19.05.15р. Справа № 904/2950/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр радіоекологічного моніторингу", м.Жовті Води
до Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання Жовтоводської міської ради", м. Жовті Води
про стягнення 26 114,24 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Завалєй Я.О.
Представники:
від позивача: Сіменцова М.О., представник за довіреністю № 7 від 18.05.15р.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр радіоекологічного моніторингу" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання Жовтоводської міської ради" (далі-відповідач) про стягнення 26 114,24 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 25-12 від 07.05.12р., в частині розрахунків за виконані роботи.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.15р. порушено провадження справу № 904/2950/15, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 19.05.15р.
19.05.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.
В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Але 19.05.15р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з участю повноважного представника відповідача в іншому судовому засіданні, яке відбудеться у Апеляційному суду Дніпропетровської області 19.05.15р. о 11:40 год.
Повноважний представник позивача заперечував щодо відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки повноважний представник відповідача мав змогу з'явитися у дане судове засідання, яке призначено на 10:45 год.
Дослідивши подане клопотання та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, оскільки:
По-перше, копію ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.15р. про порушення провадження у справі відповідач отримав 10.04.15р., тобто за 38 днів до початку розгляду справи по суті в судовому засіданні, яке призначено на 19.05.15р. Крім того, відповідачем не надано суду жодних обґрунтованих пояснень щодо причини невиконання вимог ухвали суду від 06.04.15р. Таким чином, суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для надання суду відзиву на позов та інших витребуваних судом документів.
По-друге, відповідач відповідно до норм чинного законодавства не обмежений у виборі осіб, які будуть здійснювати його представництво в господарському суді.
По-третє, судове засідання у Апеляційному суду Дніпропетровської області призначено на 19.05.15р. о 11:40 год., а судове засідання у господарському суду Дніпропетровської області на 19.05.15р. о 10:45 год. Враховуючи на незначну відстань між судами, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача мав змогу спочатку прийняти участь у судовому засіданні господарського суду Дніпропетровської області, а потім у судовому засіданні Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач неналежним чином користується своїми процесуальними правами, не виявляє взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони та не вживає заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Викладене є підставою для розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи.
У судовому засіданні 19.05.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -
07.05.12р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 25-12 (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання «Обстеження та надання оцінки щодо технічного стану жилих будинків № 2, 2а по вул. Базарна та доцільності проведення капітального ремонту».
Як зазначено у п. 3.1. Договору, роботи за п. 1.1 виконуються протягом 1 місяця після підписання договору та надання відповідачем вихідних даних.
Відповідно до п. 4.1. Договору, загальна вартість робіт по договору згідно з протоколом узгодження договірної ціни складає 18 362,32 грн., в т.ч. ПДВ 3 060,39 грн.
Згідно з п. 4.2. Договору за виконану роботу на підставі акту здачі-приймання робот відповідач перераховує кошти на розрахунковий рахунок позивача.
Договір вступає в силу з дня підписання та дійсний до 30.12.12р. (п. 5.1. Договору).
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що пролонгація договору можлива після взаємної згоди сторін.
Як зазначає позивач, визначені Договором зобов'язання по обстеженню та наданню оцінки щодо технічного стану жилих будинків були ним повністю виконані, що підтверджується Актом № Д-25-12 від 29.03.13р., відповідно до якого виконані роботи були прийняті відповідачем без зауважень та заперечень. Проте зобов'язання щодо оплати роботи відповідачем після прийняття виконаних робіт не були виконані.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем 09.12.14р. було направлено на адресу відповідача претензію з вих. № П-02-01/220 від 08.12.14р. про погашення заборгованості у сумі 18362,32 грн.
Листом від 09.01.15р. відповідач надав відповідь на вищезазначену претензію, відповідно до якої останній повідомив позивача про те, що питання щодо оплати виконаних робіт буде поставлено перед УЖКГ, так як за виконані роботи оплата буде здійснена переможцем торгів після проведення аукціону з продажу вказаних житлових будинків.
Станом на 31.03.15р. заборгованість за виконані роботи відповідачем оплачена не була, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.
За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України були нараховані інфляційні втрати у розмірі 6 647,16 грн. та 3% річних у розмірі 1104,76 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи у розмірі 18 362,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 647,16 грн., 3% річних у розмірі 1 104,76 грн., а всього 26 114,24 грн.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із положенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов Договору, відповідачем господарському суду надано не було.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови укладеного між сторонами Договору та обставини справи, господарський суд вважає за вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 18 362,32 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 6647,16 грн. та 3% річних у розмірі 1 104,76 грн., розрахунок яких господарським судом був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання Жовтоводської міської ради" (52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Першотравнева, буд. 22, код ЄДРПОУ 20202467, р/р 26006710610103 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр радіоекологічного моніторингу" (52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40, корп. 4, код ЄДРПОУ 31943763, р/р 26006060095290 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) заборгованість за виконані роботи у розмірі 18 362,32 грн. (вісімнадцять тисяч триста шістдесят дві грн. 32 коп.), інфляційні втрати у розмірі 6 647,16 грн. (шість тисяч шістсот сорок сім грн. 16 коп.), 3% річних у розмірі 1 104,76 грн. (одна тисяча сто чотири грн. 76 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20.05.15р.
Суддя Н.Е. Петренко