14.05.15р. Справа № 904/2260/15
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості в сумі 11 975, 90 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення суми збитків в порядку регресу у розмірі 11 975, 90 грн.
Позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.
Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про отримання представником відповідача ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи до 14.05.15 р. (а.с. 73).
Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Справа, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. розглядається за наявними в ній матеріалами.
14.05.15 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
18.02.13 р. між Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „АХА Страхування" (Позивач) та гр. Кузнєцовим К.Г. укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 36968Га/13дп, за яким ПАТ „Страхова компанія „АХА Страхування" було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу марки „Mitsubishi", державний номер АЕ 2554 ЕС.
Із залученої до матеріалів справи довідки ВДАІ вбачається, що 14.05.13 р. в м. Дніпропетровську на пр. Гагаріна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки „Mitsubishi", державний номер АЕ 2554 ЕС, під керуванням Кузнєцова Г.Е. та автомобіля марки „ВАЗ", державний номер АЕ7896НА, під керуванням Мерінець М.Ю.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу завдано матеріальних збитків.
Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2013 р., Мерінець М.Ю. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України, в зв'язку з чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
19.02.14 р. Страхувальником було подано до ПАТ „Страхова компанія „АХА страхування" заяву про виплату страхового відшкодування.
03.07.13 року був складений Акт огляду пошкодженого транспортного засобу автомобіля „Mitsubishi", державний номер АЕ 2554 ЕС.
На підставі страхових актів № 1.001.13.06081/VESKО19319 від 30.05.13 р. та № 1.001.12.06081/VESKJ6983 від 11.03.13 р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 12 485, 90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 35 317 від 31.05.13 р., № 95 200 від 12.03.14 р. (а.с. 42, 47).
Відповідно до витягу з електронної бази МТСБУ, копія якого залучена до матеріалів справи, полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ4615611, передбачено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну у розмірі 50 000 грн.
Згідно зазначеного вище витягу, франшиза складає 510 грн.
Звертаючись із позовом, позивач просить відшкодувати збитки в сумі 11 975, 90 грн.
Позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
У відповідності з Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 р., відповідно до якого Відповідач отримав поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності, об'єктом страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, спричинену третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відшкодуванню страховою організацією підлягає пряма шкода, спричинена третій особі під час руху транспортного засобу, коли має місце причинний зв'язок між рухом транспортного засобу і спричиненою шкодою.
Відповідно п. 9. статті 7 Закону України "Про страхування" страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є обов'язковим видом страхування, зобов'язуючим власника транспортного засобу в обов'язковому порядку застрахувати свою цивільну відповідальність, а страховика - в обов'язковому порядку відшкодувати пряму шкоду, спричинену страхувальником третій особі.
У відповідності з вищезазначеними нормами закону, особою, зобов'язаною відшкодувати спричинену шкоду замість страхувальника є страховик, який видав такому страхувальнику поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст. 6 Закону).
Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За ч.22.1 ст. 22 Закону України від 1 липня 2004 року №1961-ІV „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-ІV) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоровю, майну третьої особи.
Згідно з ч.9.2 ст. 9 Закону №1961-ІV обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 тис. 500 грн. на одного потерпілого.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
Отже, уклавши договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик (Відповідач) взяв на себе обв'язок з відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом страхувальника життю, здоровю та майну третіх осіб.
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду. Зокрема, зобов'язує сторони виконати певні дії, витребувати від них документи, відомості, вимоги необхідні для вирішення спору.
Згідно з частиною 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Так, ухвалою про порушення провадження у справі від 18.03.15 р., господарський суд не визнав явку повноважних представників відповідача в судове засідання обов'язковою, проте, зобов'язав останнього подати суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно в п. 9 ухвали від 18.03.15 р. суд повідомив сторін, що відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Відповідач до дати слухання справи (14.04.15 р. та 14.05.15 р.) витребуваних судом документів не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, із якого вбачається, що підприємством відповідача 30.03.15 р. та 23.04.15 р. отримано ухвали господарського суду Дніпропетровської області про порушення провадження у справі та про відкладення.
Крім того, про належне повідомлення відповідача свідчить відповідна відмітка про ознайомлення останнім з матеріалами справи (а.с. 69).
Незважаючи на те, що з дня отримання відповідачем ухвали суду про порушення провадження та призначення до розгляду справи (30.03.15 р. та 23.04.15 р.), у останнього було достатньо часу для підготовки та надіслання на вимогу суду обґрунтованого відзиву, а також на те, що неявка представника відповідача не перешкоджала йому надати до суду витребувані документи, вимоги ухвали виконані не були, як і не було повідомлено поважних причин їх невиконання.
Зазначена вище бездіяльність відповідача, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами, у зв'язку з чим , відповідно до п.5 статті 83 ГПК України з останнього належить до стягнення штраф в сумі 1700 грн.
Керуючись ст.ст. 993, 1194 Цивільного кодексу України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України "Про страхування", ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, кім. 307, код ЄДРПОУ 21870998) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" (04073, м. Київ, вул. Іллінська, 8, р/р 26503253730300 в АКІБ „УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 20474912) 11 975 (одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять гривень) 90 коп. страхового відшкодування, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, кім. 307, код ЄДРПОУ 21870998) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22030001 ) 1 700 грн. (одна тисяча сімсот гривень) штрафу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено: 19.05.15 р.
Суддя І.Ф. Мельниченко