14.05.15р. Справа № 904/9019/14
За позовом управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської Ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до приватного підприємства «Будівник Кривбасу», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунального підприємства «ПАРКОВКА ТА РЕКЛАМА», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 42 399,86 грн.
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.
Представники:
від позивача: представник Романовський Д.С. - довіреність № 4806 від 25.12.14р.;
від відповідача: представник Пшиченко Ю.В. - довіреність № 7 від 07.05.15р.;
від третьої особи: не з'явився.
У листопаді 2014 року Управління звернулося з позовом, згідно з яким просило стягнути з Підприємства неустойку у розмірі 42399,86грн. за безпідставне користування об'єктом оренди в період з 12.08.2013 по 14.07.2014 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2014 у справі №904/9019/14 (суддя Рудовська І.А.), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 (колегія суддів у складі: суддя Євстигнеєв О.С. - головуючий, судді Бахмат Р.М. і Науменко І.М.), позов задоволено. Стягнуто з відповідача 42399,86 грн. неустойки.
За результатами касаційного оскарження постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2015р. по справі №904/9019/14 касаційну скаргу приватного підприємства "Будівник Кривбасу" задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у справі №904/9019/14 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Автоматизованою системою документообігу справу №904/9019/14 розподілено на суддю Петренка І.В., який керуючись ст.ст. 61, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України ухвалив справу № 904/9019/14 прийняти до свого провадження та призначити до розгляду в засіданні на 14.05.2015р.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 06.05.2015р. з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 30.04.2015р. та явкою представника в судове засідання.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 08.05.2015р. з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 05.05.2015р. та явкою представника в судове засідання.
Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 06.05.2015р. з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 30.04.2015р.
14.05.2015р. повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.
Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, просить суд відмовити в його задоволенні.
Повноважний представник третьої особи в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, подав відзив на позовну заяву.
На думку суду неявка у судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.
Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 14.05.2015р. в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, господарський суд, -
Пунктом 1 наказу Управління від 01.04.2009р. за № 4 "Про впорядкування орендно-договірних відносин", обслуговуючим підприємством комунального майна, яке перебуває на балансовому обліку управлінь комунальної власності та житлово-комунального господарства виконкому міськради було визначено комунальне підприємство "Парковка та реклама".
15.09.2010р. Управлінням (орендодавець) та Підприємством (орендар) був укладений договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста №33/12, згідно з умовами п.1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - комплекс будівель та споруд з інфраструктурою загальною площею 739,6 м2, у тому числі: будівля майстерні (літ.Б) площею забудови 72,0 м2; будівля токарної майстерні (літ.В) площею забудови 85,96 м2; навіс (літ.Г) площею забудови 212,16 м2; частина будівлі столярної майстерні (літ. И'-1) площею забудови 53,5м2; будівля майстерні (літ.К) площею забудови 72,59 м2; склад (літ.Л) площею забудови 174,95 м2; склад (літ.М) площею забудови 30,31 м2; склад (літ.Н) площею забудови 15,66 м2; навіс (літ.П) площею забудови 14,7 м2; навіс (літ. Р) площею забудови 7,77м2; замощення І,ІІ,ІІІ; огорожа №1,2,5 (далі - об'єкт оренди), розташований за адресою: вул. Волгоградська, 1б, для використання під розміщення виробництва столярних, залізобетонних виробів (518,68 м2) та складу (220,92 м2) балансоутримувачем якого є Управління.
Відповідно до п. 2.2 договору вступ орендаря у строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі, який треба оформити в 5-ти денний термін з КП "Парковка та реклама". На виконання цього пункту договору об'єкт оренди був переданий Підприємству на підставі акта від 24.09.2010р.
Пунктами 2.3, 2.4 договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору Підприємство повертає об'єкт оренди Управлінню в 5-ти денний термін. Об'єкт оренди вважається повернутим Управлінню з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі з КП "Парковка та реклама". Розділом 7 договору також передбачено, що орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору у 5-ти денний термін повернути за актом приймання-передачі об'єкт оренди в належному стані.
Згідно з п.4.1 договору, з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2011р. № 1, за користування об'єктом оренди Підприємство сплачує Управлінню річну орендну плату у розмірі 15% від незалежної вартості об'єкту оренди, яка відповідно до розрахунку складає 1890,14 грн. без ПДВ. Орендна плата перераховується на відповідний рахунок КП "Парковка та реклама" щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного після сплачуваного, з подальшим перерахуванням 70% коштів до міського бюджету. При цьому її розмір за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, починаючи з вересня місяця.
Відповідно до пункту 10.1 договору, він діє з 15.09.2010 по 15.08.2013 включно.
Господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2013р. у справі №904/3934/13, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2013р., між тими ж сторонами, що і у справі №904/9019/14, було розірвано договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 15.09.2010р. за №33/12.
Зобов'язано Підприємство повернути об'єкт оренди Управлінню шляхом укладення акту приймання-передачі з комунальним підприємством "Парковка та реклама".
Цим же рішенням суд взяв до уваги, що факт неналежного виконання орендарем умов договору оренди щодо своєчасного та повного внесення орендної плати був встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2013р. у справі №904/1592/13-г, яке набрало законної сили 25.03.2013р.
На виконання рішення суду від 30.07.2013 у справі № 904/3934/13, 13.09.2013 було видано наказ.
14.07.2014р. Підприємством та комунальним підприємством "Парковка та реклама" було складено акт приймання-передачі об'єкта оренди.
Учасники процесу при новому розгляді справи надали суду свої пояснення по суті позовних вимог з урахуванням висновків викладених в постанові Вищого господарського суду України від 14.04.2015р. по справі №904/9019/14 і зазначили наступне.
Позивач зазначив, що договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 15.09.2010р. за №33/12 укладений між позивачем та відповідачем повинен був закінчитись 15.08.2013р.
Проте відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області 30.07.2013р. у справі №904/3934/13 договір було розірвано у судовому порядку через невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором.
Так відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено 10 денний строк для оскарження рішення суду, протягом цього строку апеляційної скарги подано не було. Також не вбачалось її подання взагалі протягом місяця (відсутність надходження на адресу позивача будь-яких матеріалів), а про намір оскарження рішення суду позивач дізнався більш ніж через місяць після винесення оскаржуваного рішення про розірвання договору оренди. У зв'язку з усім вищезазначеним нарахування орендної плати за договором боржнику було припинено.
21.11.2013р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а отже суд апеляційної інстанції підтвердив рішення суду першої інстанції та обґрунтованість позовних вимог позивача, а отже користування об'єктом оренди відповідачем після винесення рішення суду І інстанції було безпідставним.
Позивач просить суд стягнути неустойку у сумі 42399,86грн. за період з 12 серпня 2013 року до 14 липня 2014 року включно.
Відповідач вважає, що стягнення неустойки за період з 12 серпня 2013 року по 14 липня 2014 року є порушенням вимог статей 653 та 785 Цивільного кодексу України з наступних причин.
Відповідач вказав, що дійсно, 30 липня 2013 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області був розірваний «...договір оренди нежилого приміщення № 33 /12 від 15.09.2010 року, укладений між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради та Приватним підприємством «Будівник Кривбасу».
Також, цим рішенням суду було зобов'язано: «...Приватне підприємство «Будівник Кривбасу» повернути комплекс будівель та споруд ..., розташований за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Волгоградська, 1 б, Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради шляхом укладення акту прийому-передачі з комунальним підприємством «Парковка та реклама», про що видати наказ».
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 року було вирішено, що: «...Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2013 року у справі № 904/3934/13 залишити без змін, а скаргу приватного підприємства «Будівник Кривбасу» без задоволення».
Частина перша статті 785 Цивільного кодексу України наголошує, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Таким чином, на думку відповідача, зобов'язання з договору оренди припинилися, не з 12 серпня 2013 року (дати припинення позивачем нарахування орендної плати), а відповідно до положень ст.ст. 653 ч.3 та 785 ч.1 Цивільного кодексу України - з моменту набрання рішенням суду від 30 липня 2013 року про розірвання договору оренди законної сили, тобто - з 21 листопада 2013 року, і саме з цієї дати можливе стягнення неустойки.
Додатково відповідач зазначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України).
Частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Акт прийому - передачі нежитлового приміщення був підписаний представниками відповідача та третьої особи 14 липня 2014 року.
Відповідно до ч. 2 ст.785 Цивільного кодексу України у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, але відповідно до положень частини першої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач наголошує, що після 30 липня 2013 року не користувався комплексом будівель та споруд, розташованих за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Волгоградська, 1 б.
Відповідач наголошує, що позивачем не надано доказів користування відповідачем комплексом будівель та споруд, розташованих за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Волгоградська, 1 б, з 21 листопада 2013 року (дата набрання рішення суду від 30 липня 2013 року про розірвання договору законної сили) по 14 липня 2014 року (дата підписання акту прийому-передачі) .
Третя особа у відзиві на позов позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи, зокрема вивчивши постанову Вищого господарського суду України від 14.04.2015р. по справі №904/9019/14, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників позивача та відповідача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, слід визнати частково обґрунтованими, документально частково доведеними, такими, що частково не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Частина 5 ст. 188 Господарського кодексу України встановлює, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Враховуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2013р. у справі №904/3934/13, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2013р., між тими ж сторонами, що і у справі №904/9019/14, в яких вирішено договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 15.09.2010р. за №33/12 розірвати, господарський суд констатує, з урахуванням положень ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та частини 5 ст. 188 Господарського кодексу України, договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 15.09.2010р. за №33/12 розірвано з 21.11.2013р.
Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Господарський суд констатує, що відповідач 21.11.2013р. зобов'язаний був повернути комплекс будівель та споруд з інфраструктурою загальною площею 739,6 м2, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 1б, Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, шляхом укладення акту прийому-передачі з Комунальним підприємством «Парковка та реклама».
Фактично комплекс будівель та споруд з інфраструктурою загальною площею 739,6 м2, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 1б відповідачем було повернуто 14 липня 2014 року, що підтверджується актом прийому - передачі нежитлового приміщення був підписаний представниками відповідача та третьої особи.
Таким чином, в період з 21.11.2013р. до 14.07.2014р. відповідач неправомірно користувався приміщенням, а отже за вказаний період позивач має право вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю.
Здійснивши власний розрахунок, господарський суд констатує, що стягненню підлягає неустойка за безпідставне користування об'єктом оренди у сумі 29754,70грн.
Твердження відповідача, що після 30 липня 2013 року останній не користувався комплексом будівель та споруд, розташованих за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Волгоградська, 1 б і крім того позивачем не надано доказів користування відповідачем комплексом будівель та споруд, розташованих за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Волгоградська, 1 б, з 21 листопада 2013 року (дата набрання рішення суду від 30 липня 2013 року про розірвання договору законної сили) по 14 липня 2014 року (дата підписання акту прийому-передачі) господарським судом визнаються необґрунтованими.
Позиція позивача викладена у письмових поясненнях, які надано в останньому судовому засіданні господарський суд визнає такою, що суперечить положенням чинного законодавства, отже не береться судом до уваги.
В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1282,19грн., з урахуванням того, що 70,18% позовних вимог позивача судом задоволено.
До уваги. Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 653, 785, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Будівник Кривбасу" (50065, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 66 А; ідентифікаційний код 30260057) на користь держави в особі управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області (50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл.Радянська, 1, ідентифікаційний код 25522449) шляхом перерахування коштів за наступними реквізитами (отримувач: Управління Державної казначейської служби України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ; поточний рахунок: 33218871700019; ідентифікаційний код 38032510; МФО 805012) 29754,70грн. (двадцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири грн. 70 коп.) неустойка за безпідставне користування об'єктом оренди, видати наказ.
Стягнути з приватного підприємства "Будівник Кривбасу" (50065, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 66 А; ідентифікаційний код 30260057) на користь управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області (50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл.Радянська, 1, ідентифікаційний код 25522449) 1282,19грн. (одна тисяча двісті вісімдесят дві грн. 19 коп.) судового збору, видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
19.05.2015 року
Суддя І.В. Петренко