184 грн. 26 коп. відповідачем залишилась не сплаченою.
Стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в сумі 119 184 грн. 26 коп., пені в розмірі 11 674 грн. 01 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 28 792 грн. 01 коп. грн. та 3 % річних в сумі 4 030 грн. 94 коп. (згідно письмових пояснень та уточнених розрахунків до позову) було предметом судового розгляду у цій справі.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, на підставі наступного:
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, правовідносини сторін було врегульовано договором поставки № 62/13 від 02.01.2013 р.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору поставки, позивачем протягом 2013-2014 років поставлявся товар партіями, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, які містяться в матеріалах справи. На оплату товару виписувались рахунки-фактури, які також містяться в матеріалах справи.
Відповідачем отриманий від позивача товар оплачувався несвоєчасно та не у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем прострочена основна заборгованість в розмірі 119 184 грн. 26 коп.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.
Сума основного боргу відповідача перед позивачем в розмірі 119 184 грн. 26 коп. станом на день подання позову та розгляду справи в суді розрахована вірно, у відповідності до умов договору та видаткових накладних і банківських виписок.
При цьому, суд бере до уваги пояснення позивача щодо технічної помилки у номері договору, вказаному у призначенні платежу у банківських виписках.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 119 184 грн. 26 коп. основного боргу та задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Правомірними суд вважає і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11 674 грн. 01 коп. пені (згідно наведеного розрахунку позивача).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строку оплати вартості товару, останній зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості товару за кожен день прострочення платежу. Строк позовної давності по цьому пункту договору складає три роки.
З урахуванням здійсненого судом перерахунку сум пені, за допомогою ІПС «Законодавство», враховуючи умови договору та норми чинного законодавства, а також правила розрахунку відповідних сум, суд вважає правомірно заявленими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 11 674 грн. 01 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням здійсненого судом перерахунку сум інфляційних втрат та 3% річних, за допомогою ІПС «Законодавство», з урахуванням рекомендацій Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, а також правила розрахунку відповідних сум, беручи до уваги умови договору щодо оплати, та дати часткової оплати, суму простроченого боргу, що існував протягом розрахункового періоду, дати виникнення заборгованості та зазначену позивачем дату закінчення нарахування відповідних сум, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 28 792 грн. 01 коп., а 3% річних - в сумі 4 028 грн. 93 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 119 184 грн. 26 коп. основного боргу, 11 674 грн. 01 коп. пені, 28 792 грн. 01 коп. інфляційних втрат та 4 028 грн. 93 коп. 3% річних. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення суми 3% річних суд відмовляє, у зв'язку із безпідставним заявленням до стягнення.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір відноситься на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 22,33, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АРТЕМ-АГРО" (83086, м. Донецьк, вул. Кобозева, буд. 12, поштова адреса: 85107, Донецька область, Костянтинівський район, с. Бересток, вул. Докучаєва,1, код ЄДРПОУ 33257251, з рахунків, встановлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВА САНТЕ АНІМАЛЬ УКРАЇНА" (04080, м. Київ, вул. В Хвойки, буд. 18/14, корп. 1, оф. 301-303; адреса для листування: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 20-А, оф. 43, код ЄДРПОУ 34293400, на рахунки, встановлені державним виконавцем під час виконання судового рішення) 119 184 (сто дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 26 коп. основного боргу, 11 674 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 01 коп. пені, 28 792 (двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 4 028 (чотири тисячі двадцять вісім) грн. 93 коп. 3% річних та 3 273 (три тисячі двісті сімдесят три) грн. 58 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення оформлено і підписано « 19» травня 2015 р.
Суддя О.І. Немченко