14.05.15р. Справа № 904/2471/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Промтехобладнання", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ в особі філії Дніпропетровського регіонального управління Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості в сумі 2 036 287, 67 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
від позивача: Бугрим Г.О., наказ № 1 від 02.02.04 року, директор;
Бугрим А.Г., дов. № 1, від 23.03.15 року, представник;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Промтехобладнання" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 2 000 000,00 грн., що складають суму заборгованості за договором банківського вкладу "Класичний" № 234 від 28.11.2013 року, 3 287,67 грн. - річних, 53 000 - інфляції.
07.05.15 р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній зменшив суму основного боргу до 1 980 000 грн., суму інфляції та річних залишив без змін.
Крім того, 14.05.15 р. від позивача надійшли пояснення, відповідно до яких останній уточнив період, за який пред'явлена до стягнення сума річних, а саме, за період з 11.02.15 р. по 22.03.15 р.
Вказані вище заяви прийняті господарським судом до розгляду.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ним частково повернуто грошові кошти в сумі 20 000 грн. Крім того, на думку відповідача, безпідставним є застосування позивачем ст. 625 Господарського процесуального кодексу України до спірних правовідносин, оскільки, зазначена норма регулює цивільно-правові відносини, а між сторонами у даній справі виникли господарсько-правові відносини.
У зв'язку із зазначеним вище, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте, останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про отримання представником відповідача ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи до 14.05.15 р. (а.с. 41).
14.05.15 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд, -
28.11.13 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Промтехобладнання" (Позивач; Клієнт) та Публічним акціонерним товариством „Банк „Фінанси та Кредит"(Відповідач; Банк) укладено договір банківського вкладу „Класичний" № 234 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, Клієнт надає Банку суму грошових коштів, у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а Банк виплачує Клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.
Згідно п. 1.2. Договору, вклад складається з вкладних траншів, що розміщені Клієнтом згідно з умовами Договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана Клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та додатками, укладеними в рамках Договору і які є його невід'ємною частиною
Відповідно до п. 1.3. Договору, цей Договір діє до 28 листопада 2015 року. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії Договору.
12.06.14 р. сторони уклали Додаток № 234-3 до Договору, відповідно до якого для розміщення вкладного траншу у Банку, Клієнт не пізніше 12.06.2014 р. здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.8.00.38755.03 в філії „Дніпровське РУ" АТ „Банк Фінанси та Кредит" на вкладний рахунок № 2610.3.038755.003 у розмірі 1 000 000 грн.
30.09.14 р. сторони також уклали Додаток № 234-6 до Договору, відповідно до якого домовились про розміщення вкладеного траншу у Банку в сумі 1 000 000 грн.
Виконуючи умови Договору, позивач здійснив перерахування грошових коштів на загальну суму 2 000 000 грн., про що свідчать копії платіжних доручень № 10 від 12.06.14 р., № NEW від 30.09.14 р. (а.с. 18, 22).
В п.п. 1 Додатку № 234-3/2 від 12.12.2014 р. та Додатку № 234-6/1 від 03.11.14 р. сторони дійшли згоди про встановлення наступних строків повернення грошових коштів:
- грошові кошти, надані відповідно до Додатку № 234-3/2: строк повернення до 16.03.15 р.;
- грошові кошти, надані відповідно до Додатку № 234-6/1: строк повернення 10.02.15 р.
Згідно п. 3.1. Договору, при закінченні строку розміщення Вкладного траншу повернення Вкладного траншу здійснюється Банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Клієнта, що вказаний в розділі 7 Договору. Повернення Вкладного траншу може бути здійснено також на інший поточний рахунок Клієнта, що вказаний в листі Клієнта про повернення коштів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо повернення грошових коштів, здійснивши розрахунки частково в сумі 20 000 грн., що підтверджується копією банківської виписки (а.с. 46).
Доказів виконання зобов'язання щодо повернення грошових коштів в сумі 1 980 000 грн., на момент розгляду спору, відповідач не надав.
З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за загальний період з 11.02.15 р. по 22.03.15 р. складає 3 287, 67 грн. та підлягає до примусового стягнення.
Вимоги щодо стягнення інфляції за лютий 2015 р. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Зважаючи на те, що зобов'язання щодо повернення грошових коштів, наданих відповідно до Додатку № 234-6/1, відповідач повинен був виконати до 10.02.15 р., нарахування інфляції повинно здійснюватись з березня 2015 р.
З огляду на викладене, нарахування інфляції за лютий 2015 р. є неправомірним, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення інфляції в сумі 53 000 грн. задоволенню не підлягають.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір", передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Отже, відповідно до матеріалів справи, позивачем, згідно платіжного доручення № 3601 від 23.03.15 р. сплачено судовий збір в сумі 41 125, 74 грн.
Зважаючи на зменшення позивачем розміру позовних вимог, судовий збір в сумі 400 грн., відповідно до ст. 7 зазначеного вище Закону підлягає поверненню останньому із державного бюджету.
Керуючись ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 6 Закону України „Про судовий збір", ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, МФО 321024, код ЄДРПОУ 09807856, код МФО 300131, к/р в Головному управлінні НБУ у м. Києві і області № 32001170801) в особі філії „Дніпропетровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Плеханова, 9, код ЄДРПОУ 26460727, код МФО 307231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Промтехобладнання" (49075, м. Дніпропетровськ, вул. Житомирська, 30, р/р 26004050400369 в ПАТ КБ „Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 32816304, ІПН 328163004616) 1 980 000 (один мільйон дев'ятсот вісімдесят тисяч гривень) основного боргу, 3 287 (три тисячі двісті вісімдесят сім гривень) 67 коп. річних, 39 665 (тридцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень) 74 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Промтехобладнання" (49075, м. Дніпропетровськ, вул. Житомирська, 30, р/р 26004050400369 в ПАТ КБ „Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 32816304, ІПН 328163004616) із державного бюджету 400 (чотириста гривень) судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 3601 від 23.03.15 р.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено: 19.05.15 р.
Суддя І.Ф. Мельниченко