ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
19 травня 2015 року м. Київ № 826/7683/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, я кому просив:
«- признать, что Конституция Украина - Основной закон государства должен выполняться органами государственной власти, их должностными и служебными лицами;
- постановить судебное решение, которым признать противоправным нарушение ответчиками ст.40 Конституции Украины и взыскать за нанесенный моральный вред из государственного бюджета миллион гривен, которые разместить на вновь открытый счет в сберегательном банке Украины и использовать на выплату пособий пострадавшим на АТО детям и протезирование воинов АТО. Освободить от судебного сбора в соответствии с законом».
Згідно з п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Водночас, згідно із визначенням, наведеним у частині 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з частиною 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно частини 2 статті 4 зазначеного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» установлена мінімальна заробітна плата з 01 січня 2015 року у місячному розмірі 1 218,00 гривень.
Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір»» від 23 січня 2015 року №2 визначено, що з урахуванням вимог статті 6 Закону України «Про судовий збір» з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.
У наведеній постанові Вищий адміністративний суд України також визначає, що зміст закріпленого у частині 2 статті 21 КАС України вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано.
При цьому, суд звертає увагу на те, заявлене позивачем клопотання про звільнення від слати судового збору не може бути задоволене, оскільки ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору.
Вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, порушення яких спричинено конкретними рішеннями (діями, бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пунктом четвертим ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно зі статтею 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Зміст даної норми передбачає зазначення позивачем норм законодавства, які порушені особою, до якої пред'явлено вимоги - органом владних повноважень при прийнятті кожного окремого оскаржуваного рішення, вчинення дій (бездіяльності) та подання доказів наявності порушеного права.
Крім того, слід враховувати передбачений ст.11 КАС України принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, тобто, позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.
Як вбачається з позовної заяви, в якості відповідача у спірних правовідносинах визначено Генеральну прокуратуру України.
Водночас, в пункті другому прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії «відповідачів».
Наведена обставина позбавляє можливості вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у даній справі, змістовності позовних вимог до кожного з них і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного з відповідачів, а також дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при обранні способу захисту порушеного права з огляду на предметну, територіальну і інстанційну підсудність спору і дотримання строку звернення до суду з такими вимогами.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких вона ґрунтує свої вимоги до відповідача (до кожного з відповідачів) із зазначенням правової підстави позову, тобто вказати законодавчі акти норми яких порушено відповідачем (відповідачами), сформувати позовні вимоги до відповідача (або декількох відповідачів), вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відповідача (відповідачів) у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах, а також надати докази прийняття відповідачем (відповідачами) рішень, вчинення ним (ними) дій або допущення бездіяльності, які можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.
Суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на положення статті 99 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім іншого, мотивувальна частина позовної заяви не містить посилань на дату звернення позивача зі скаргою/заявою до Генеральної прокуратури України та дату отримання відповіді позивачем на вказану скаргу/заяву.
Отже, позивачу необхідно надати пояснення з приводу строків звернення до суду та докази на підтвердження своєї позиції.
Також позивачу необхідно надати копії вищезазначених скарги/заяви та відповіді на неї.
При цьому, суд звертає увагу на відсутність підстав для задоволення клопотання про витребування від відповідача «заявления по иску», з огляду на відсутність реквізитів документів, що мають бути витребувані за цим клопотанням та недоведеність ОСОБА_1 неможливості самостійно надати вказані заяви.
У ч.3 ст.106 КАС України, крім іншого, зазначено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
Проте, ОСОБА_1 надано копію позовної заяви для направлення відповідачу без підпису позивача.
Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору на р/р 31218206784007, код банку 820019, банк одержувача: ГУДКУ в місті Києві, код за ЄДРПОУ 38004897, код бюджетної класифікації 22030001, одержувач УДК у Печерському районі, символ звітності 357 або доказів на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору; направлення до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачам; направлення до суду пояснень з приводу строків звернення до суду та доказів на підтвердження своєї позиції.
Керуючись ст.ст.106, 107, ч.1 ст.108, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст.254 та ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.А. Добрівська